Відео дня
"Коли нирка починає працювати на операційному столі – цей момент не забуваєш ніколи" – Владислав Закордонець, трансплантолог МЦК
Трансплантація нирки в Україні більше не звучить як щось недосяжне. За статистикою Українського центру трансплантації-координації, її виконують десятки лікарень в Україні. У 2025-му виконано 394 пересадки трансплантації нирок. Водночас різниця між ними – колосальна, бо лише обмежена кількість медичних закладів реально виконує трансплантації нирки на постійній основі. Лише 7 лікарень виконали більше ніж 10 операцій на рік. До того ж показники виживаності суттєво різняться.
– Владиславе Пилиповичу, ми звернулися до Вас, оскільки побачили повідомлення, що у центрі, де Ви оперуєте, показники смертності – найменші. Як вдалося досягти таких результатів?
– Я вже давно оперую в Медичному центрі міста Києва, де є ціла велика досвідчена команда: приміром, також лікарі-трансплантологи Андрій Малик, Анатолій Матвійчук, та й загалом у кожній трансплантації задіяно до 15 -20 людей медичних працівників. Так, у нас показники Від командної роботи і отримуємо задоволення та відповідний результат: післяопераційна смертність – 2,63%, а частота найгостріших криз відторгнення – 6,57%. Це – найнижчі показники в Україні серед медзакладів, які виконують трансплантації нирки. І це – успіх команди. Також велику роль відіграє технічне забезпечення: у нас воно нове й прогресивне.
– Ви починали свій шлях у трансплантології тоді, коли ще не було такого обладнання?
– Я виконую трансплантації більше 25 років. Звісно, раніше такого обладнання не було. Приміром, зараз ми, у разі потреби, транспортуємо нирку в апараті Kidney Assistance ASSIST TRANSPORT. Система дозволяє подолати часовий проміжок між донорською нефректомією та трансплантацією нирок у реципієнта. Також в Центрі використовується апарат KIDNEY ASSIST – це унікальний спеціалізований пристрій, що забезпечує оксигеновану перфузію донорських нирок ex-vivo з контролем температури, щоб подолати часовий проміжок між донорською нефректомією та трансплантацією нирок у реципієнта. Застосування цієї сучасної медичної техніки допомагає забезпечити такі унікальні результати трансплантації.
– Ви лише дорослих оперуєте?
– Та ні, я оперую й дітей. Ось днями провели трансплантацію 5-річному хлопчику з Одеси. Багато дітей. Загалом, якщо підрахувати, я виконав десь пів тисячі трансплантацій нирки, з них близько 100 – дітям.
– Виходить, що Ви багато років займаєтесь дитячою трансплантацією. Чи правда, що таких фахівців в Україні – одиниці?
– Так. Дитяча трансплантація – це окрема, дуже складна галузь. Фахівців, які системно оперують дітей, особливо віком до п’яти років, в Україні – вкрай мало. Моєму наймолодшому пацієнту було 9 місяців.
– Пане Владиславе, сьогодні досі говорять про дефіцит донорських органів. Наскільки великою є потреба в трансплантації нирки в Україні?
– Потреба велика, є офіційна статистика. Я можу сказати, що останнім часом дуже затребуваною є родинна трансплантація. І все більше рідних ідуть назустріч близькій людині, аби врятувати життя.
– Часто здається, що родинна трансплантація – це просто: близькі ж родичі. Але чи справді це так?
– Насправді – ні. Навіть у найближчих родичів ідеальне імунологічне співпадіння трапляється лише приблизно у 50% випадків. Йдеться не лише про групу крові, а й про HLA-сумісність – головний комплекс гістосумісності. І навпаки, часто буває, коли чоловік підходить як донор дружині. Як нещодавно: один військовий врятував у нас свою дружину, в якої відмовили нирки.
– Скільки триває операція з трансплантації нирки?
– Це точно не історія "взяли й поставили". Операція складається з кількох етапів. Іноді потрібно видаляти уражену нирку, іноді – ні. Досить часто використовуємо лапароскопічні методики, але інколи потрібен відкритий доступ. У середньому: донорський етап – приблизно 1,5 години, трансплантація – ще 2 години. А ще потрібно враховувати, що є період підготовки та збору документів, який ведуть, приміром, у нас трансплант-координатори.
– Це якісь асистенти?
– Ні, це спеціальні штатні одиниці, які допомагають зібрати пакет документів у передтрансплантаційному періоді, консультують з усіх питань. Або, приміром, допомагають після трансплантації з усіх питань, бо ми беремо це як зобов’язання. Всі наші трансплантовані пацієнти отримують у нас діагностику та консультації й надалі.
– Бувають пацієнти, у яких за життя було кілька трансплантацій? Тобто буквально зараз у них три нирки чи більше?
– Так, такі випадки існують. Є пацієнти, які пережили дві й навіть три трансплантації за життя. Це складні, але не безнадійні ситуації.
Сучасна трансплантологія дозволяє працювати навіть із такими сценаріями.
– Коли нирка починає працювати – одразу чи з часом?
У більшості випадків – одразу, на операційному столі, щойно ми під’єднуємо судини.
Це один із найемоційніших моментів у роботі трансплантолога.
– Кому легше проходити реабілітацію – дітям чи дорослим?
Тут немає універсальної відповіді. Усе залежить від багатьох факторів: основного захворювання, стану пацієнта до операції, супутніх проблем.
– Коли пацієнтів зазвичай виписують?
– У середньому – через 10–14 днів.
Завдяки сучасним методам лікування та реабілітації це вже не місяці в лікарні, як було колись.
– І наостанок: яке життя чекає людину після трансплантації?
– Повноцінне. І донор, і реципієнт повертаються до роботи, подорожують, займаються спортом, мріють про море про подорожі, море і просто жити далі – і ці мрії справді збуваються.