"Система може дати збій": експертка пояснила, чому звернення до психолога не є проявом слабкості

В Україні поступово змінюється ставлення військових до психологічної допомоги – дедалі більше бійців звертаються до фахівців, щоб навчитися справлятися зі стресом та наслідками війни. Водночас у військовому середовищі досі зберігаються міфи, які стримують частину людей від такої підтримки.
Турбота про психіку є такою ж важливою, як і догляд за зброєю. Про це розповіла психологиня, доктор філософських наук та засновник психологічного центру "ДіЛенд" Олена Бортнікова в інтервʼю.
Ще у 2014-2015 роках звернення до психолога серед військових траплялося рідко через сильну стигматизацію теми психологічного здоровʼя. Часто в середовищі військових побутувала думка, що звернення до психолога свідчить про слабкість або нездатність самостійно впоратися з труднощами.
Однак після початку повномасштабної війни ситуація поступово змінюється. Військові все частіше звертаються до спеціалістів із конкретними практичними питаннями – наприклад, як впоратися з безсонням, навʼязливими думками чи флешбеками.
Психологиня пояснює, що її роботу можна порівняти з "ящиком інструментів", бо фахівець допомагає людині опанувати техніки, які дозволяють знижувати напругу, контролювати стрес і зберігати психічну стійкість.
Серед поширених міфів Бортнікова називає страх, що звернення до психолога може призвести до стигматизації або навіть списання зі служби. Вона наголошує, що психолог не ставить медичних діагнозів і не призначає медикаментів, а допомагає адаптуватися до складних умов та працювати зі стресом.
Насправді багато військових після повернення з фронту певний час уникають розмов про пережитий досвід навіть із близькими. Це не завжди свідчить про недовіру – часто люди намагаються таким чином захистити рідних від важких спогадів.
Крім того, тривалий стрес може впливати на роботу мозку і підвищувати вразливість до інформаційно-психологічних операцій. У стані виснаження емоційні реакції можуть домінувати над раціональним аналізом, тому сон, відпочинок та інформаційна гігієна є важливою частиною психологічної стійкості.
Повернення військових до цивільного життя насамперед потребує часу і підтримки близьких. Найважливіше для родини це створити безпечний простір довіри та прийняття, не тиснучи на людину з вимогою одразу говорити про пережите.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що пʼятеро оборонців Маріуполя, які за підтримки проєкту "Серце Азовсталі" Ріната Ахметова стали тренерами з посттравматичного зростання, разом із психологом проєкту розпочали навчання у сертифікатній програмі "Психосоціальна підтримка у громадах під час криз і надзвичайних ситуацій".
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!











