Поверненню підлягає

Поверненню підлягає

Націоналісти у парламенті запропонували віддати державі приватизовані раніше стратегічні активи

Повернути до державної власності стратегічні підприємства та заборонити їхню подальшу приватизацію. Такий рецепт для спасіння економіки та наповнення бюджету сьогодні запропонував голова фракції націоналістів у парламенті Олег Тягнибок. Мовляв, надто спритна приватизація й призвела до того економічного стану, в якому наразі знаходиться Україна.

Певне економічне обґрунтування для таких доволі радикальних заходів є. Адже за всі роки незалежності найкращі підприємства України мало не задарма віддавалися до приватних рук. Яскравою ілюстрацією цього процесу можна вважати 2012 рік, коли за короткий проміжок часу на приватизацію масово виставили стратегічні державні підприємства, зокрема, обленерго та облгази. Не зважаючи на те, що у проекті бюджету на цей рік доходи від приватизації мали становити 10,575 млрд грн., скарбниця отримала лише 6,763 млрд. А це означає, що зацікавлені особи дуже зекономили на покупці цих підприємств. Постраждала, як завжди, держава.

Видео дня

За словами Олега Тягнибока, майже весь процес приватизації в Україні за роки незалежності йшов усупереч законодавству, через підставних осіб та з непрозорими конкурсами.

"Приватизація великих промислових активів жодним чином не проводилася за законодавством, не була складовою справжніх реформ, і в кінцевому рахунку грала проти України. В результаті цілими галузями в нас керують кремлівські власники чи місцеві поплічники КДБ. І ці олігархи лише збагачуються за рахунок колишніх державних підприємств, постійно вимагаючи у держави преференції і виводять свої капітали за кордон", - обурюється Тягнибок.

За його словами, лише за останні три роки на офшорні рахунки було переведено 70 млрд доларів. На думку Тягнибока, гроші мають повернутися з офшорів, і "Свобода" вже зробила перші кроки в цьому напрямку.

"Ми внесли на розгляд парламенту законопроект про повернення капіталів з офшорів. Згідно із проектом, власники мають протягом трьох місяців перереєструвати свої підприємства в Україні та внести до державного бюджету половину повернених коштів. Якщо ж вони відмовляться це зробити, їхні активи підлягають націоналізації", - зазначив Тягнибок.

Зрозуміло, що прибічники вільної ринкової економіки від ідеї націоналізації не в захваті.

Наприклад, президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер називає реприватизацію "відновленням справедливості за рахунок населення". Адже, на його думку, це викличе гальмування економіки, і погано відобразиться на добробуті людей.

Але світовий досвід доводить, що націоналізація – це інструмент для оздоровлення, а іноді, й порятунку економіки. Як правило, підставами для націоналізації у світі є необхідність для потреб економіки або безпеки держави або ж порятунок конкретної галузі. Як заявляє експерт Центру політичних студій та аналітики Гліб Канєвський, у 2008 році уряд США націоналізував найбільші у країні іпотечні компанії Fannie Mae та Freddie Mac. Ці компанії володіли борговими зобов’язаннями на понад 5 трлн доларів, що загрожувало обваленням всієї фінансової системи США.

Тим же шляхом під час кризи 2008 року пішла Ісландія, націоналізувавши три найбільших банки - Glitnir, Landsbanki Islands та Kaupthing Bank. Сукупний обсяг їхніх боргів складав 61 млрд. доларів і перехід фінустанов під контроль уряду нормалізував функціонування фінансової системи країни.

Більшість західних країн намагаються уникати масового продажу державної власності. В Україні ж все відбувається з точністю до навпаки: за лобіювання олігархів перелік стратегічних державних підприємств, які не можна продавати, з року в рік скорочується.

"За роки незалежності перелік державних компаній, які не підлягають приватизації, переглядався 15 разів у бік зменшення. В результаті велика кількість підприємств, зокрема, енергетичних, неправомірно приватизували олігархи. А держава втратила економічні активи, завдяки яким можна було наповнити бюджет, підвищити обороноспроможність країни та соціальні стандарти", - стверджує Тягнибок.

Саме тому, на його думку, Україна має піти на цей болючий, але рятівний для економіки крок, і повернути собі ключові підприємства. І подібний досвід держава вже має, адже у 2005 році господарський суд визнав незаконним продаж одного з найбільших металургійних виробників – "Криворіжсталі" – і провів його через процедуру реприватизації. Незважаючи на шалений тиск, Фонд держмайна тоді спромігся провести новий конкурс серед потенційних власників, завдяки якому державний бюджет отримав додаткові 20 мільярдів гривень. Звичайно, що реприватизація одного підприємства і загальна націоналізація стратегічних активів – інструменти різного ґатунку. Але в умовах нищівної кризи вони, як показує іноземний досвід, можуть себе виправдати.