КияниМедОбоз

Коли котлети - це не твоє

2.9тЧитать новость на украинском

Сьогодні я вирішила пожарити котлет. Вперше в житті (не питайте).

Не думаю, що я створена для усіх цих приколів: готувати їсти, прибирати квартиру, берегти вогнище. Я живу за принципом: якщо хтось може щось зробити краще за тебе, то хай зробить, а ти за це заплати грошей. Тому мою квартиру прибирає тьотя Галя, а їсти я намагаюся не вдома.

Але не так давно я почала готувати. Здорову їжу. Салати там усякі, на сніданок сир з медом або кашку. На вечерю пасту або молоденьку картопельку з курочкою. Виходить у мене притомно. До гастрономічного оргазму, звісно, не дотягую, але імітація непогана.

А сьогодні я йшла додому з роботи і стався припадок - хочу котлет. Я присіла на лавку під супермакетом і почала гуглити рецепт. Гугл казав: купіть вчорашній батон, молоко, фарш, сіль, перець, яйця, цибулю. Всі ці посилання кричали, що котлети мають бути ідеальні. Я їм вірила. Я взагалі усьому вірю.

Гордо зайшла в супермаркет, набрала продуктів. Прийшла додому і приступила. Через годину вся кухня була в фарші, в цибулі, в молоці і в позавчорашньому хлібі. Те, що я нажарила, було схоже швидше на згорівші сирники, а не на котлети. Одну я навіть спробувала. Вона мені нагадала смак дитинства - ось я маленька сижу в шкільній столовій і давлюся котлетою, в якій хліба більше, ніж м'яса. Мені не смачно, але вибору нема, їж шо дають.

Потім я написала своєму другу, з яким живу "Купи мені шампанського, в мене є для тебе подарунок". Через 10 хвилин з`їла іще одну котлету і відправила ще одне повідомлення "Слухай, я спробувала подарунок, не впевнена, що заслуговую на шампанське, можеш не купувати".

Треба віддати належне другу, після першої котлети він сказав, що хоч і виглядають вони жахливо, на смак нічого так, котлети, як котлети. Після четвертої він трагічно видихнув і продовжив:

- Слухай, я знаю, що ти старалася, але котлети, ну як тобі сказати...

- Я знаю, що це не можна їсти....

- Ну не те, щоб не можна, але вони.....вони...

- Як в столовій, да?

- В столовій краще...

І ось, що я вам хочу сказати: я можу написати сцеанрій масштабного реаліті шоу, придумати десяток програм, які покажуть по телевізору, я можу написати книжку, статтю для модного журналу, можу взяти інтерв'ю у кумирів міліонів, можу знімати по 10 днів нон-стоп майже без сну, можу організувати вечірку на 500 людей, але грьобні котлети, пожарити я не можу! Просто не можу! І все тут.

Їй богу я спробую ще раз на наступному тижні, коли буду морально готова, але, повірте, мені простіше на сковорідці людську душу піджарити, ніж ці ваші котлети.

Публикацию взято з Facebook-сторінки Оксани Шаварської.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

0
Комментарии
1
1
Смешно
0
Интересно
1
Печально
2
Трэш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие

Наши блоги