Ющенко звільнив губернаторів, бо вони не стали «його людьми»

8 листопада Президент України Віктор Ющенко звільнив голів Запорізької та Луганської обласних адміністрацій Юрія Артеменка й Олексія Данилова.

У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Яка справжня причина звільнення губернаторів?»

Володимир ФЕСЕНКО (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):

„Я думаю, що в даному випадку не варто говорити про якусь одну причину. Є комплекс причин, який викликав відставку цих двох губернаторів (я думаю, що й ще кількох буде відправлено у відставку або на інші посади). По-перше, не дуже добра соціально-економічна ситуація в регіонах. По-друге, низький рейтинг Президента і правлячої партії в конкретних регіонах. Я думаю, що це також впливало на рішення Президента, тому що якраз оцінка центральної влади, а також влади регіональної – це одна з головних причин. По-третє, це певна політична напруга навколо конкретних особистостей губернаторів. Я думаю, що саме ця причина була однією з головних і в Луганській області, і в Запорізькій. В Запоріжжі ще вплинув низький рейтинг нової влади, а також неадекватність нового губернатора, його неорганічність для такого розвиненого індустріального регіону. Артеменко все ж таки людина трохи іншого ґатунку, і трохи іншої стилістики. Стосовно Данилова, я думаю, що він розглядався, як не зовсім лояльна політична фігура. Все ж таки колись він був тісно пов‘язаний з Бродським, а відповідно, можна було прогнозувати певний зв‘язок з Тимошенко. Сукупність причин обумовила відставку цих двох губернаторів, і я думаю, що спричинить відставку ще кількох голів областей”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

„Після вересневої політичної кризи Президент почав формування власної політичної команди. Попередній період був позначений тим, що Ющенко був змушений віддавати належне тій строкатій коаліції сил, яка привела його до перемоги на президентських виборах. Під час вересневої кризи Ющенко усвідомив, що основна небезпека для його влади походить не з боку опозиції, а може йти зсередини помаранчевої коаліції. Небезпечною для нього є як конкурент всередині цієї коаліції Юлія Тимошенко, а відповідно, її люди, так і занадто скандальні особистості, які можуть своїм негативним іміджем впливати на погіршення ставлення населення до персональної влади Ющенка. Відповідно, нині Президент підшуковуватиме кадри, які, по-перше, будуть віддані персонально йому, а не тим, хто їх проштовхував на посаду. По-друге, вони мусять бути не стільки яскравими політичними одиницями, як більше вдалими, але водночас непомітними менеджерами”.

Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):

„Якщо говорити про причину звільнення двох губернаторів, то її можна розглядати в контексті ревізії економічного й політичного курсу, який сьогодні проводить новий уряд Єханурова та Президент України. Цей передвиборчий і постреволюційний ревізіонізм стосується, перш за все, кадрової політики Президента й контролю над ключовими регіонами, що є важливим і з точки зору оптимізації управління регіонами, і з точки зору передвиборчих завдань, які ставить перед собою партія Президента й сам Ющенко.

Якщо говорити детальніше, то основними чинниками цих звільнень є економічний та політичний. Політична складова – на поверхні, вона пов’язана з тим, що і пан Данилов, і пан Артеменко не були людьми Президента, а належали до іншої гілки революційних сил. Тому тут є політичні передвиборчі сліди. Пан Данилов і пан Артеменко навряд чи могли й надалі розраховувати на свій губернаторський статус, навіть якщо б вони поклялись у вірності й суперлояльності до Президента й нового прем’єра. Економічний же чинник пов’язаний із тим, що Луганська й Запорізька – досить складні області промислового Сходу України. Там розташовані індустріальні гіганти – підприємства в Запоріжжі – й шахти на Луганщині (там багато й тіньових шахт). Луганщина – досить складна область ще й із урахуванням соціальних проблем та наявністю кордону з Росією, через який великим потоком проходить контрабанда. Зрозуміло, що керівниками цих серйозних регіонів мають бути поставлені не тільки лояльні до Президента й Прем’єр-міністра управлінці, але й професійні важковаговики, які могли б контролювати як соціальну, так і економічну ситуацію там і управляти регіональними елітами.

І останнє. Це фактор Єханурова: Прем’єр, підвищуючи свій статус в українських елітах, усе більше намагається здійснювати це за допомогою дистрибуції, розподілу своїх людей на ключові губернаторські посади”.

Юрій ЯКИМЕНКО (директор політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова):

„Президент говорив про те, що він буде призначати й звільняти губернаторів на підставі розроблених критеріїв, за основу яких будуть узяті показники створення робочих місць, соціально-економічного розвитку й таке інше. Наскільки я знаю, відповідне доручення було дане Кабінету Міністрів. Мені не відомо, чи було воно виконане до кінця, але працювала робоча група, яка оцінювала діяльність голів обласних державних адміністрацій, і, наскільки я пам’ятаю дані статистики, Запорізька й Луганська області не були серед останніх.

Виходячи з того, в яких умовах відбувалися ці відставки, можна стверджувати, що вони були швидше вмотивовані політично. На мій погляд, здійснюється пошук відновлення балансу між різними політичними силами в провладній команді, передовсім між НСНУ й «Батьківщиною». Очевидно, відбувається розмін людей, які є прихильниками чи призначені за поданням Тимошенко, і тих, хто наближені до Порошенка. Швидше за все й надалі, коли здійснюватимуться звільнення й призначення голів обласних адміністрацій, політичні мотиви будуть домінувати”.

Володимир МАЛЕНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):

„На мой взгляд, это, конечно, политическое, прежде всего, решение. Данилов об этом прямо говорит. Он представляет оппозиционную сегодня команде Ющенко силу – блок Тимошенко (хотя формально и не входит, но не скрывает своей ориентации), а Ющенко перед выборами нужно поставить свою команду во всю систему власти. И здесь, на мой взгляд, проблема не только возможности использовать админресурс (хотя уверен, что и это подразумевается), но главное – важно, чтобы рейтинг Ющенко, который в последнее время резко упал, все-таки поднялся за счет эффективной работы всей системы власти – как Кабмина, так и губернаторов. Поэтому Президенту нужны люди абсолютно послушные, работающие исключительно на «Нашу Украину». То есть, на мой взгляд, предвыборные задачи стоят на первом месте, и максимальная отдача перед выборами может как-то поднять пошатнувшийся рейтинг”.

Андрій ЄРМОЛАЄВ (президентЦентру соціальних досліджень «Софія»):

„Я вважаю, що немає сенсу розглядати ці прізвища як якісь унікальні, і як якийсь особливий крок Президента з точки зору нової кадрової політики. Думаю, що це частина намірів оновленої виконавчої влади, зокрема Кабінету Міністрів на чолі з Єхануровим за погодженням з Президентом, по оновленню кадрів виконавчій вертикалі в цілому. Тут я бачу три чинники.

Чинник перший, це формування більш керованої, політично лояльної саме до оновленого Кабінету Міністрів, виконавчої вертикалі, оскільки тут є такий аспект, як покращення соціально-політичного клімату у кожному регіоні, враховуючи ті проблеми, які постають перед новим прем‘єр-міністром Єхануровим як одним з можливих лідерів «Нашої України».

Другий чинник - це проблеми іміджеві. Оскільки новій владі надзвичайно важливо забезпечити максимально позитивний імідж регіональних лідерів, враховуючи, що, можливо, частина з них піде лідерами провладних списків на регіональному рівні. У цілого ряду призначених на посади губернаторів були проблеми з біографією, скандальна інформація про бізнесову діяльність. Звичайно, незважаючи на фахові якості, є питання їх перспективи як регіональних лідерів.І останній аспект: у Віктора Ющенка як у Президента є ще проблема досягнення певних консенсусних стосунків з регіональними елітами. З незрозумілих мені причин він ігнорував цю проблему і такий підхід на початку року. Дуже багато було «варягів» - людей, які йшли за політичними квотами і не виглядали компромісними для регіональних еліт. Але за нинішніх обставин, враховуючи, що завдання представника виконавчої влади – це забезпечення сприятливого клімату зв‘язку між державною владою й регіональним самоврядуванням в першу чергу, то, звичайно, потрібно шукати кадри, які будуть більш вигідні з точки зору перспективи і з точки зору стосунків президентської команди та регіональних еліт. Якщо говорити про те, чому почали саме з цих двох губернаторів, то мені здається, що тут теж не потрібно шукати якоїсь чорної кішки. Скоріш за все, враховуючи, що зміни ще будуть, а неодноразово навіть називались проблемні області, кадрові рішення будуть прийматися у зв‘язку з визначенням кандидатур спадкоємців. Це теж серйозна проблема Єханурова-Ющенка – дуже маленька лава тих, ким можна заміняти представників виконавчої влади. Такий сумний приклад - Дніпропетровська область, губернатором якої був Єхануров, де це питання й досі відкрите”.