Как я выиграл у Грицака

У своїх депутатських зверненнях до Прем’єр-міністра, Генпрокуратури та РНБО я неодноразово наголошував на корупційних схемах діяльності консорціуму «ЄДАПС» та можливої причетності до цього нардепа Грицака.

У зв’язку з цим у 2010 році депутат Грицак подав проти мене позов щодо визнання інформації, викладеної у моїх зверненнях, недостовірною.

Я, як народний депутат України, відстояв свої інтереси у суді і довів, що інформація щодо можливої причетності Грицака до незаконної діяльності консорціуму «ЄДАПС» - є достовірною. Про це чітко наголошується у рішеннях Шевченківського районного та Апеляційного судів міста Києва.

Ще 9 жовтня 2009 р. Бюджетний комітет Верховної Ради звернувся до Кабінету Міністрів з пропозицією «змінити порядок видачі паспортів громадян України для виїзду за кордон, а також з метою усунення із процесу виготовлення державних паспортів приватного монополіста та розміщення замовлень на виготовлення паспортів на тендерних засадах, оскільки діяльність «ЄДАПСу» покриває його «лобіст» народний депутат України Грицак В. М.

Про лобіювання інтересів «ЄДАПС-у» свідчить внесений Грицаком та прийнятий у першому читанні законопроект «Про внесення змін до ЗУ «Про міліцію», яким розширюється перелік документів дозвільного характеру на зброю, у яких застосовуються голографічні захисні елементи. Припускаю, що ці документи також виготовлятимуться «ЄДАПС-ом», що значно збільшить статки цієї комерційної структури та її «лобістів».

Будучи свого часу начальником департаменту ресурсного забезпечення МВС України, він активно сприяв створенню «ЄДАПС» та особисто підписав від імені МВС договір з консорціумом «ЄДАПС» на створення автоматизованої паспортної системи та реєстрації фізичних осіб, предмет якого згодом був доповнений домовленістю про виготовлення бланків паспортів.

Саме за підтримки Грицака В.М. Державний центр персоналізації документів, на створення якого МВС витратив 183 млн. грн. бюджетних коштів, було включено доскладу консорціуму «ЄДАПС». Як встановила Рахункова палата, саме консорціуму було доручено зберігання закупленого на цю суму обладнання, яке на даний момент розкрадено.

Грицак звернувся до Шевченківського райсуду з позовом про спростування "неправдивої інформації". Але суд справедливо відмовив йому.