20 января • обновлено в 07:29
МоваЯзык
Блоги Мир

/ Блоги - Новости политики

5 років захисту прав людини

1.5т
Читать материал на украинском

Що зроблено, куди рухатись далі та чому все тільки починається

П’ять років тому я стала народним депутатом. Це було незвично, хвилююче і дуже відповідально. Бо тільки відгриміла революція, на сході вирувала війна, а люди були сповнені надій на рішучі зміни.

Мала величезний запас ентузіазму, надій та планів. Тепер розумію, що було й багато ілюзій. Я дещо спрощено дивилась на сутність діяльності парламенту. Та занурення в справжню роботу змінило мене, сподіваюсь, на краще.

Вже зі старту каденції сконцентрувалась на єдиному завданні – захисті прав людини. Стала членом профільного комітету, де очолила Підкомітет з гендерної рівності та недискримінації.

Познайомилась з сотнями небайдужих, енергійних, цілеспрямованих людей, які хочуть змінити країну. Й не просто хочуть, а роблять це. Разом з ними ми провели більше 200-т заходів міжнародного й національного рівня, де головною темою були права людини. Серед них - потужні парламентські слухання щодо проблем соціально вразливих груп жінок за участі 700 людей. Жінки-роми, жінки з ВІЛ, жінки ВПО, жінки з інвалідністю, сільські жінки та жінки, які відбувають покарання відкрито говорили про свої потреби з трибуни парламенту. В результаті разом ми сформували 80 конкретних рекомендацій різним органам влади й вони повинні бути виконані.

Зареєструвала 195 законопроектів та постанов. З них 31 ухвалили. Багато це чи мало? Враховуючи специфіку роботи нашого парламенту, мабуть, немало, хоча могло би бути й більше. Особливо пишаюсь законопроектом про рівність жінок та чоловіків в армії, законопроектом про гарантії освіти дітям на Донбасі, законопроектом про пільги для людей, які доглядають за хворими дітьми. Усі вони сьогодні вже стали законами!

Разом з однодумцями здійснили справжній прорив в подоланні гендерної нерівності. Скасували одіозний наказ МОЗ №256. Тепер жінка може працювати машиністкою метро, водійкою автобусу, водолазкою, членкинею палубної команди корабля, що раніше заборонялось. Домоглися від вищого військового командування згоди на залучення жінок до міжнародних миротворчих місій в "гарячих" точках світу та згоди на допуск дівчат до військових ліцеїв. Скасували дискримінаційні норми наказу Міністерства охорони здоров’я №579. Тепер діагноз "ВІЛ-інфікованість" виключений з Переліку медичних протипоказань для проведення лікування жіночої безплідності методами допоміжних репродуктивних технологій. Першими на вищому державному рівні ми підняли питання про впровадження шведської моделі протидії сексуальній експлуатації і торгівлі людьми. Зробили перший крок до боротьби з приниженням жінок в тюрмах: адміністрація колоній скасувала практику відвідування лазень жінками лише раз на тиждень.

Зробили можливим закупівлю державою оклюдерів – сучасних серцевих імплантів. Тепер вони ефективно лікують дітей хворих на вроджені вади серця. Замість складних полосних операцій їм майже безболісно імплантуватують оклюдери, після чого дітей виписують з лікарні вже здоровими.

Треба чесно сказати, що чимало ініціатив незавершені. Частина важливих законопроектів досі нерозглянута й припадає пилом в парламентських інстанціях. Це законопроект 9123 про надання людям статусу апатридів, 6472 про гарантії людям, чиє житло зруйноване під час війни, 9118 про обов’язок забудовників будувати дитсадки й школи та багато інших.

Досі залишаються в грецьких тюрмах 160 українських громадян, які відбувають покарання за звинуваченням в транзиті нелегальних мігрантів. Хоча для їх звільнення ми заклали потужний фундамент. Тепер є можливість підписати міждержавну угоду з Грецією про зміну процедури відбування покарання для умовно-достроково звільнених, а також застосувати Протокол №2 Конвенції Ради Європи про передачу засуджених осіб.

Ромська громада все ще дискримінована, більшість її представників живуть в бідності та неосвіченості, а стратегія інтеграції ромів не виконується. Проте, ми доклали максимум зусиль, щоб це змінити. Особисто не раз виїжджала в місця компактного проживання ромів, де на власні очі бачила всі жахи їхнього щоденного побуту. Наразі спільно з Мінкультом, ООН Жінки та Радою Європи працюємо над розробкою нової ромської стратегії, яка повинна стати дієвим інструментом інтеграції ромів до українського суспільства.

5 років захисту прав людини

Детальніше про все це читайте в моєму офіційному звіті. А тепер про те, чому на цих виборах я не йду в депутати? Є три головні причини:

  • Депутатство для мене не самоціль, а інструмент для позитивних змін. За 5 років статус нардепа допоміг зробити багато, але це не означає, що без нього сидітиму склавши руки. На щастя, в Україні є потужний правозахисний та громадський сектор і його голос часто вирішальний. Тому буду частиною цієї конструктивної сили.

  • Для мене неприйнятно випрошувати в когось місце у виборчому списку, щоб забезпечити політичне майбутнє. За останні 5 років мені є чим пишатись, мене є за що критикувати і оцінку мені мають дати люди, а не партійні лідери (хоча до багатьох з них я ставлюсь з великою повагою).

  • На відміну від кандидатів-мажоритарників, які "засівають" свій округ й вдають з себе благодійників, я не мільйонер і тому не маю ресурсів провести ефективну виборчу кампанію. А брати в когось гроші, щоб потім "відпрацьовувати" їх у сесійній залі не в моїх правилах. Я хочу мати зобов’язання лише перед людьми та власним сумлінням.

На закономірне питання "що далі?" відповідь одна – продовження роботи, але на новому рівні і в іншому статусі. Хочу зосередитись на кількох важливих завданнях.

  1. Посилення вже сформованої за попередні роки команди, де всі учасники – експерти, громадськість, міжнародні партнери, політики й управлінці – працюватимуть злагоджено. Вони будуть генерувати нові ідеї по зміні законодавства та реалізації кращих правозахисних практик, що успішно апробовані в світі.

  2. Масштабна просвітницька кампанія, яка донесе до кожної людини ідею про надважливість громадянських прав та свобод.

  3. Чіткий моніторинг результатів роботи та висновки на його основі. Розуміння, що для нас важлива кінцева мета. Це коли людина без різниці кольору шкіри, віросповідання, етнічного походження, політичних вподобань почуватиме себе повноцінним громадянином. Коли вона зможе захистити себе в справедливому суді, матиме достойну роботу для себе, гарну освіту для дитини, перспективу самореалізації, гарантії безпеки вдома й за кордоном.

Дехто скаже – це просто рожева мрія! Нехай так, але все, чого досягла сьогодні цивілізація колись було рожевою мрією. Й лише завдяки небайдужим людям, які рухали світ вперед, вона стала реальністю. Тому не втрачаймо енергії і оптимізму! Все тільки починається!

Ты еще не подписан на наш Telegram? Быстро жми!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Место
0
Комментарии
0
0
Смешно
0
Интересно
1
Печально
0
Трэш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Новости политики

Топ-публикации

Топ-блоги