Слово в защиту Кагановича

Зараз я працюватиму адвокатом Лазаря Кагановича. Ні, я не буду малювати йому німба навколо голови чи доводити, що він непричетний до голодомору - бо він таки причетний. Але я вже вкотре стикаюся з нібито цитатою, що її приписують Кагановичу:

"Южные славяне, а особенно казачество, как рудимент человеческого сообщества, не имеют ни физиологического, ни исторического, ни политического и даже религиозного права проживать на этой прекрасной земле". (Л. Каганович, 1932 год, выступление перед уполномоченными в станице Полтавской)"

Цитату цю тиражують на демотиваторі з портретом Кагановича, додаючи деколи пафосні коментарі: "Хто ще скаже, що геноцид відбувався не за етнічною ознакою!?"

Цитата одразу викликала в мене сумнів. І не тому що я кацапський запроданець, як, може, хтось вважає попри факти. Просто в мене є хобі - знаходити та викривати сфальшовані цитати з класиків марксизму та інших відомих особистостей. А фальшують їх залюбки.

Отже, щодо цитати з Кагановича. Як кажуть американці, коли щось гавкає наче собака, поводиться наче собака і виглядає наче собака, то скоріш за все, це й є собака. Так от, на демотиваторі Каганович виглядає наче Каганович, але гавкає наче ідеолог нацистської расової доктрини Альфред Розенберг.

Хто такий Каганович? Це типовий більшовик-сталінець. З величезним досвідом підпільної роботи, з досвідом участі у громадянській війні. На його рахунку відновлення української промисловості після громадянської війни - але також і протидія політиці коренізації та запекла боротьба з українським буржуазним націоналізмом. Врешті-решт, на його совісті й участь у організації голоду 1932-33 років. Блискучий керівник галузей виробництва, досвідчений партійний функціонер та абсолютно безжальний до людей політик.

Але перш за все - більшовик, марксист-ленінець, ще й український єврей за походженням. Тобто людина, з якої усі обставини життя зробили переконаного інтернаціоналіста.

Отже, що не так з цитатою?

По-перше, "Южные славяне" - це болгари, серби, хорвати, македонці - тобто народи, які не мають жодного відношення ані до Кубані та станиці Полтавської, ані до "казачества".

По-друге, з якого біса уповноваженому ЦК ВКП(б) розповідати про фізіологічні та релігійні права мешканців кубанської станиці, якщо там стояло питання хлібозаготівель?

До цього ми ще повернемось, а зараз дамо слово фахівцю-історику, бо однієї логіки вочевидь недостатньо для спростування брехні - потрібні ще й факти.

Отже, з питанням про достовірність цитати я звернувся до со-редактора "Історичної правди" Павла Солодька, а він дав мені контакт історика Геннадія Єфіменка, який є спеціалістом з того періоду.

Ось що пише пан Єфіменко щодо наведеної цитати:

"Я опрацьовував фонд Кагановича в російському архіві. Якби побачив таке - то обов'язково занотував би...

Поки що надсилаю ту цитату, яка мала місце, - зі слів Кагановича в станиці Полтавській на почтаку листопада 1932 р..

Что же от вас, полтавцев, станичников, передать правительству Калинину, Сталину, Молотову, Ворошилову, Буденному и другим? Если мы увидим, что в станице начался перелом, есть сдвиг, почестному сдают имеющийся хлеб, мы пойдем навстречу, поможем вам. Если нет, советская власть найдет доста точно силы и крепости, чтобы переселить срывающих государственные задания на Север, а на их место переселить с Севера трудолюбивых крестьян. Кубанские земли прекрасные земли, они не заслуживают такого обращения с ними, как это делаете вы. Так засорить кубанские земли это ганьба (позор, подлость)".

--- Командири великого голоду: Поїздки В. Молотова і Л. Кагановича в Україну та на Північний Кавказ. 1932 1933 рр. /За ред. В. Васильєва, Ю. Шаповала. Київ: Генеза, 2001. С.116."

Отакої. Тематика цитати майже аналогічна - це пряма загроза: "Геть кубанців з Кубані". Але ж мотивація абсолютно інша. Мова не про етнічну належність, не про "фізіологічні та релігійні права" та тому подібні химери расистської свідомості, а виключно про хлібозаготівлі, результатами яких вкрай незадоволено було радянське керівництво.

Звісно, не давало спокою радянській владі і українське антирадянське націоналістичне підпілля у станиці Полтавській, але цим займалися "компетентні органи", а не відповідальний за хлібозаготівлі Каганович. Втім, і політична поліція боролася саме з антирадянськими елементами, а не з людьми певної етнічної належності.

Звідки ж взялася цитата про "физиологические права южных cлавян"?

Моніторинг інтернету дав можливість встановити першоджерело. Це російська районна газета "Старощербиновский курьер", публікація "Гонимые смертью" - саме там епіграфом слугує ця "цитата". Без жодних посилань на джерела. Хіба що під публікацією, яку передруковано у деяких маргінальних "казачьих" інтернет-сайтах, стоїть підпис: "Записал в 2003 году, в день Покрова Пресвятой Богородицы Владимир Мудрак". Мабуть, Мудрак цей і епіграфа туди поставив.

Також ця цитата - теж без будь-яких посилань на джерела - наводиться у книзі Ніколая Нестерова "Кто они, донские казаки?", яку було видано у 2008 році.

Отже, жодних посилань на архіви чи взагалі на якісь адекватні джерела. Можна дійти висновку, що цитата є вигаданою. Але хто і нащо?

Тут, на мій погляд, мета подвійна.

По-перше, треба викликати в читача ненависть до Кагановича, а через нього - і на ті спільноти, родові ознаки яких він мав - тобто до євреїв і комуністів. Ненависть темну, страшну та глибинну. Для цього не підходить концепція "злочинів заради світлого майбутнього" - бо тут треба пояснювати, що то за майбутнє, і взагалі об’єкти агітації можуть дійти висновку, що попри зумовлену обставинами надзвичайну жорстокість початково мета більшовиків була світлою. Тут потрібна нездоланна ненависть до страшного ворога, який хоче винищити тебе просто за те, що ти існуєш. І якщо насправді факти свідчать про інше - ці факти трохи корегують, як ми і бачимо на прикладі "цитати".

А по-друге, через надання злочинам Кагановича етнічного забарвлення, можна легітимізувати власну етноцентричну, націоналістичну політику. Автори "цитати" ніби кажуть читачеві: дивись, цей єврей-комуніст, що прикидається інтернаціоналістом, насправді хотів вижити кубанців з їхніх споконвічних земель та винищити їх виключно через їхню етнічну належність. Проти наших етнічних ворогів ми маємо етнічно згуртуватись... Ну, абетку подальшої націоналістичної пропаганди я тут не повторюватиму. З Кагановича свідомо роблять нациста. Роблять ті самі люди, які будуть активно доводити вам принципову різницю між італійськими фашистами, німецькими наци та хорватськими усташами - але за хвилину з піною на вустах кричатимуть, що комунізм та фашизм - це одне й те саме. Це люди, які прискіпливо розберуть фото мертвих дітей і доведуть, що то не замордовані бандерівцями у 1943 поляки, а вбиті у 1920-х роках цигани (що, до речі, чиста правда). Але побачивши примітивну антиросійську чи антикомуністичну фальшивку, вони охоче її розтиражують як аргумент на користь своїх переконань.

Коротше, ця "фізиологічна цитата" була створена для того, аби читач мав змогу переконатися: злочини більшовизму відбувалися саме за етнічною ознакою. Те, що це брехня, і що насправді фальшувальники виліпили "Кагановича" за образом та подобою своєю, нікого вже не хвилює.

Бо, як казав Володимир Ілліч Ленін, "Головна проблема цитат в інтернеті полягає в тому, що люди одразу вірять у те, що вони справжні". (ПЗТ, т. 67, с.324).