Про які професії не мріяли діти в СРСР: могли бути на диво вигідними
У СРСР діти часто мріяли стати космонавтами, лікарями, вчителями, інженерами чи військовими, але були професії, які майже ніхто не називав бажаними. Вони вважалися непрестижними, важкими або навіть ганебними, хоча на практиці могли давати несподівані переваги.
Частина таких робіт мала низьку офіційну зарплату, зате відкривала доступ до дефіцитних товарів, додаткових підробітків або корисних знайомств. OBOZ.UA розповідає, які непрестижні професії насправді були непоганим варіантом в радянських умовах.
Вантажники
Робота вантажника асоціювалася з важкою фізичною працею, втомою і невисокою офіційною зарплатою. Така професія рідко виглядала привабливою, особливо на тлі радянських ідеалів про інженерів, учених чи героїчних пілотів.
Втім, у вантажників були свої приховані переваги. Ті, хто працював на ринках, складах або в магазинах, часто мали доступ до дефіцитних товарів. У часи, коли багато речей було важко дістати, це мало велике значення. Саме тому вантажник, попри низький статус професії, іноді мав додатковий дохід і корисні зв’язки.
Водії сміттєвозів
Водій у СРСР загалом міг користуватися повагою, але водії сміттєвозів були винятком. Причина очевидна – специфіка роботи, неприємні запахи й асоціація зі сміттям.
Однак і ця професія мала несподівані переваги. У відходах іноді можна було знайти речі, які інші люди викидали, не розуміючи їхньої цінності. Це могли бути предмети побуту, деталі, старі речі, а іноді навіть антикваріат. Такі знахідки можна було залишити собі, обміняти або продати. Через це робота, яку багато хто вважав неприємною, могла приносити додаткову вигоду.
Двірники, сторожі, ліфтери та кочегари
Двірники, сторожі, ліфтери й кочегари належали до професій, які часто вважалися найбільш непрестижними. Оплата була мінімальною, а суспільний статус – низьким.
На такі посади нерідко йшли люди, які не мали кращих варіантів працевлаштування. Водночас ці роботи могли мати одну важливу перевагу – формальне місце праці.
У СРСР це мало значення, адже ухилення від роботи могло спричинити проблеми через звинувачення в дармоїдстві. Саме тому на подібні посади іноді влаштовувалися й фарцівники – люди, які займалися нелегальним перепродажем речей. Для них така робота могла бути зручною ширмою: офіційно людина працювала, але мала час і можливість займатися іншими справами.
Сантехніки
Професія сантехніка також не вважалася престижною. Її часто пов’язували з брудною роботою, аваріями, підвалами, трубами й відсутністю вищої освіти.
Офіційні зарплати в житлово-комунальних службах були невисокими. Але в реальному житті без хорошого сантехніка обійтися було складно.
Якщо в квартирі прорвало трубу, зламався кран або виникла інша проблема, люди хотіли, щоб майстер прийшов швидко й зробив усе якісно. За це сантехнікам часто пропонували додаткову плату. Тому така робота могла бути значно вигіднішою, ніж здавалося на перший погляд.
Раніше OBOZ.UA розповідав, чим насправді був сімейний дачний "відпочинок" в СРСР.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.
