Ліна Костенко

Ліна Василівна Костенко – українська поетеса-шістдесятниця, письменниця та дисидентка. Лауреатка Шевченківської премії (1987).

Коротка біографія

Ліна Костенко народилась 19 березня 1930 року на Київщині у родині вчителів.

У 1936 батьки Костенко переїхали до Києва, де Ліна Василівна закінчила середню школу. Після цього вона навчалася у Київському педагогічному інституті, а також Московському літературному інституті ім. Горького, який закінчила у 1956 році.

Перша збірка віршів Ліни Костенко – "Промені землі" – вийшла у 1957 році.

У 60-х роках поетеса була найбільш помітною у плеяді молодих українських авторів, що творили у той час. Костенко показала себе як митець нелояльний по відношенню до тодішнього режиму, через що тривалий час її вірші майже не виходили друком.

У 1987 році Костенко видала роман у віршах "Маруся Чурай", за який (і за збірку віршів "Неповторність") була удостоєна Шевченківської премії.

У тому ж році Ліна Костенко видала збірку віршів "Сад нетанучих скульптур" та збірку віршів для дітей "Бузиновий цар".

У 2010-му, після фактично двадцятирічної перерви, письменниця презентувала своїм читачам і шанувальникам прозову книжку "Записки українського самашедшего", яка є першої частиною запланованої трилогії. Відомо також, що на той час вона підготувала іще дві книги – другу частину "Записок" та збірку "Чорнобильські повісті".

В січня 2011 року Ліна вирушила у тур-презентацію свого першого роману. Презентації відбулися в Києві, Рівному та Харкові, усюди були аншлаги, не всі охочі потрапити на зустріч змогли це зробити через те, що вже не було місця у залах. Але 9 лютого письменниця перервала свій тур через особисту образу.

У лютому 2011 року вийшла поетична збірка Костенко "Річка Геракліта", куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій. Згодом була опублікована книга "Мадонна перехресть" (2011, нові та неопубліковані раніше поезії), а також "Триста поезій. Вибрані вірші" (2012).

Ліна Костенко є почесним професором Національного університету "Києво-Могилянська академія", почесним доктором Черновіцького та Львівського університетів, є лауреатом премії Петрарки (Італія, 1994 рік), лауреатом міжнародної літературно-художньої премії імені Олени Теліги (2000).

Відома своєю публічною відмовою від звання Героя України і мотивацією цієї відмови – "політичної біжутерії не ношу".

Особисте життя

Донька Ліни Костенко – Оксана Пахльовська – також є поетесою, а ще відомим культурологом і професором одного з римських університетів.

В житті Костенко було багато пристрасті та чоловіків, яких кохала поетеса, а також які захоплювалися нею. Детальніше про це – у матеріалі OBOZ.UA.