
Блог | Инфляция под контролем: как монетарная политика НБУ способствовала стабилизации цен в 2025 году
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!

2025 рік став переломним для цінової динаміки в Україні. Після періоду підвищеної інфляції, спричиненої війною, логістичними розривами та значними бюджетними потребами, зростання споживчих цін суттєво уповільнилося. За даними Держстату, річна інфляція у грудні 2025 року знизилася до 8%, тоді як за підсумками 2024 р. вона становила 12%.
Це важливий сигнал макроекономічної стабілізації та результат зваженої й послідовної монетарної політики Національного банку України.
Загальна динаміка: інфляція подолала пік та уповільнюється
У грудні 2025 року споживчі ціни зросли лише на 0,2% до попереднього місяця, про зменшення фундаментального інфляційного тиску також свідчить уповільнення базової інфляції до 0,1% у місячному вимірі та 8% — у річному. Для економіки, що працює в умовах повномасштабної війни, це свідчить про поступову нормалізацію та зниження інфляційного тиску.
Важливо, що уповільнення інфляції відбувалося не точково, а по більшості компонентів споживчого кошика, що зменшує ризики повторного розгону цін.
Продукти харчування: різноспрямована динаміка
У грудні (в місячному вимірі) ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в цілому не змінилися, однак усередині групи спостерігалася суттєва диференціація.
Зростання цін було зафіксоване на:
- яйця,
- хліб і продукти переробки зернових,
- рибу та рибопродукти,
- соняшникову олію,
- овочі окремих сезонних груп,
- яловичину та молоко.
Ці позиції є чутливими до витрат виробників — енергоносіїв, логістики, заробітних плат, а також до експортної кон’юнктури.
Водночас зниження цін спостерігалося на:
- фрукти,
- цукор,
- м’ясо птиці та свинину,
- рис,
- кисломолочну продукцію,
- безалкогольні напої,
- вершкове масло.
За підсумками всього 2025 року ціни на продукти харчування зросли на 10,2%, але й тут структура була нерівномірною. Найбільше подорожчали м’ясо та м’ясопродукти (понад 20%), олія, риба, фрукти, хліб та яйця. Водночас овочі подешевшали майже на 30%, а цукор — майже на 10%, що суттєво пом’якшило загальний інфляційний тиск.
Послуги та непродовольчі товари
Серед непродовольчих товарів у грудні зафіксовано зниження цін на одяг і взуття майже на 4%, що є типовим сезонним явищем, але також свідчить про стриманий споживчий попит.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 1% за місяць і на понад 17% за рік — передусім через підвищення акцизів та податкові рішення.
У сфері послуг (в річному вимірі) найбільше зросли ціни на:
- освіту,
- ресторани та готелі,
- послуги зв’язку.
Транспортні послуги подорожчали помірно — близько 6% за рік, а грудневе зростання було пов’язане переважно з тарифами на залізничні перевезення та подорожчанням пального.
Роль НБУ: стримування очікувань і курсової складової
Ключову роль у зниженні інфляції відіграла активна монетарна політика Національного банку України. Жорсткі монетарні умови, контроль над інфляційними очікуваннями, курсовою динамікою, політика інвестиційної привабливості гривневих активів та подальша відмова від емісійного фінансування бюджету дозволили уникнути інфляційної спіралі, характерної для країн, що перебувають у стані війни.
Фактично НБУ виконав функцію якоря макроекономічної стабільності, що дало змогу бізнесу й домогосподарствам адаптувати свої рішення до більш прогнозованого середовища.
Висновки та погляд у майбутнє
Зниження інфляції до 8% у 2025 році — це не кінець, а важливий етап стабілізації. Структура інфляції свідчить про зменшення загального тиску з боку попиту та поступову нормалізацію пропозиції, хоча окремі ризики — воєнні, енергетичні, фіскальні — залишаються.
Завдання економічної політики на 2026 рік — зберегти цінову стабільність, забезпечення подальшого дезінфляційного тренду (прогноз Національного банку щодо інфляції на кінець 2026 року становить 6,6%) і водночас створити умови для стійкого економічного зростання, що призведе до зростання доходів населення та зменшення рівня бідності. Саме на цьому має базуватися наступний етап розвитку української економіки.










