УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Виговська: істина у вині буває лише тоді, коли вино справді істинне

Виговська: істина у вині буває лише тоді, коли вино справді істинне

In vino veritas (лат. «Істина в вині»).

Цей вислів римлянина Плінія Старшого чули багато людей, але мало з них задумувалося над його сенсом. Щоб вино приносило задоволення і викликало лише позитивні думки й емоції, необхідно дві речі: якісний продукт і культура споживання напою. Чи можливо це в нашій країні, де абсолютна більшість населення не має уяви як треба правильно смакувати вино і де благородну назву „портвейн” носить рідина від якої у жителів міста Порту, після дегустації, стався б нервовий зрив? Проте ситуація потроху виправляється, відкриваються курси сомельє, все більше стає ресторанів де клієнту порадять яким вином запивати відповідну страву. Це наче в кіно, де красиві люди красиво п’ють гарне вино. А якщо захочеться влаштувати домашнє свято, чи запросити коханих до себе додому на романтичну вечерю? Де можна придбати якісного вина, щоб не наразитися на неякісний продукт і обманутися в своїх очікуваннях?

В таких випадках на допомогу прийде компанія „ВІТІС ГРУП”. Ця компанія вже декілька років активно займається продажами елітних алкогольних напоїв в нашій країні. Серед партнерів компанії близько 130-ти виробників з багатьох країн світу, які представляють понад 1400 винних брендів. Це як традиційно виноробні країни (Італія, Франція, Іспанія), так і країни продукція, яких лише нещодавно отримала світове визнання (США, Чілі, Австралія, ПАР). „ВІТІС ГРУП” має мережу філіалів в Україні, її магазини можна знайти в Києві, Дніпропетровську, Одесі, Сімферополі, Донецьку, Львові.

Винний бутік „Арлекін” в Києві відкрився в середині липня якось тихо і непомітно. Він розмістився в готелі „Київ”, що по вулиці Грушевського. Як пояснила PR менеджер „ВІТІС ГРУП” Антоніна Фіалко в цьому і є особливість роботи компанії: „Ми ставимо собі за пріоритет зручність для клієнта. Людина має в спокійній камерній обстановці, без ніяких стресових ситуацій прийти і вибрати собі вино. Його потрібно скуштувати, роздивитися на колір, прислухатися до своїх відчуттів. Саме тоді про вино можна буде сказати – це задоволення!”.

Після короткої дегустації естафету підхоплює директор компанії Сергій Мазур: „Відкриваючи свою винотеку „Арлекін” ми намагалися зробити її унікальною, щоб наші покупці змогли вибрати собі те вино, якого не знайдеш в інших спеціалізованих магазинах. Зараз ринок насичений і тому доводиться боротися за клієнтуру. Нашу винну карту більше ніж на п’ятдесят відсотків складають італійські вина. Чому так? По-перше в Італії теплий клімат, який дозволяє виробнику вирощувати, без особливих ризиків, гарні сорти винограду з якого робиться вино. Тому і якість італійських вин традиційно висока. По-друге кожне вино несе в собі особливість країни-виробника і поєднання з її національною кухнею. Наприклад, в Києві майже неможливо скуштувати традиційні страви іспанської кухні – паелью, гаспаччо, варену солону тріску. Натомість дуже багато італійських ресторанів, різноманітних піццерій. В ресторанному бізнесі працюють багато шеф-кухарів з Італії, а вони розуміються в справі вибору вина."

"Крім того", - додав Сергій Мазур: "Ми намагаємося допомогти клієнтам розкрити для себе смак вина, бо людина проходить декілька етапів переходу смаків. Не секрет, що майже всі ми родом з СРСР і вподобання в нас формувалися „совкові”. Ми звикли пити солодкі, фруктові вина. Це пояснюється тим, що в Криму й на Кубані не вистачало сонця, щоб виробляти гарне сухе вино, тому в вина дозволялося добавляти все. В результаті отримували солодкі кримські вина. Ще років п’ять тому, навіть для того щоб замаринувати м'ясо на шашлик, не можна було знайти на полицях магазинів пристойного сухого вина. Так от, радянські люди спочатку віддають перевагу солодким винам. Потім, як правило, наступає черга вин з Нового Світу. Там присутні фруктові нотки, відчувається солодкість. Надалі вже з’являється смак до сухих вин того ж таки Американського континенту і Італії. А потім вже настає черга складних французьських і американських вин, які не одразу розкривають своє багатство смаку. Так от, багато людей „губиться” на рівні Італії і ми це враховуємо в своїй діяльності. А ще ми можемо запропонувати такі сорти віскі, про які можна сказати, що їх вже немає в природі. Тому що цей унікальний напій був купажований, витриманий і розлитий невеликими незалежними виробниками за рецептурою, яка ніколи не повторюється двічі. Такі речі підкреслюють індивідуальність як клієнта, так і продавця.”

В планах компанії відкриття ще одного бутіку в Києві, хоча назви йому ще не придумали. Також планується відкриття подібних закладів в інших містах України, але при цьому має враховуватись специфіка регіону. Як в Одесі, де жителі міста понад усе прагнуть мати щось оригінальне, чого немає в сусіда.

А ще Сергія Мазура обурює якість українського вина, яке він називає „пакет виноградного нектару і півлітровка горілки”. Щоправда, за словами фахівця, є надія на покращення національного продукту. Це пов’язано з приходом в виноробство нового покоління бізнесменів, які не женуться за миттєвим заробітком, а копіткою працею закладають фундамент майбутнього процвітання. Розбиваються нові виноградники, вдосконалюється рецептура, зрештою виховується смак. А проблеми української винної промисловості такі ж, як і в інших сферах виробництва. Ми не можемо виробити одне й те ж саме вино, одного й того ж сорту винограду, одного року, одного виробника. На полиці магазину можуть стояти поруч дві пляшки такого вина й одна з них буде вином, а інша помиями. Не потрібно робити супернапій одразу, треба навчитися щорічно робити вино пристойної якості, хоча б чотири роки підряд. Ті ж самі німці, не сама виноробна нація, при поганому врожаї не випустять елітне вино з цього винограду. Виробник готовий понести втрату в грошах, ніж втратити престиж і репутацію.

Звісно, можна хоч щодня заливатися дешевим „шмурдяком” з паперових пакетів, або зривати з „портвяшки” пластиковий ковпачок. Та я волію радше трохи потерпіти і влаштувати собі свято, відкриваючи для себе нотки і відчуття справжнього виноградного вина. Воно залишає на губах післясмак радості і блаженства, приправленого ніжним поцілунком коханого.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...