Після з тріском проваленого тесту на готовність якщо не боротись з корупцією, то принаймні здавати пійманих на гарячому (рахунок 5:1 на користь депутатського "своїх не здаємо" на комітеті, Розенблат списаний як "прийнятні бойові втрати"; за умови палаючих шин під Радою рахунок підкоригувався до 3:2, з явною надією що далі знов "розсмокчеться"…) на цьому сесійному тижні ВР має пройти або провалити ще одну "перевірку на вошивість". На порядок денний сесії знову виносяться два закони, які мають забезпечити здійснення медичної реформи (нагадаю, що один з них під сильним тиском уряду та Банкової з третього голосування ледь-ледь протягнули у першому читанні, а другий таки провалили – чудово розуміючи, що для запуску медреформи мають працювати саме два закони одночасно, будь-якого одного недостатньо).

Через нібито "галузевий" характер законів, які формально стосуються лише медицини, досі не всі розуміють, що насправді стоїть на кону, за що і проти чого ведеться затяжний двобій, кульмінацію якого ми днями побачимо у сесійній залі ВР. Між тим йдеться м’яко кажучи далеко не лише про медицину. Пропонована медреформа – одна з найважливіших змін за всі роки після Майдану, і має вона не галузевий, а політичний та світоглядний характер.

Як не дивно, першими це усвідомили за парєбріком, від цього усвідомлення шалено перелякались і здуру запустили особисто Медвечука "валити" реформу, чим звісно ж лише зробили Уляні Супрун та реформаторам подарунка. Тепер у Кремлі порозумнішали, напряму з Москви голоси більше не звучать, їхні тези озвучує "подпєвка" з "Жопоблоку". Тут все ясно, нормально – "свій до свого по своє", московські гроші треба відпрацьовувати, "Жопоблок" тут прогнозований та "на своєму місці".

Але ж до хору, диригованого Медвечуком, радісно долучились і нібито "українські" персонажі та фракції, утворюючі на перший погляд несподівані, але насправді глибинно цілком логічні комбінації.

Першими у суцільний фронт проти медреформи об’єднались практично всі нардепи з профільного парламентського комітету, від "жопозиціонєра" Шурди до тіпа-майданівських Богомолець та Мусія. Тут все теж логічно та очікувано – попри проходження за різними списками, у них всіх одне "соцпоходження", вони всі представляють лобі директорів (а по факту тіньових власників) великих державних лікарень та інститутів, плюс велику фармакологію. Медреформа, яка робить всі надходження та витрати медичних закладів абсолютно прозорими, на корню знищує процвітаючий директорський бізнес, робить директорів клінік із "нелегальних власників" звичайними нанятими менеджерами на зарплаті, а фармкомпанії змушує перейти від "вирішення питань" у Мінздорові до відкритих тендерів (до речі, серйозні фармвиробники геть не проти, страждають в першу чергу перекупки-посередники, весь бізнес яких базувався на "доступє к тєлу" чиновників МОЗ). Так що з профільним комітетом все ясно, "нічого особистого, лише бізнес".

Проте найбільший галас підняли навіть не комітетські "депутати від медичної мафії", а різномастне кодло політиків-популістів. Саме фракції "Батьківщини" та РПЛ злилися з "Жопоблоком" у повному екстазі, категорично заперечуючи медреформу, та навіть не полінувались влаштувати шоу з блокуванням трибуни.

"Фронт" та БПП не ризикнули виступити публічно, бо ж реформу несподівано, в самий останній момент, але досить рішуче та недвозначно підтримала Банкова. Натомість у цих фракціях дозволили нардепам бути відсутніми на голосуванні (що дає той самий результат, як голос проти, але ж ніби і не є виступом проти волі "Першого"), та випустили до преси для обгавкування реформи фракційних "мажоритарників", з яких найяскравіше зашкварився Співаковський – він був настільки не в темі самої медреформи, що був змушений звинуватити Супрун у її американському походженні…

Що ж такого з цією медреформою, що все лайно поспливало, долаючи міжфракційні розбіжності та демонструючи всім справжню глибинну єдність нашого "політичного бомонда"? За що ламаються списи та паляться приховані потвори?

А суть проста, попри нібито складність "медичних" законопроектів. Йдеться власне про те, про що була наша революція – про людську гідність, та про чесність держави та суспільства. А ще про те, чи можемо ми жити так, як живуть люди у успішних країнах Заходу, чи ж приречені на вічний "совок", хай і пофарбований синьо-жовтим камуфляжем.

Вихідна ситуація: маємо постсовкову Конституцію, до якої механічно переписали всі "досягнення розвитого сіцілізьму", включно з гарантованою безкоштовною медициною. Стаття Конституції не працює, власне не працювала жодного дня, але ж звучить красиво. В законодавстві нема такого поняття, як "медична послуга", відповідно нема розрахунку її вартості – все ж "безкоштовне". Замість оплати наданих медичних послуг держава з наших податків утримує "вертикаль" медичних закладів – утримує ледь-ледь на плаву, щоб не здохли, а аж ніяк не щоб як слід працювали. Втім, нема навіть можливості оцінити як вони працюють – адже знову ж таки, нема медичної послуги, якість якої можна визначити разом з ціною.

Ключовий момент: ВСІ ЗНАЮТЬ, що насправді медицина геть не безкоштовна. Від пацієнта та його рідних, вимушених збирати гроші та брати кредити, до головлікаря, який отримує ці зібрані гроші у конверті, всі розуміють що медицина коштовна, і що на шару тебе лікувати будуть хіба останні лікарі-безсрібреники у провінційній глибинці (так, там дійсно такі ще трапляються, сам бачив) – але їхні можливості практично обмежуються випискою рецепту на аспірин, бо вже на будь-яке апаратне обстеження треба їхати в район чи навіть в область, і там вже давно все має свою ціну – але ж ціну не офіційну, а тіньову. Маємо систему, в якій під прикриттям пафосної статті Конституції про "безкоштовне" лікування направду існує тотальна тіньова оплата медичних послуг, оплата не з наших податків (які тим часом якось незрозуміло розпорошуються по довгій та складній "вертикалі" медичної сфери, досягаючи рядового лікаря лише у вигляді мізерної жебрацької платні), а з рук у руки, без механізму визначення справжньої ціни наданих послуг (ціна "договірна", і переважно сформована за принципом торговця водою у пустелі – "а ти походи, поторгуйся…"), і відповідно – без механізму визначення якості послуг та відповідальності за надання неякісних. Тобто діє система ЩОДЕННОЇ ТОТАЛЬНОЇ БРЕХНІ, в якій задіяні всі – від пацієнта до головлікаря.

Ми направду живемо в такій системі не лише чверть століття незалежності. Саме таким був у всіх своїх проявах "совок", і саме тому його слід було зруйнувати – система, заснована на тотальній брехні та на мовчазній згоді, при якій всі називають чорне білим та навпаки, та роблять вигляд одне перед одним, направду чудово знаючи реальний стан речей, приречена на неефективність. А ще вона просто огидна та принизлива для людини.

Реформа Супрун вперше за історію України замахнулась на цю систему тотальної мовчазної змови та взаємної брехні.

Реформа по суті проста як двері – по-перше, вводиться поняття "медичної послуги", для цієї послуги визначається механізм ціноутворення. Наступним кроком держава припиняє гратись у "загальнодоступну безкоштовну" та чесно каже платникові податків: виходячи з наявного бюджету, за твої податки будуть гарантовано оплачені отакі-то і отакі-то послуги на 100%, оці-от та оці-от послуги держбюджет покриває на 50%, а решту будь ласка доплатіть персонально (доплатіть легально, на рахунок лікарні), ну а онті-он послуги ми на жаль сплатити не маємо змоги, це оплачуйте повністю персонально.

От і все. Одним простим кроком з’являється ринок медичних послуг, на якому пацієнт сам обиратиме хто їх йому надає, і цей обраний ним медзаклад отримає від бюджету відповідну компенсацію. Це – початок шляху, в кінці якого "Прінстон-Плейнсборо" з доктором Хаузом та всі інші радощі сучасної західної медицини. Так, шлях буде довгим, але він чітко видний вже зараз: клієнт обирає лікарню – лікарня надає послугу – бюджет її оплачує або повністю, або разом з клієнтом. Щороку можуть додаватись нові послуги, оплату яких "потягне" бюджет, ціни на послуги стають конкурентними, а їхня якість стає контрольованою, як будь-якої продукції на ринку.

І головне – ми всі нарешті перестаємо брехати та виходимо з тіні на світ. Ну, все як там, на "загниваючому Заході", звідки до нас з парашутом скинули агента ЦРУ та Держдепу Уляну Супрун.

Власне саме на це і спрямований пафос та "праведний гнів" ворогів медреформи – як, тут, в Україні, буде як на Заході?! Притому буде як на Заході ДЛЯ ВСІХ, а не лише для обраних?! Ні, ніколи, "у нас інший шлях", "наша медицина найкраща, а її хочуть зруйнувати", "для України західна модель неприйнятна" - дружно волають всі ті, хто давно вже за наш з вами рахунок лікується сам та вивозить лікуватись свої родини саме на цей "загниваючий" Захід – подалі від нашої "найкращої" та "безкоштовної" медицини, туди, де нема радянської Конституції, і де медичні послуги коштують свою справжню ринкову ціну.

Саме у цьому найбільший цинізм та ницість ворогів медреформи – вони абсолютно свідомо тримають нас з вами за лохів та бидло, і старанно "розводять" нас байками про гарантовану Конституцією безкоштовну медицину, самі чудово знаючи її ціну та давно нею не користуючись. До їхніх послуг за наш з вами рахунок умовно-елітна "Феофанія" (та сама, яка ще при совку обслуговувала "слуг народу" за абсолютно іншим стандартом, аніж був передбачений для нас з вами), де їм можуть надати принаймні пристойну першу допомогу, а далі більшість з них цілком може собі дозволити лікування за кордоном (знову ж таки, в більшості випадків за наш з вами рахунок, тільки вже не прямо, а через крадіжки з бюджету).

І отут власне відповідь на питання, чому медреформа така важлива для нас, чому за неї варто боротись, та чому на неї звернули увагу і всі наші популісти та дуже серйозно поставились у Кремлі.

На кону стоїть питання, значно ширше за медицину – чи можуть в Україні (а отже і іншому "постсовку") працювати ті ж механізми, які успішно працюють у всіх розвинених країнах, чи ж ми дійсно маємо якийсь "особливий менталітет", який прирікає нас все життя прозябати у перемальованому СРСР (що автоматично також означає у "руцкому мірє")? Якщо медреформа Супрун стане успішною, аргументи про "особливий шлях", "тут вам не Гамерика", "то всьо добре, але не для нас" будуть дезавуйовані раз та назавжди, і постане питання – якщо західна модель працює у медицині, то чому ж не запровадити західні практики у судах, політичній системі, правоохоронних органах, стосунках держави із бізнесом, боротьбі із корупцією? Чому нарешті не стати нормальною європейською країною?

Треба віддати належне Медвечуку, він першим збагнув масштаб та ціну питання. Наші недолугі популісти "вдупляли тему" довше, але зрештою також збагнули – якщо ми дійсно підемо шляхом запровадження звичних на Заході процедур, то ми не лише назавжди виповземо з пазурів "руцкого міра", але на додаток ще й рано чи пізно виростемо з олігархічної псевдореспубліки у справжню західну демократію, звикнемо відчувати себе не совковим бидлом, а повноцінними вільними громадянами. Громадянами, які за все – від медицини до політичного управління, - платять повну ринкову ціну, і вимагають належної якості послуг. Маніпулювати такими громадянами – завдання не для Ляшків та ЮВТ, це вже вищий пілотаж, тож значно легше збити реформу на зльоті, ще надовго зафіксувати нас у становищі лохів та тєрпіл, яких годують казочками про Конституцію та "безкоштовні гарантії", направду не тримаючи за людей та щодня змушуючи жити у полоні корупції. Такий принижений щоденною брехнею плєбс досконвіку "обиратиме серцем" серед направду однакових сортів політичного лайна, і саме тому всі сорти цього лайна дружно стали стіною на шляху "гамериканської" медреформи – бо якщо ми станемо хоч трохи "як Америка", всім їм, чиїм єдиним "товаром" є популізм найдешевшого штибу, а єдиною "послугою" - обслуговування корупційних схем та кланів, просто не буде місця у здоровому соціумі.

Власне, вся діяльність "клятої американки" саме про це. І коли вона запроваджує у медінститутах американський тест, який виявляються здатними написати 3% студентів – піднімається шалений лемент про "ненаші стандарти", "непридатні для нашої найкращої медицини", причому всі хто лементують, від нардепів до корумпованих ректорів, чудово знають, наскільки американська медицина сильніша за нашу, і самі за першої можливості їдуть лікуватись туди – але нам з вами "нє положені" лікарі такого ж рівня як у США, нас мають вчити двієчники-контрактники (саме так – те, що МОН скасував запроваджене МОЗ обмеження у 150 балів ЗНО для всупників у медунівери, подається як велика перемога "патрійотів вітчизняної освіти"! мені важко уявити більш ганебну перемогу, бо це перемога над здоровим глуздом, але ж самих "переможців" лікуватимуть не тутешні випускники, це ж все для нас, для "лохторату"…), вивчені пенсійного віку професорами-хабарниками за совковими підручниками півстолітньої давнини. Втім, якщо ми голосуємо за таких депутатів – певно, заслуговуємо саме на таких "безкоштовно-гарантованих" ескулапів – "ми ж тут не в Гамериці"… І коли ректор корумпованої по самоє німагу херсонської "пєдухі" Співаковський з пафосом звинувачує Супрун у американському походженні, та як єдиний предмет своєї гордості називає те, що воно бач народилось в Україні (коли людині нічим пишатись за прожите життя, вона пишається кольором шкіри, місцем народження та всім іншим, що отримала не своїми заслугами) – це саме воно, "патріотизм як останній притулок підлоти" (с), спроба нацькувати бидло на "чужих" заради збереження свого панування над бидлом.

Так що, те що назовні виглядає галузевою реформою, насправді є передовим фронтом війни за десовєтизацію України. Можна перейменувати всі до одного проспекти, але лишитись глибоким затхлим совком, збудованим на тотальній брехні – а можна почати називати речі своїми іменами, давати за них справжню ціну, та вимагати за цю ціну повноцінного відпрацювання. Це і є життя повноцінного громадянина, це і є людська гідність. Не люблю цю фразу, але саме за це в першу чергу стояв Майдан.

Так що уважно дивимось на голосування за медреформу у Раді. Ми не маємо змоги напряму вплинути на вибір нардепів, і особисто я не ризикнув би поставити гроші на те, що у ВР набереться достатньо голосів за дійсно революційні закони від МОЗ. Але ми можемо та повинні запам’ятати поіменно всіх, хто голосуватиме проти, утримається або прогуляє засідання. Ми маємо поіменно знати – ці люди не вважають нас з вами за людей, в їхньому світі вони є "обраними", а ми – "лохторатом", плєбсом, тєрпілами. Ми маємо знати кожного, хто відмовляє нам в праві жити як на Заході, в праві побудувати нормальне здорове суспільство. Знати, і робити жорсткі оргвисновки.

Це – війна, війна за справжню, а не радянську Україну. І до ворогів в цій війні слід ставитись відповідно. Вони-то нас не жаліють, судячи хоча б з якості відведеної ними для нас для нас "безкоштовної" медицини. Вимагаємо Медреформу Гідності!

Читайте все новости по теме "Медицинская реформа" на Обозревателе.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги

Последние новости