Учені наділи датчики на китів і дослідили Арктику: є тривожна знахідка

Вчені використали нарвалів (вид китів) з прикріпленими датчиками, щоб дослідити важкодоступні води біля узбережжя Гренландії. Отримані дані показали, що тепла й солона атлантична вода проникає глибоко у фіорди та наближається до льодовиків.

Дослідники виявили, що шар атлантичної води стає товщим, а холодний полярний шар скорочується, що може прискорювати танення льодовиків. Про це повідомляє science alert.

Датчики на нарвалах допомогли вивчити Арктику

Нарвали більшість життя проводять у важкодоступних районах Арктики, зокрема у водах затоки Скорсбі біля східного узбережжя Гренландії. Через густий морський лід та численні айсберги досліджувати цей регіон за допомогою човнів надзвичайно складно.

Водночас саме тут теплі атлантичні води наближаються до Гренландського льодовикового щита, що може впливати на швидкість його танення. Щоб отримати більше даних про ці процеси, науковці з Гренландського інституту природних ресурсів, Копенгагенського університету та інших установ використали нарвалів як "помічників".

Тваринам встановили спеціальні датчики, які збирали інформацію про температуру, солоність і глибину води під час занурень, а результати дослідження опублікували в науковому журналі Science Advances.

"Нарвали були в тих частинах фіордів, де раніше проводилося дуже мало вимірювань. І там, за 300 кілометрів від узбережжя, ми знаходимо сліди атлантичної води", – розповів морський біолог Мадс Петер Гайде-Йоргенсен, наголосивши, що "це абсолютно нове, що ми можемо це показати".

Що показали дослідження

У період із серпня 2017-го до липня 2020 року дослідники встановили супутникові датчики на шістьох нарвалах. Пристрої фіксували глибину занурення тварин, температуру води та її електропровідність, яка дає змогу визначати рівень солоності. Кожен датчик працював під час двох найглибших занурень нарвала щодня та зібрав від 85 до 332 днів спостережень.

Отримані дані допомогли дослідникам простежити рух різних водних мас у фіордах. Верхні шари займає холодна малосолона полярна вода, пов’язана з таненням морського льоду та Гренландського льодовикового щита, тоді як на значній глибині залишається тепліша й солоніша вода з Північної Атлантики.

Зазвичай проникненню атлантичної води у фіорди перешкоджають підводні хребти в їхніх гирлах. Однак за достатньої глибини таких порогів і великого обсягу атлантичної води вона може долати ці перешкоди та досягати льодовикових фронтів.

Цей процес має важливе значення для Гренландії, адже тепла вода здатна прискорювати відступ льодовиків. Водночас складність доступу до віддалених районів тривалий час ускладнювала збір даних, необхідних для точнішого моделювання майбутніх кліматичних змін.

"Ось чому вкрай важливо покращити наше розуміння цього, особливо тому, що Гренландія містить так багато льоду", – сказала біолог-математик з Копенгагенського університету Сюзанна Дітлевсен.

Поєднавши дані, отримані завдяки нарвалам, з історичними спостереженнями в районі Скорсбі-Саунд, науковці створили точнішу модель руху водних мас. Вона показала, що теплий і солоний атлантичний шар поступово стає товщим, тоді як холодний полярний шар над ним скорочується.

Завдяки цьому дослідники змогли встановити, що атлантична вода проникає глибоко у фіорди та досягає льодовикових фронтів. Виявити цей процес із традиційних човнових вимірювань було б значно складніше.

"Тепер у нас є вимірювання з різних місць, які ми можемо використовувати в наших моделях, що дає нам набагато повнішу картину океану. Це абсолютно фантастично використовувати тварин таким чином", – зазначила Дітлевсен.

Як повідомляв OBOZ.UA, дослідники, які прикріпили датчики до акул, щоб відстежити їхні міграції, виявили, що зібрані хижаками дані щодо температури, глибини та тиску в океані суттєво підвищили точність кліматичних прогнозів, особливо у віддалених районах.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!