Вибачте, але ви сказилися!

20.3т

Після 2-місячної відсутности Київ перепиняє око:
1) рясним ремонтом вулиць;
2) купою, як на такий короткий термін, нововідкритих магазинів-кав'ярень-ресторанів та зрушених з місця довгобудів ("нові гроші"? перерозподіл?..);
3) купою нових, егм, муралів.
І якщо 1) - однозначний позитив, а 2) - інформація до роздумів, то щодо 3) я більше "нємагумолчать" (с). Особливо після того, як 2 місяці провела якраз на батьківщині жанру (в Бразилії), а ще перед тим 2 роки чекала, коли ж нарешті українські мистецтвознавці пояснять українським урядовцям дещо про той жанр - а заодно і про естетику урбанного простору. 

Втративши надію дочекатись, вивішую тут для наочности фоточку з свого бразильського альбома - ось так, дорога Київрадо, абисте нам здорові були, виглядає мурал здорової людини (м.Сальвадор). 

Поясню на пальцях. Мурали, за походженням, - мистецтво фавел. Мистецтво демобілізованих у 1890-ті з війська рабів-відпущеників, які, не знавши куди їм після казарм іти і що почати, селилися разом, ліплячи собі перегородки з чого траплялося під рукою, - і їхні правнуки живуть у цих гігантських мурашниках-сміттярках і досі. Видовище, треба сказати, моторошнувате, надто там, де поруч розвалюються квартали прекрасної (колись) колоніальної архітектури 17-18 ст. (багато що розумієш про колоніалізм, постколоніалізм, помсту історії та інші цікаві речі). І коли на глухій стіні фавели раптом проблимує наївний веселий муральчик, мимоволі всміхаєшся. І коли занепалу колоніальну архітектуру так прикрашають - колишні раби ставлять на колишньому-хазяйському свою мітку "а тепер це наше!" - це теж може бути по-своєму гарно, як всякий щирий естетичний відрух (див. фото).



Але коли на глухих стінах київських сецесійних кам'яниць у центрі бачиш 20-метрових синіх черв'яків і прочая фламінґо, то єдиний твій (спонтанний!) "естетичний відрух" - це ввалити хуком у щелепу, як за "гражданскуювайну". Причому не тим, хто малював, - а тим, хто дозволив. (((

Дорогі наші "райці" (як казали в давнину), вибачте, але ви сказилися. Краще б ви там 20-метрові килимки з лебедями вішали, їй-бо (я не жартую!).

Ще трохи лікнепу. Радянські "райони новостроєк" - це, за концепцією, ТІ САМІ ФАВЕЛИ: бараки поліпшеного типу для вільновідпущеників. І радянські мозаїки на глухих стінах "хрущовок" були, властиво, "муралами 2-го покоління" - спробами естетично олюднити рабське житло. Як і латиноамериканські мурали, це було мистецтво - воно робило з засади "ворожий людині" ландшафт - окультуреним, теплішим (таку саму функцію виконували вишневі й абрикосові садки, що їх українці відразу ж насадили "між бараками").

Відповідно, на мурах цих потвор, у спальних районах і промзонах, на транспортних розв'язках, "прикрашених" брудними висотками, можна й далі розчудесно "муралити" - з урахуванням місцевих декоративних традицій і специфіки ландшафту (і є навіть вдалі спроби, і навіть один геніальний під'їзд!) Але, на Бога, люди, схаменіться: яку функцію виконує гігантський черв'як на сецесійному мурі?! Хто вам взагалі сказав, ніби мурал пасує київській історичній забудові?!! І з яких-таких фавел ви вийшли, щоб мітити будинки, де жили Косачі й Суровцеви, своїми мітками "телемаскульту для бідних"? (Це приблизно такий самий рівень естетичної чутливости, як коли б одягти класичні статуї в костюми "Адідас"!)

Схоже, пора робити при міськраді - худраду. 
Власне, 25 років як пора. 
Але це вже інша тема...

Читайте все новости по теме "Блог киевлянина" на Обозревателе.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги

Последние новости