Відео дня
На Марсі може бути океан: вчені зробили відкриття
З’являється дедалі більше переконливих доказів того, що під запиленими червоними рівнинами Марса може ховатися відкриття, здатне радикально змінити уявлення Всесвіт. Йдеться про гігантський резервуар рідкої води, замкнений глибоко в корі планети.
Марс давно приваблює науковців слідами давніх водойм, каналів і дельт. Але ключове питання – куди зникла вся ця вода, коли планета охолола й перетворилася на холодну пустелю – залишається відкритим. Деталі розповіло видання The Conversation.
Таємниця зниклої води
Близько 4–3 мільярдів років тому, в епохи Ноахійського та Гесперійського періодів, на поверхні Марса текли ріки, блистіли озера й, можливо, навіть існував океан.
Нове дослідження було проведене на основі сейсмічних даних місії NASA InSight. Вчені виявили, що сейсмічні хвилі уповільнюються в шарі на глибині від 5,4 до 8 км під поверхнею. Це явище найімовірніше пов’язане з наявністю рідкої води в пористих гірських породах.
Однак із втратою магнітного поля атмосфера планети почала поступово розвіюватися, внаслідок чого значна частина води випарувалась або замерзла. Частина, як вважається, пішла в космос, інша стала льодовими шапками або увійшла до складу мінералів. Проте ці процеси не пояснюють усього об’єму води, який, згідно з розрахунками, мав би покривати Марс шаром глибиною 700–900 метрів.
Одна з провідних гіпотез свідчить, що втрата води могла відбутися шляхом просочування глибоко в кору планети, особливо після інтенсивного метеоритного бомбардування в давнину. Ці удари могли створити тріщини, крізь які вода проникла під поверхню, де тепліші умови сприяли її збереженню у рідкому стані.
Сейсмічне "сканування" кори Марса
У 2018 році апарат InSight здійснив посадку на Марсі з метою дослідити внутрішню будову планети. Одним з головних інструментів був високочутливий сейсмометр, який фіксував вібрації, що виникають внаслідок ударів метеоритів і тектонічної активності.
Аналіз зсувних сейсмічних хвиль дозволив виявити аномальний шар між 5,4 і 8 км у глибину, де хвилі суттєво сповільнювались. Це свідчить про присутність дуже пористих порід, заповнених рідиною, за структурою схожих на водоносні горизонти на Землі.
За попередніми розрахунками, цей підземний резервуар може містити об’єм води, еквівалентний глобальному океану глибиною 520–780 метрів. Цей показник майже повністю узгоджується з оцінками втраченої води після урахування інших факторів – втрат у космос, мінерального зв’язування та сучасних полярних шапок.
Ключем до відкриття стали два метеоритні удари 2021 року (S1000a і S1094b) та марсотрус 2022 року (S1222a). Ці події створили хвилі, які InSight зафіксував, немов сейсмічне відлуння.
Вчені проаналізували високочастотні сигнали – своєрідну "високу роздільну здатність" у сейсмології – та розрахували так звані функції приймача: це як акустичні сигнатури, що виникають під час проходження хвиль крізь різні шари порід. Саме ці сигнатури дозволили визначити наповнений водою підповерхневий шар.
Чому це відкриття важливе
Рідка вода – ключовий елемент для існування життя, принаймні в його земному розумінні. На нашій планеті глибокі водоносні горизонти можуть бути заселені мікроорганізмами. Чи існують подібні екосистеми під поверхнею Марса – поки що питання без відповіді.
Крім того, рідка вода – цінний ресурс для майбутніх космічних місій. Вона може бути використана для виробництва питної води, кисню, пального. Утім, буріння на глибину понад 5 км на іншій планеті – це технологічний виклик, який ще чекає свого вирішення.
Станом на сьогодні сейсмічні дані покривають лише обмежену ділянку поверхні Марса, тому для повноцінної картини необхідні нові місії з розширеною мережею сейсмометрів.
Також OBOZ.UA розповідав, які організми зможуть вижити на Марсі.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.