Блог | Чого очікувати Україні і Росії від Гаазького трибуналу
З одного боку, Міжнародний суд ООН – це глобальна судова інстанція, що покликана розглядати суперечки між державами. З іншого боку, він не може прийняти до розгляду позов однієї країни без згоди іншої країни, проти якої спрямований позов.
Саме тому Україна не подала позов щодо анексії Криму чи щодо бойових дій на Донбасі, і тому подібне. Бо Росія просто відмовила би в своїй згоді це розглядати. Але даному разі у них не було виходу. Позов стосувався конвенцій щодо боротьби з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, учасниками яких є Україна і Росія. Тому відповідно треба очікувати попередні рішення стосовно якихось обмежень щодо фінансування тероризму і таке інше. Але я б не робив дуже оптимістичних прогнозів.
Читайте: Що треба знати про конфіскацію вугілля з "Л/ДНР"
З одного боку Міжнародний суд ООН – це світова інституція, яка ніколи не приймає рішення на користь однієї зі сторін. Це завжди, скажімо так, компромісне рішення. Наприклад, позов Румунії щодо України стосовно розмежування шельфу в Чорному морі. Фактично і Румунія була не дуже задоволена, і Україна зовсім не задоволена. Існує англійське прислів’я – "Коли обидві сторони незадоволені, значить рішення справедливе".
В даному випадку, це наш скоріше такий вдалий піарний, дуже важливий крок для привернення уваги світового співтовариства. Точніше, щоб увага до України, до агресивних дій Росії не зникала. Цей позов був зроблений дуже грамотно, ефективно. Я вважаю, що рішення буде однозначно не на користь Росії, воно буде в загальному контексті, загального тренду світової підтримки України. Проте очікувати від проміжного рішення якихось суттєвих зрушень в нашому протистоянні з Росією не слід.
Щодо конкретного змісту. Можливо будуть накладені якісь обмеження на Росію, але звісно Росія цього не визнає. Так само, як не визнає своєї присутності на Донбасі, не визнає, що вона анексувала Крим. Тобто Кремль давно ігнорує основні базові принципи міжнародного права. Зокрема, принципи територіальної цілісності країни та непорушності державних кордонів. Бо не можна змінити кордони держави без її згоди. Саме тому очікувати, що вони будуть дотримуватись будь-якого рішення Гаазького суду не варто.
Але з іншого боку це також, не на їхню користь, бо сприятиме баченню Росії, як країни, яка системно порушує міжнародне право і не виконує рішення Міжнародного суду. Це не спрацює одномоментно, але складається в загальний контекст і йде на користь нашої перемоги.
