Блог | "Бабах" і діти: в Україні загроза насилля вища, ніж в Росії
Масшутінг. Діти
21 березня в Курганській області Росії школярка розстріляла своїх однокласників із пневматики. З огляду на "вбивчу силу" цього типу зброї обійшлось без фатальних жертв. Але і травми, і швидка були.
Діти і зброя – це дуже складна тема. По-перше, усе заборонене манить. Правда, в "уральському інциденті" обійшлось без чітких заборон. Батько, який не живе у сім’ї, просто "вняв" капризам дитини і купив їй зброю. Тому, звичайно, саме він повинен нести відповідальність за невиконання своїх батьківських обов’язків.
Але, не лише він. Коли вся країна будує свою внутрішню славу і гордість на насильницькому приниженні інших країн, це ж переноситься і на дії простих громадян щодо інших. Особливо, якщо ми говоримо про дітей, які не мають іншого досвіду, крім того, що нав’язується їм російськими пропагандистами. У Росії немає опонентів, у неї лише вороги. А тому насилля щодо ворогів – не просто виправдане, а й гіперболізовано глорифіковано. Тобто, з насильників (з військових, спецслужб, як убивають і ворогів, і мирне населення), роблять героїв.
То може не треба дивуватись, що це не перший випадок дитячого масшутінгу на території Росії. Лише за грудень-березень щонайменше чотири інциденти, де діти масово застосовувати чи то холодну зброю, чи ті ж "воздушки". І таке застосування матиме ефект "сніжного кому", якщо не вирішувати проблеми. Подивіться на Сполучені Штати, - не менше двох інцидентів у рік, коли діти розстрілюють дітей. А Ділан Кліболд та Ерік Гарріс, які здійснили один з найгучніших масових розстрілів ще у 1999 року, - для більшості з їх наслідувачів стали кумирами. Тому в Росії ми будемо спостерігати лише збільшення числа таких злочинів. З тією специфікою, що не у всіх росіян є доступ до вогнапальної зброї. Але не факт, що завтра в школу не прийде дитина черговою "героя" - бойовика з Сирії чи Донбасу, - з трофеєм, який привіз батько з війни.
Читайте: Трамп хоче помиритись з Росією
І найбільша проблема – дітей в Росії виховують бути патріотами (героїчно вмерти за Кремль), а не людьми. Цькування в школах стає основною причиною дитячих масових убивств. Діти не можуть справитись з тиском оточення, вони не розуміють до кого звертатись, коли стали жертвою чи свідком. А навіть коли звертаються – не отримують того, на що розраховували – на захист та вирішення проблем від дорослих. І тоді діти вирішують проблеми самі. Більшість звикається з роллю вічної жертви, а невелика частина – влаштовує те, про що потім покажуть у новинах – чи то масові вбивства, чи то групи смерті, чи то самогубства. І поки паніка триває, дорослі звертають увагу на своїх дітей. Але потім – про це забувається.
Я писав про Росію, але всі ці проблеми, можливо не в такому гіперолізованому вигляді, існують і в нас. І в нас є популяризація насилля, і в нас опоненти стають ворогами, і в нас про дітей згадують лише коли існують панічні настрої.
І коли в Україні відверто розкручують Савченко з її "бабах" та намірами підірвати парламент, ви гадаєте це не відображається на дітях? На їх розумінні, що "ворогів" можна підірвати. Тільки на відміну від Росії, кількість нелегальних вибухових речовин на 100 чоловік населення у нас значно вище. Відлуння війни. Тому технічно – рівень загрози вище. Не вистачає лише одного – першого "бабах".
