Полька чи полячка: як говорити українською правильно

У сучасному мовленні питання національних назв часто викликає непорозуміння. Особливо це стосується жіночих відповідників. Помилка може здаватися незначною, але в офіційному чи публічному мовленні вона одразу впадає в очі.
Тому важливо розуміти, які форми є нормативними, а які – розмовними або застарілими. OBOZ.UA розповідає, як правильно називати жительку Польщі та чому деякі варіанти небажані.
Від прикметника польський утворюється іменник поляк (чоловік), а жіночий відповідник формується за допомогою суфікса -ка – полька.
Це відповідає загальній моделі словотвору:
- українець – українка,
- чех – чешка,
- француз – француженка.
У "Словнику української мови" (СУМ-20) саме полька подається як нормативна літературна форма зі значенням жінка, яка є громадянкою Польщі або належить до польської національності.
Форми "полячка" та "польчанка" фіксуються у словниках як розмовні, застарілі або стилістично марковані. Полячка інколи має навіть зневажливий відтінок. А польчанка трапляється переважно у художній літературі XIX–XX століть і нині не рекомендується.
У польській мові слово palaczka означає "жінка, яка курить". Через схоже звучання неправильне вживання українського полячка може спричинити незручні ситуації у спілкуванні з носіями польської.
Слід враховувати контекст, адже слово полька має ще два окремі значення:
- парний народний танець з Чехії, відомий своїм жвавим темпом;
- тип чоловічої стрижки, коли волосся вкорочують на скронях і потилиці.
До речі, чи задумувалися ви колись, як називають резидентів Монако? Одразу приходять на думку слова на кшталт "монаквець" чи "монаквієць", яких, звісно, не існує в українській мові. Здогадатися за аналогією дуже важко, майже неможливо. OBOZ.UA розповідав, як правильно називати жителів Монако.
OBOZ.UA також пояснював, як називати жительок Китаю та Кореї.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.











