Статус в обмін на президентство

1 грудня під час підсумкової прес-конференції учасників самміту «Україна-ЄС», президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу повідомив, що Україні буде надано статус країни з ринковою економікою.

У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Які переваги отримає Україна після надання статусу країни з ринковою економікою?»

Олександр РЯБЧЕНКО (директор Інституту приватизації і управління власністю та інвестиціями):

„Це ще не остаточне рішення, а політичне оголошення про прийняття такого рішення. Юридично, я думаю, ще пройде півтора-два місяці, поки Україна дійсно отримає від Євросоюзу відповідний статус, а потім ще потрібно його отримати від Сполучених Штатів.

Загалом, це частково допоможе нашим експортерам у подоланні санкцій, які можуть застосовуватися проти них у державах, в які ми експортуємо свою продукцію. Це допоможе так само при вступі до СОТ, якщо наші вже нарешті зроблять останні кроки до цього вступу”.

Олександр ПАСХАВЕР (президент Центру економічного розвитку):

„Это то, что антидемпинговые процессы, которые ведутся против Украины, будут протекать значительно менее злокачественно. Это значит, что в качестве базы сравнения для определения демпинга берется не другая страна, а показатели Украины. И это соответственно часто оправдывает фирмы, которые дешево продают продукцию. Это и есть то, что имеет непосредственно практическую пользу, а, кроме того – это просто политический сигнал о том, что данная организация, скажем, настроена по отношению к Украине благожелательно”.

Василь ЮРЧИШИН (директор економічних програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова): „По великому рахунку, статус країни з ринковою економікою потрібен лише для того, щоби експортери більш вільно почувалися при виході на міжнародні ринки. Тобто прямої вигоди нам, як обивателям, немає. Відверто, в чому зможуть виграти наші експортери, це в тому, що не потрібно буде кожен раз доводити свої можливості, якщо проти нас будуть намагатися застосовувати антидемпінгове законодавство. Хоча цей статус не звільняє від антидемпінгу. Перевага полягає в тому, що трохи спокійніше будуть почуватися експортери, і над ними не буде висіти кожен раз «дамоклів меч» санкцій”.

Павло ЦИРУЛЬ (фінансовий аналітик Центру екстремальної політики): „Преимуществ очень много. Во-первых, это прекращение антидемпинговых расследований по отношению к Украине. Во-вторых, скорее всего, это практически зеленый свет для вступления в ВТО, приведу еще пример отмены поправки Джексона-Вэника. В-третьих, это, скорее всего, облегчит все переговоры о создании с ЕС зоны свободной торговли, и автоматически увеличится инвестиционная привлекательность Украины.

Я предполагаю увеличение спроса на фондовом рынке Украины. Это так же должно помочь в отношении уменьшения кредитных ставок по кредитованию большого и среднего бизнеса, так как инвестиции пойдут в первую очередь в предприятия такого типа.

Но возникает еще вопрос: сможем ли мы правильно распорядиться этими преимуществами? Это можно будет утверждать только после того, как наше правительство проведет ряд переговоров. Все-таки эта возможность является теоретической, а как это будет на практике, поживем - увидим ”.

Володимир ДУБРОВСЬКИЙ (провідний експерт Центру «Case Україна»): „Безперечно: зменшаться перешкоди на шляху по вступу до СОТ; зменшаться перешкоди на шляху до набуття статусу асоційованого членства в ЄС; суттєво зменшаться можливості для антидемпінгових розслідувань проти української продукції. Тому що, коли країна не має статусу країни з ринковою економікою, то ці розслідування проводяться за аналоговим методом, тобто методом порівняння з ціновою політикою країн, що мають такий статус. Тобто нашим виробникам буде легше пробитися до ринків багатьох країн, не тільки членів ЄС, але і тих, які підпадають під вплив Євросоюзу. А Євросоюз – це один з головних партнерів вже зараз, і є надія, що він буде ще більше розширювати свій статус як нашого партнера. Можна прогнозувати збільшення експорту до країн ЄС”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей): „Майже рік після «помаранчевої революції» США та Європейські країни кидали в бік України лише обіцянки. Ситуація кардинально змінилася після вересневої політичної кризи, розколу в таборі «помаранчевих» і зростання рейтингу опозиції (Партії регіонів). Усвідомивши, що після наступних парламентських виборів «помаранчева» влада ослабне настільки, що може піти на співпрацю з силами, які орієнтуються не на євроатлантичні структури, а на Москву, Захід змушений зробити практичні кроки в бік України. Тому не дивно, що Сенат США нарешті скасував дискримінаційну поправку Джексона-Веніка, а Єврокомісія устами Баррозу заявила про рішення щодо надання Україні статусу країни з ринковою економікою. На самій економіці до виборів це ще не відобразиться, але це буде безперечним плюсом для влади і персонально для Віктора Ющенка”.

Андрій ЄРМОЛАЄВ (президент Центру соціальних досліджень «Софія»): „Справа в тому, що цей статус взагалі має суто символічне значення. Я б це порівняв з футбольною нагородою «Срібна бутса» у голеадорів. Цей статус не регламентований, з точки зору якихось жорстких економічних процедур, але він звичайно ж впливає на кредитний рейтинг держави. Він стає складовою нових індексів, за якими визначається клімат і можливості роботи у нас інвесторів. Він дозволяє залучати на більш вигідних для національної економіки умовах кредиторів та інвесторів. Тобто у підсумку цей статус забезпечує Україні більшу свободу руху і більш компліментарне середовище на рівнях спілкування з міжнародними організаціями, на рівнях міжкорпоративних перемовин, при участі в міждержавних чи приватних проектах. Власне кажучи, це присвоєння звання з усіма його перевагами й можливостями.

Але відповідно і перебільшувати значення цього не має сенсу, оскільки звання – це завжди можливість. Якщо держава, її капітал та менеджмент зможуть цією можливістю скористатися – у нас будуть певні позитивні зрушення. Якщо ж ми будемо з цим ходити, як зі стрічкою на лобі, то нічого з цього не вийде.

Звичайно є ще практична складова. Як на мене, цей статус є елементом певної тактики західних країн, зокрема країн Євросоюзу та США, по додатковій політичній підтримці нового режиму, оскільки мова йде і про майбутні перемовини України по вступу до СОТ, і про покрашення іміджу нової влади, зокрема Президента, перед парламентськими виборами, і відповідно про певні політичні преференції режиму за кілька кроків до того, як буде визначена доля провладних політичних сил на виборах”.