Росія не визнає президента України? Чим це загрожує

Росія не визнає президента України? Чим це загрожує

Комітет нелегітимної Держдуми РФ у справах СНД підтримав підготовлену фракцією ЛДПР заяву про невизнання виборів президента України. Тепер же рада Думи повинна винести рішення на пленарне засідання, де російські депутати проголосують "за" або "проти".

Відео дня

Які ризики це принесе Україні – дізнавався OBOZREVATEL.

Які причини у РФ?

Недопуск російських виборців

Про можливість невизнання виборів президента України-2019 у Росії заговорили після того, як у лютому президент України Петро Порошенко пообіцяв віддати наказ Державній прикордонній службі України не пускати спостерігачів від РФ на виборні дільниці.

Петро Порошенко

7 лютого відповідний законопроект прийняла Верховна Рада України.

На таке рішення різко відреагували в Кремлі, заявивши, що в України можуть бути проблеми з легітимністю виборів. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков наполягав на тому, що таку позицію Києва не підтримують в ОБСЄ. У своєму листі до Міністерства закордонних справ України директор Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ Інгбйорг Сольрун Гісладоттір висловила глибоке розчарування у зв'язку з прийняттям цього закону.

За її словами, це рішення суперечить міжнародним принципам наглядового процесу за виборами.

Недопуск російських спостерігачів на українські вибори також не схвалив і спецпредставник Держдепартаменту США в Україні Курт Волкер, заявивши, що Україна потребує спостерігачів на виборах, щоб довести, що вона дотримується демократичних стандартів. В іншому випадку люди можуть поставити під сумнів результати виборів.

Зі свого боку МЗС України нагадало своїм міжнародним партнерам, що Росія є країною-агресором, тому відмова російським спостерігачам бути присутніми на виборах президента України цілком виправдана.

Закриття виборчих дільниць у РФ

Ще один гучний привід, яким скористалися в Росії, стався за місяць до того, коли за підсумками розгляду подання Міністерства закордонних справ України від 19 грудня 2018 року ЦВК закрила виборчі дільниці по всій території Росії.

Замість цього українцям, які проживають у РФ, запропонували голосувати в посольствах у Грузії, Казахстані та Фінляндії.

У Кремлі були обурені тим, що Україна не дала права голосу понад 2,5 млн своїх громадян, хоча, за фактом, голосувати ніхто не забороняв.

Вибори не проходили на окупованих територіях Донбасу

Це ще один момент, який згадувався серед російських політиків і пропагандистів. На їхню думку, це порушило право голосу жителів Донбасу, яких за різними оцінками – від 2 до 4 млн осіб.

Вибори в Україні

Втім, як проводити вибори на непідконтрольних територіях, там ніхто не пояснив. Хоча в ЦВК України детально описали, як жителі окупованих територій зможуть проголосувати за президента України, і ніякої заборони не було.

Позиція Держдуми і Кремля

Всі перераховані вище факти і стали приводом для того, щоб за тиждень до першого туру виборів президента України фракція "Ліберально-демократична партія Росії" в Державній Думі Росії внесла в парламент проект постанови про невизнання підсумків волевиявлення українців.

1 квітня постанову підтримав комітет Держдуми у справах СНД, тепер рішення має прийняти рада Думи – розглянути й винести його на пленарне засідання.

Хоча в Кремлі вкрай обережно коментують хід президентських виборів в Україні. За словами прес-секретаря Володимира Путіна Дмитра Пєскова, у Кремля немає позиції щодо пропозиції парламентаріїв не визнавати президентські вибори в Україні.

Дмитро Пєсков

"Якоїсь позиції в цьому випадку немає, це ініціатива депутатів. Я ще раз хочу звернути вашу увагу, що за конституцією все-таки основи зовнішньої політики країни визначаються главою держави, президентом", – сказав Пєсков.

Що від цього Україні?

Виходячи з думок опитаних OBOZREVATEL російських і українських політичних, громадських і міжнародних експертів, по суті, прийняття такого рішення Держдумою РФ для України не несе ніяких ризиків. Крім того, українцям взагалі радять не звертати уваги на рішення божевільних російських депутатів.

"Ризики для України зберігаються доти, поки Україну це хвилює. Колись Росія ухвалювала рішення про те, що столиця Естонії Таллінн пишеться з однією "н", а естонці просили писати з двома. Був дипломатичний конфлікт, ноти протесту писали. А потім Естонія подорослішала, повернулася до Росії спиною, і її перестало хвилювати, що там у Росії приймають", – сказав російський опозиційний політик Костянтин Боровий.

"Я сподіваюся, що Україна незабаром теж так зробить, і перестане цікавитися тим, що там роблять ці божевільні депутати в Держдумі", – додав він.

Ніяких серйозних наслідків не чекає від можливого рішення Держдуми РФ не визнавати вибори президента в Україні і російський журналіст Олександр Риклін.

На запитання, чи не стане це загрозою для продовження проведення переговорів у мінському і нормандському форматах, він відповів: "Мені здається, що ці формати – історія, яка вже дещо вичерпала себе. Ніхто ці домовленості не виконує, і Москва в першу чергу. Думаю, якщо якісь зрушення і будуть відбуватися, то це трапиться в абсолютно іншій конфігурації".

Зі свого боку український дипломат, керівник фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко вважає, що різні переговори все ж збережуться, не дивлячись на можливе рішення російської Держдуми. Крім того, зовнішню політику в РФ, як і в Україні, визначає її президент, і тільки від Володимира Путіна залежить, чи буде він реалізовувати рішення російських депутатів у вигляді рішень виконавчої влади.

Володимир Путін

"Консультації і зустрічі можуть відбуватися навіть без взаємного визнання, це буде просто інший статус, якісь неофіційні переговори, консультації. Але в цьому випадку вони і так відбуваються, і та ж тристороння контактна група, статус утворення якої незрозумілий, все інше теж. Так чи інакше в різних статусах переговори будуть вестися", – каже дипломат.

Не припиняться зустрічі і на полях різних міжнародних самітів: "Максимум, що може зробити РФ у цьому випадку, то це у своїх прес-релізах вживати такі терміни щодо українського президента, як "де-факто президент України", або "де-факто лідер України".

Єдине, що кардинально може торкнутися невизнання РФ виборів президента України, то це можливість проведення переговорів у "нормандському форматі", але і він, по суті, давно заморожений.

"Така ймовірність є, тому що "нормандський формат" фактично перебуває у напівмертвому стані після отруєння Скрипалів, проведення виборів президента Росії в Криму й інциденту поблизу Керченської протоки. Тому накопичилося дуже багато гніву не тільки у відносинах між Україною та Росією, а й між Заходом і Росією. І зараз дуже несприятливі умови для того, щоб говорити про розблокування цього переговорного процесу", – вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко.