Чи може Земля розвинути власний "мозок": вчені прояснили ситуацію

За прогнозами провідних екологів, людство входить у десятиліття вирішальних кліматичних змін. У новій книзі "Гея прокидається: становлення земної свідомості в епоху екологічного спустошення" (Columbia University Press, 2025) фахівець із сталого розвитку Тофер Макдуґал пропонує "гіпотезу Гаяцефала". Це припущення, що глобальна техносфера може утворити планетарну нейронну мережу – фактично "мозок" Землі.
Автор пов’язує два нинішні процеси – екологічну кризу та стрімку еволюцію штучного інтелекту – у спільну динаміку, здатну переформатувати планетарне управління ресурсами. Деталі розповіло видання LiveScience.
Гіпотеза Гаяцефала
Ідея про те, що Земля може бути єдиним саморегульованим живим організмом, з’явилася ще у 1970-х роках із гіпотезою Геї. В уривку з книги Тофера Макдуґала "Гея прокидається: становлення земної свідомості в епоху екологічного спустошення" автор описує, як планета здатна сформувати "планетарний мозок" на базі штучного інтелекту – те, що він називає "гіпотезою Гаяцефала". На його думку, ця гігантська нейронна мережа може прислужитися людству, підвищивши загальну складність життя та забезпечивши стале майбутнє.
Що, якби наша планета набувала свідомості? Людство перебуває на борту космічного корабля "Земля", як влучно зауважували Генрі Джордж, Кеннет Боулдінґ та Бакмінстер Фуллер. Вони наголошували на ресурсних обмеженнях замкненої системи: економіки не можуть рости безкінечно в межах крихітної кулі, що пливе космосом. Сучасне екологічне спустошення лише загострює ці міркування.
Гіпотеза Гаяцефала стверджує: взаємопов’язані екосистеми здатні еволюціонувати у справжній планетарний розум.
Чи може планета справді "виростити" мозок
Макдуґал стверджує, що так.
Матеріальним субстратом стануть мікрочіпи, над- й напівпровідники, мережі оптоволокна, масиви сховищ даних, а згодом – квантові комп’ютери – усе те, що геолог Пітер Гафф назвав "техносферою". Первинними "нейронами" будуть технологічно складні корпорації, уряди та інші кібернетизовані інституції, що вже взаємодіють за глобальною логікою. Якщо мережа стане достатньо швидкою й розгалуженою, вона почне функціонувати як єдиний мозок, а ухвалення рішень нагадуватиме напружений діалог між раціональними й інтуїтивними "півкулями" систем.
Еволюційні прецеденти
Історія життя знає кілька "скалярних стрибків": від прокаріотів до еукаріотів, від них – до багатоклітинних організмів із мозком. Кожен стрибок збільшував енергетичні можливості системи та вимагав нових координаційних механізмів.
Планетарний мозок також стане енергомістким, проте потенційно дозволить ефективніше добувати нові джерела енергії й регулювати їхнє використання.
Відкриті запитання
- Чи вистачить ресурсів? Будь-який мозок дорого "коштує" в енергетичному сенсі; чи здатна Земля підтримувати настільки ненажерливий орган?
- Чи можемо ми цілеспрямовано сприяти еволюції Гаяцефала, мінімізуючи шкоду?
- Що чекає людей? Якою стане повсякденність, коли глобальний інтелект перебере на себе ключові функції управління? Чи збережемо ми свободу волі?
- Як це змінить наше місце у Всесвіті? Планетарна свідомість може суттєво перекроїти наші уявлення про життя, розум і космічну еволюцію.
Макдуґал не стверджує, що такий сценарій неминучий. Він бачить у ньому одну з аналітично можливих траєкторій розвитку з невизначеною ймовірністю.
Також OBOZ.UA розповідав, як, за словами астрофізика, може загинути Сонце і що станеться із Землею.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.