Блог | "Дєди усмірялі"
Прислали з Москви чудовий текст, яким гріх було б не поділитися) - прежирний, напакований смислами по зав'язку, всі порозгортати - на добрячу збірку статей би стало... Я собі беру його в закладки через згадку про "внутрішньофсбшний" переказ в жанрі "дєди усмірялі" (що такий "наратив побєдітєля" в стосунку до України дійсно існував, і то не від 1945-го, як думає автор, а від 1933-го - корпоративний, чекістський, "для служебного пользования", - це я знаю не з чуток, і на "Музей покинутих секретів", до речі, "контора" ще в 2010 р. була смертельно образилась зовсім "не за УПА", а саме за те, що я, мимоволі й не завваживши), потопталась по цьому таємному наративу їхньої мрії, "обидела ребят" (с), - це окрема тема, сподіваюсь, літературознавці колись нею займуться, матеріалу доволі)).
Але взагалі-то найцінніше тут спостереження - тим цінніше, що "зсередини" імперської культури зроблене, - це агресивне неприйняття (заздрість і ненависть) "русского мира" - щодо української МІСЬКОЇ культури (от де найбільш істеричне "нєт, нє било, і бить нє может" - до піни з губ, до синдрому Туретта...). Читай - щодо ЄВРОПЕЙСЬКОЇ України.
Читайте: Если конкурс снова выиграет Украина, что делать будем?
І ось про це вже - історикам би нашим писати, це - не на одну монографію/дисертацію потягне: 300-літня, від знищення Батурина почавши, війна Росії з ТРАДИЦІЙНИМ УКРАЇНСЬКИМ МІСТОМ (нагадую, ще під час Хмельниччини 46% населення України жило в містах!). Війна, яка ще й на наших очах триває, - тільки ми її вже не впізнаємо. Війна двох, цивілізаційно різних, ТИПІВ УРБАННОСТИ: "градообразующего предприятия" (с) - з Маґдебурзьким правом...
Ох скільки тут нерушено-ласого матеріалу за 18-20 ст. назбиралося! І як він уже криком кричить і проситься, аби його відчистили, зібрали, систематизували й показали добрим людям цілісну картинку...
Аби ми нарешті зрозуміли, в чому головна різниця між Амстердамом і Санкт-Петербургом. І чому "Горішні Плавні" - це назва європейського міста, а "Святоніколаєвск/Комсомольск" - кріпацького заводського посьолка. І ще багато, багато чого з власної й світової історії зрозуміли, особливо за модерний період, включаючи всі травми олександрівської/сталінської індустріалізації...
Прочитаю я коли-небудь таку книжку, чи ні? Напише її хтось із наших істориків, чи треба ждати, поки спершу такі історики з нинішніх першокурсників повиростають?
Ви вже якось покваптеся там, малята, чи що...
