Мельниченко з Єльяшкевичем обіцяють довести справу Кучми до логічного завершення

Двох найвідоміших політичних біженців останніх років — Миколу Мельниченка та Олексан­дра Єльяшкевича — зустрічали в Борисполі без хліба-солі чи бодай букета квітів. І якби не десятків із шість журналістів, то їхнє повернення на Батьківщину залишилося б непоміче­ним. Принаймні це виглядало так, що додому Мельниченко з Єльяшкевичем повернулися за власною ініціативою і їх особливо тут ніхто не чекав.

Посилені заходи безпеки в аеропорту численні правоохоронці пояснювали прильотом прези­дента ГрузіТ Михаїла Саакашвілі та інших поважних гостей, які братимуть участь у першому саміті ЄС — Україна.

А до прильоту нерозлуч­них останнім часом Мельничен­ка та Єльяшкевича перед пре­сою «віддувався» Іван Бокий. Пояснював, що зустрічає вигна­нців як приватна особа, добре знайома з Єльяшкевичем та Мельниченком. Вказував, що коли Центрвиборчком таки ви­конає рішення Європейського і Верховного судів, на чому зранку вчергове наполягала до­повідачка ПАРЄ Ханне Северінсен, то хтось із соціалістів до­строково складе повноваження, щоб Микола Мельниченко зміг скласти присягу народного де­путата України. Пояснював, що з Москви ніким не прошених гостей супроводжують соці­аліст Микола Карнаух та бютівець Андрій Шкіль. А от питан­ня про включення колишнього майора служби Держохорони до списків на майбутні вибори, за його словами, у партії навіть не обговорювалося.

Ніхто Мельниченка не зустрі­чає тому, що він прибуває за власною ініціативою.

Пояснив Іван Бокий і те, чо­му Мельниченко з Єльяшкеви­чем поверталися саме через Москву, а не, скажімо, через Варшаву:

— Закордонний паспорт Мельниченка, як ви знаєте, ска­сований. До того ж не було ви­рішено питання щодо надання охорони Олександрові Єльяшкевичу. Рішення про охорону Мельниченка було завчасно прийнято Генпрокуратурою. Йо­го охороняють як найважливі­шого свідка у справі Гонгадзе.

Години з півтори після прибут­тя московського рейсу преса вдовольнилася лише уривками інформації. Спочатку стало відо­мо, що спецпідрозділ СБУ«Аль­фа» почав охороняти Мельни­ченка прямо біля трапу літака. А чи не першими, хто привітався з Миколою Мельниченком, були двоє слідчих у справі Гонгадзе. Стало також відомо, що покази як свідок Микола Мельниченко даватиме у понеділок 5 грудня. Тоді ж, ймовірно, будуть прове­дені й необхідні слідчі експери­менти та відтворення.

Згодом, коли владналося пи­тання й з охороною Єльяшке­вича, політичні біженці нарешті вийшли до преси.

Першим заговорив Олек­сандр Єльяшкевич:

— Просимо вибачення за тривале очікування, але сталося так, що мусили вже в Україні вирішувати питання безпеки.

Представники Генпрокуратури здійснили свідому провокацію проти президента України Віктора Ющенка, який публічно обіцяв надати охорону, однак це питання вирішилося букваль­но в останні години. Щодо на­шого рішення повернутися в Україну хочу сказати, що ми тут народилися, виросли, прожива­ємо і сьогодні лише завершився термін нашого тривалого й ви­мушеного відрядження. Ми по­вернулися, щоб довести справу Кучми і членів його організова­ного злочинного угруповання до логічного завершення і по­ставити їх перед суспільним су­дом і судом законним.

Цю коротку заяву мало хто слухав, бо журналісти накину­лися із запитаннями про оригі­нали записів, додаткові докази, участь у майбутніх виборах.

Залишив їх поза увагою й Ми­кола Мельниченко:

- Я виїздив зУкраїни мак­симум на три місяці. Але так склалося, що виїхав більше ніж на п'ять років. Для кожно­го — це великий відрізок жит­тя. Спочатку хотів би попроси­ти вибачення у своїх батьків, які втратили дуже багато здо­ров'я, дивлячись і слухаючи ту брехню, яку розповсюджували й продовжують поширювати про мене багато засобів масо­вої інформації. Ми повернули­ся, бо це наша Батьківщина, ми будемо тут жити й зробимо все, щоб банда Кучми, яка ско­їла тяжкі й дуже небезпечні злочини проти кожного з вас, відповіла по закону. Стосовно ж питань про законність чи незаконність записів, то їх навязують ті, хто хоче вивести банду з-під відпові­дальності. Є факти, які засвід­чують, що Кучма як керівник організованого злочинного уг­руповання разом з багатьма скоїв низку тяжких злочинів. Ми хочемо, щоб ці люди біль­ше не заважали демократично­му розвиткові нашої країни. Офіційні свідчення я нада­вав уже кілька разів. Уперше —ще в 2002 році, востаннє — 23 листопада.

На низку запитань щодо до­тримання необхідної процеду­ри дачі показів знову відпові­дав О. Єльяшкевич:

— Я хочу, щоб ЗМІ більше не брехали стосовно офіційних свідчень. Всі свідчення вже давно є в Генеральній проку­ратурі, яка три роки від нас ховалася. Ми приїхали ще й для того, щоб розвінчати цю брехню. Ми розповімо не ли­ше про те, що відбувалося в кабінеті Кучми, а й скажемо про все, що відбувалося нав­коло записів Миколи Мель­ниченка. Сьогодні ми не буде­мо відповідати на ваші запитан­ня, бо ще маємо зустрітися з ві­домими в Україні людьми, зі­ставимо наявну в нас інформа­цію. Треба враховувати, що організоване злочинне угрупован­ня на чолі з Кучмою ще сильне й перебуває при владі. Вони роблять все, щоб дискредиту­вати найважливіших свідків, щоб знищити докази. Ті дока­зи, які збиралися з великим ри­зиком для життя. Ми ще торік просили, щоб нам дали змогу зробити телеміст з Варшави, де ми проводили прес-конферен­цію. Ми хотіли, щоб у прямому ефірі журналісти поставили нам всі запитання, які турбують укра­їнське суспільство. Але ті, хто сьогодні при владі, не захотіли цього. Вони й сьогодні не на­дають повної інформації ні про записи Мельниченка, ні про те, що відбувається нав­коло цих записів, ні про те, чому не розслідуються резо­нансні справи.

* * *

Словом, у багатьох людей тепер пропаде сон. І мова не лише про Волкова чи Азарова, Януковича чи Суркіса, а й про Зінченка та Порошенка, бага­тьох інших тоді маловідомих, а тепер — широкознаних людей. Адже із наявних семисот годин записів розмов Кучми з поса­довцями й депутатами та біз­несменами оприлюднено всьо­го кілька годин.

Скоріш за все у вівторок, під час вже заявленої прес-конфе­ренції, в Україні вибухне нова інформаційна бомба, відпові­дальність за наслідки якої не хоче брати на себе жодна полі­тична сила. Зрикошетить вона у першу чергу по Кучмі, але ним навряд чи обмежиться. Схоже, дістанеться не тільки ворогам, а й колишнім численним друзям із різних політичних таборів.

Тут вже й Президентові, який довго уникав обов'язку прояви­ти задекларовану політичну во­лю, доведеться переключатися з європейських устремлінь на конкретні справи, які мають таки завершитися «бандитами у тюрмах». Або знову не закінчи­тися нічим і остаточно поховати авторитет на світовій арені.

Схоже, Мельниченко й Єль­яшкевич зробили найбільшу ставку, після якої або програ­ють, або вийдуть переможця­ми, але покладуть край трива­лим дискусіям навколо касет­ного скандалу.

Втім, цілком може статися й так, що показна самостійність Миколи Мельниченка та Олек­сандра Єльяшкевича цілком вкладається в чиїсь плани роз­чистити стартовий майданчик перед майбутніми парламент­ськими виборами. Принаймні Михайло Бродський, котрий не стерпів перед заявою О. Зі­нченка і першим оголосив про корупцію у вищих ешелонах но­вої державної влади, днями публічно відвернувся від нового соратника Юлії Тимошенко — Олександра Волкова, прізвище якого, до речі, в числі перших пролунало в Борисполі.

Олександр Черевко, «Сільські Вісті»

www.silskivisti.kiev.ua