Тому що… послідовний
Щось в Україні з генпрокурорами не склалося, якась карма…
Чи кара Божа. За весь період новітньої історії незалежної України ми не мали жодного незалежного генпрокурора. Тому й такі поняття, як законність, справедливість, були в державі повністю знівельовані. Усі генпрокурори, починаючи від Потебенька і закінчуючи напівпомаранчевим Піскуном, розглядалися владою як надійний обслуговуючий персонал, що готовий виконувати будь-які політичні замовлення. Отже, і кандидатури підбиралися відповідні. Усі попередні прокурори думали лише про збереження і верховенство свого крісла, а не про верховенство закону.
Здавалося, влада змінилася, мали би принципово змінитися і підходи у кадровій політиці. Та біда у тому, що генпрокурор в Україні апріорі не має статусу незалежного. Він залежить від усіх і вся – від Президента, від олігархів, від політичних розкладів у Верховній Раді… Єдине, від чого у цій ситуації він не залежить, – це від власних моральних якостей.
Той цирк, який влаштував Президент під час висунення-засунення кандидатури генпрокурора на розгляд Верховної Ради, лише підтвердив цю думку. Віктор Ющенко мав 15 днів для того, щоб після відставки Піскуна знайти нарешті на посаду генпрокурора авторитетну людину, яка б не викликала жодних сумнівів і застережень. Руки в Ющенка були повністю розв’язані, часу на аналіз кандидатур було достатньо. Тож дійте, пане Президенте, покажіть, що ви володієте ситуацією в державі, що ви самостійні у прийнятті рішень, що ваша кадрова політика прозора і зрозуміла! А що сталося!? Майже анекдот, пародія на кадрову політику. В суботу Президент скеровує до парламенту подання на затвердження генпрокурором Василя Присяжнюка (людина, мабуть, два дні святкувала, виставила колегам), а в понеділок Президент без будь-яких пояснень відкликає своє подання. І вносить іншу кандидатуру – Олександра Медведька, який чітко асоціюється з донецьким кланом. Всі у шоку. Що сталося за два дні? Чим не вгодив Присяжнюк і що або хто стоїть за Медведьком? Складається враження, що Президента “перезавантажили”, вклали у вуха якусь суттєву інформацію, яка кардинально вплинула на його рішення. Виглядає, що Президент не є самостійним і самодостатнім у кадровій політиці, що він знову піддається впливу “любих друзів”?.. У політичних кулуарах гуляють чутки, що Присяжнюк виявився креатурою Литвина, і це, мовляв, трималося у великій таємниці від Ющенка. Маємо черговий приклад підкилимної, кулуарної політики. Майбутній генпрокурор знову став жертвою політичних інтриг і розмінною монетою чиїхось інтересів. Чи можна сподіватися, що цей генпрокурор буде самодостатнім і незалежним? Смикана історія з призначенням наочно показала, від чиєї волі залежить кар’єра прокурора. А може, Президенту взагалі не потрібен повноцінний генпрокурор. Можливо, у цей нестабільний для оточення Ющенка період Президенту краще мати в.о. генпрокурора на короткому ланцюгу. Виконуючий обов’язки він і є виконуючий обов’язки. Його справа виконувати…
Наталія БАЛЮК, "Високий Замок"