Ще одні вибори на носі? В Україні заговорили про розпуск Ради
В Україні активно обговорюється сценарій дострокових виборів до Верховної Ради у разі перемоги Володимира Зеленського у другому турі. За великого бажання у наступного президента будуть формальні причини розпустити парламент і занурити країну в новий виборчий процес.
Чи реально це, кому вигідно і що чекає на українців — з'ясовував OBOZREVATEL.
Головне:
У кінці липня українців можуть очікувати ще одні вибори. Цього разу дострокові парламентські;
Прихильники цієї ідеї запевняють, коаліції де-факто немає, і це може визнати суд. Відповідна справа вже перебуває в розробці київського Окружного адміністративного суду;
Такий крок вигідний насамперед Володимиру Зеленському, який зможе завести до парламенту максимальну кількість прихильників і майбутніх нардепів від партії "Слуга народу";
Щоправда, юристи загалом сумніваються в життєздатності такого варіанту розвитку подій. Адже всі приводи розпуску парламенту зазначені в Конституції, а норми про рішення будь-якого суду там немає.
Про що йдеться
В Україні вже в середині літа можуть відбутися дострокові вибори до парламенту. Такий сценарій активно обговорюється як в українському політикумі, так і в експертному середовищі. Він проходить паралельно з ідеєю створити ситуативну коаліцію в парламенті, у разі перемоги у другому турі виборів, 21 квітня, кандидата Володимира Зеленського.
Читайте: Якщо Зеленський стане президентом. Що далі
Річ у тім, що після ймовірного тріумфу у команди Зеленського де-факто не буде важелів керування. Точніше вони будуть, але лише в рамках обмеженого парламентсько-президентського набору гаранта — зовнішня політика, військова справа і церемоніальні функції. Кабінет міністрів продовжить свою роботу далі, до кінця року, а Верховна Рада до кінця листопада.
У цій незвичній політичній ситуації, коли у президента Зеленського де-факто не буде своєї фракції в парламенті, обговорюється варіант дострокового розпуску нардепів.
Згідно зі ст. 90 Конституції України, є кілька приводів розпустити Раду:
Парламент не зміг протягом 30 днів сформувати коаліцію;
За 30 днів протягом однієї сесії відкрити пленарні засідання;
Після відставки Кабміну протягом 60 днів не сформований новий уряд.
У цьому контексті важливо пам'ятати ще одну норму закону — парламент не може бути розпущений за півроку до кінця своєї каденції. З огляду на той факт, що нинішня Рада почала працюватиме 27 листопада 2014 року, то крайній термін її розпуску — 27 травня 2019 року.
Другий етап виборів президента, як відомо, відбудеться 21 квітня. На встановлення результатів голосування у Центральній виборчій комісії є до 10 днів. Але не менш ніж через 3 дні офіційні видання "Голос України" та "Урядовий кур'єр" повинні оприлюднити результати виборів. Після їхнього оголошення, новий президент має пройти процедуру інавгурації протягом 30 днів.
Читайте: ''Стадіон, так стадіон'': скільки коштуватимуть дебати Зеленського і Порошенка
Тобто реального механізму розпуску парламенту немає. Навіть за оптимального збігу обставин, новий президент не зможе обійняти посаду до 27 квітня, щоб мати юридичні підстави запустити процес.
Але в даній ситуації є одне але. На думку журналіста Сергія Рахманіна, рішення можуть ухвалити за допомогою київського Окружного адміністративного суду.
Річ у тім, що позафракційний народний депутат Андрій Деркач звернувся до суду з приводу бездіяльності координаторів коаліції, які не внесли кандидатуру міністра охорони здоров'я. Тим самим зажадавши через суд інформацію у Апарату Верховної Ради про кількість нардепів у коаліції. А з цим можуть виникнути проблеми.
"Суд постановив витребувати у Верховної Ради, Апарату Верховної Ради, коаліції депутатських фракцій у парламенті відомості, станом на 28 лютого 2019 року, із зазначенням прізвищ, імен, по батькові народних депутатів, що входять до складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді", — повідомили представники прес-служби суду.
Свого часу з коаліції виходили відразу кілька фракцій: і "Батьківщина", і "Радикальна партія", і "Самопоміч". Чисто математично необхідних "багнетів" немає ні у Блоку Петра Порошенка, ні у "Народного фронту". Тому питання щодо її юридичної життєдіяльності є вже давно.
Читайте: Зеленський проти Порошенка: хто вирве перемогу у другому турі. Дані закритих соцопитувань
У цій ситуації, якщо апарат ВРУ не зможе надати інформацію про стан коаліції, на думку прихильників ідеї розпуску, у суду будуть юридичні підстави розпустити парламент і призначити дострокові вибори.
Що думають юристи
На думку юриста Анни Маляр, питання з розпуском парламенту мають розглядатися з юридичної точки зору, а не політичної. Бо в законі все розписано чітко.
"Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців терміну повноважень ВРУ. Але рахувати ці 6 місяців треба не до 27 жовтня. Адже 27 жовтня в день чергових виборів до Верховної Ради не припиняються повноваження депутатів нинішнього скликання.
Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання. Тобто десь через місяць після 27 жовтня. Тому законом встановлено 15 днів на підрахунок голосів, 5 днів на оприлюднення результатів, а потім ще складання присяги. Ось 2014 року вибори відбулися 26 жовтня, а повноваження депутати отримали 27 листопада", — наголосила Маляр.
Юрист Олександр Марусяк також вважає, розпуск Верховної Ради можливий лише в тому разі, якщо йдеться про один з 3-х пунктів, зазначених в Основному законі.
"У цій ситуації важливо виходити з того, що написано в законі. І якщо будуть підстави, ніхто не встигне це зробити. Просто навіть якщо теоретично ми скажемо, що повноваження парламенту закінчуються 27 листопада 2019 року, то треба розпустити до 26 травня 2019 року. Бо в останні 6 місяців не можна цього зробити", — пояснив OBOZREVATEL Марусяк.
Кому це вигідно
Такий варіант, як не дивно, може бути вигідний обом кандидатам. Більшою мірою, звісно, Володимиру Зеленському. Це вирішує відразу кілька проблем:
Вибори відбудуться буквально через 3 місяці після президентських. Зеленський отримає можливість конвертувати свою підтримку в партію "Слуга народу" і завести до парламенту максимальну кількість нардепів;
Йому не доведеться взаємодіяти з нинішнім складом парламенту, де найбільша фракція — Блок Петра Порошенка. Не буде необхідності створювати ситуативну коаліцію.
Читайте: Крутіше, ніж у США: які хитрощі використовують на виборах в Україні
Адже за нинішніх політичних розкладів Володимиру Зеленському доведеться пропонувати свої кандидатури на посади керівників Генпрокуратури, Служби безпеки України, Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ. Призначатиме ж цих людей парламент.
Якщо команді Зеленського не вдасться сформувати ситуативну більшість (яка неможлива без частини нардепів від БПП і НФ), він буде просто позбавлений реальних важелів керування країною. А за півроку політичної бездіяльності його рейтинг суттєво впаде.
"Зеленський, коли стане президентом, буде дотримуватися букви закону. Не вибудовувати закони під себе і намагатися ними маніпулювати, як сьогодні відбувається, а діяти за законом. Насправді мені важко зараз це коментувати, бо Зеленський ще не президент", — ухильно відповідає спікер команди Зе Дмитро Разумков.
Користь від розпуску Верховної Ради частково може отримати і Порошенко. Такий хід допоможе йому перезапустити вертикаль влади, завести більш-менш прийнятну кількість соратників під його особистим брендом.
Навіть в разі поразки на виборах Порошенку простіше згуртувати навколо себе прихильників і плавно перейти до парламентської передвиборчої кампанії. Робити такий крок краще у травні (коли ще команда не встигла розбігтися), ніж у серпні-вересні, коли ситуація істотно зміниться. Але офіційно президент можливість дострокового розпуску Ради називає незаконною.
"Не додають стабільності і натяки на дострокову, і абсолютно незаконну спробу розпуску Верховної Ради в разі зміни президента. Такі заклики вже пролунали", — сказав він під час зустрічі з бізнесом. Це призведе до тривалої політичної кризи і паузи у відносинах з партнерами, додав Порошенко.
Читайте: "Завоювати мир": як Зеленський і Порошенко повертатимуть Донбас і Крим
Щоправда, незважаючи на можливу політичну вигоду, сценарій дострокового розпуску Ради малоймовірний. Він несе в собі юридичні ризики, а також загрози нелегітимності нового парламенту. Рішення окружного суду створює цілий прецедент, що в майбутньому загрожує повністю обвалити правову систему.