Блог | Провал фінансової реформи збільшує ризики наступної кризи
Чергова парламентська сесія засвідчила повну нездатність парламенту проводити серйозні реформи. У першу чергу я маю на увазі фінансові.
Україна досі не подолала наслідки чи не найбільш глибокої фінансово-банківської кризи у світі. Після втрати половини банківської системи рівень проблемних кредитів у банках, що залишилися, є рекордним – 57%. Нормального кредитування бізнесу досі немає. Темпи повернення депозитів вдвічі менші за рівень інфляції. Надалі погіршується структура депозитів – люди все менше довіряють свої гроші банкам більше ніж на рік. Це означає, що насправді люди не збираються повертати гроші до банківської системи, а відновлення довіри повністю відсутнє. В результаті банки мають дефіцит довгострокових ресурсів і не можуть надавати довгострокові кредити бізнесу.
Без вирішення цих проблем жодного нормального економічного зростання найближчим часом не буде. Без глибокого розвитку фінансової системи Україна не зможе розраховувати на заможне життя.
Натомість без швидких, але якісних реформ загроза повторення кризи є надзвичайно великою.
Читайте: Сколько еще государство будет платить за "Приватбанк"?
В передостанній робочий день сесії парламент розглядав масштабні зміни до бюджету на 2017 рік із ціною питання у понад 40 мільярдів гривень. Сума виросла на 14 мільярдів після того, як уряд вніс документ до Верховної Ради. Влада змогла знайти сотні мільйонів гривень на сумнівні проекти і неефективні правоохоронні органи, проте так і не знайшлося грошей для запуску реально важливого проекту – Експортно-кредитного агентства, яке має сприяти підтримці вітчизняного високотехнологічного експорту і стати одним із драйверів економічного зростання країни. І це при тому, що законопроект про саме агентство під час ухвалення приходив підтримати особисто прем’єр Володимир Гройсман.
Очевидно, розподіляти простіше, ніж створювати.
У цьому прикладі – вся суть ставлення уряду та парламентської коаліції до справді важливих економічних питань. І минула сесія – не виняток.
Читайте: Национальный банк не понимает?
Коли владі потрібно зібрати голоси за черговий проект перерозподілу повноважень або ресурсів – депутатів ледь не батогами (чи кримінальними справами) заганяють до сесійної зали, аби забезпечити потрібну владі кількість голосів. Коли ж на розгляд Верховної Ради виносяться фінансові законопроекти (цієї сесії ми організували цілих три фінансових дні) – їх ставлять на голосування перед шостою годиною вечора, коли в залі менше 100 депутатів і про серйозні реформи годі говорити.
Логіка всіх наших проектів спрямована на відновлення кредитування бізнесу або загальний розвиток різних секторів фінансового ринку, що є основою для зростання економіки і що дасть змогу Україні у перспективі реально вирватися із пастки бідності. Але політичні чвари чи банальне нерозуміння важливості проектів зводять нанівець усі наші зусилля.
В результаті – втрачається дорогоцінний час для проведення реформ.
Читайте: Про бідність, мавпу і окуляри
Небажання чути та втрата часу
Те саме стосується і ефективності взаємодії уряду, парламенту і Нацбанку. Тішить, що Міністерство фінансів нарешті думає що робити із "поганими" кредитами у банках. І навіть виходить із ініціативою про створення агенції із управління проблемними активами. Але чому втрачено 2,5 роки? У розпал кризи на початку 2015 року ми провели парламентські слухання за участі найкращих українських та іноземних фахівців. І ще тоді ми пропонували використовувати усі методи, що показали свою ефективність у світі. Ґрунтуючись на порадах міжнародних експертів ще тоді я пропонував використати світовий досвід роботи установ із управління поганими кредитами. Час втрачається, у тому числі і через небажання чути Верховну Раду.
Міністр фінансів ( як і колишня Голова НБУ) систематично ігнорує засідання профільного Комітету. Вони фактично пропускають повз вуха наші вимоги і рекомендації. Останній приклад із розробкою стратегії для державних банків, яку Мінфін пообіцяв надати на розгляд Комітету ще в травні. Досі немає навіть розуміння, коли нарешті цей проект з’явиться. Чому це так важливо? Не лише тому, що Міністерство фінансів тепер фактично управляє 55 відсотками банківської системи. А тому, що ситуація у державних банках найгірша. Рівень проблемних кредитів там сягнув 72%! Але потрібно не лише очистити їх, а й перетворити на ефективні інструменти кредитування розвитку вітчизняної економіки.
Читайте: Невже українські банки більше не потрібні?
Дивом 6-ї сесії стало ухвалення і підписання Президентом законопроекту про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків. Цим документом ми тимчасово врятували від дострокової ліквідації десятки банків, які не були готові до прискореного графіка докапіталізації, запровадженого Національним банком.
Маємо продовжити роботу зі скасування помилкових попередніх рішень парламенту та НБУ.
Лобісти саботують
Має місце і відверте саботування окремими бізнес-групами важливих для реформування фінансового сектору законопроектів. Ми зіткнулися із цим на прикладі нового закону "Про страхування", який опрацьовується в комітеті вже не перший рік. Класична схема блокування – через поправки. У комітеті проведено титанічну роботу. Ми добилися ухвалення проекту у першому читанні. Але до другого читання кількість поправок перевищила тисячу, а обсяг порівняльної таблиці – 500 сторінок.
Вочевидь, учасникам різних секторів фінансового ринку легше сьогодні працювати без правил і домовлятися із регулятором "під килимом".
Подібна історія розгортається також із законопроектами про ломбарди і про ринок Форекс. У випадку із ломбардами, кількість яких невпинно зростає через зубожіння населення, і у випадку із "форекс-клубами", які діють переважно за принципами казино або тоталізатора, ми запропонували запровадити чіткі правила, які не дозволять обманювати громадян. Правильність наших намірів підтвердила агресивність, із якою "гравці ринку" уже відреагували на майбутні зміни.
Читайте: "Дірка" "Приватбанку", або Результат діяльності НБУ
Рада Нацбанку
Втім, не можна говорити, що вся величезна робота була марною. Своїм досягненням ми вважаємо відновлення роботи Ради Національного банку. Останні оцінки, які Рада дає діяльності Нацбанку – і які збігаються у більшості випадків із висновками, про які вже давно сигналізував комітет – вказують на правильність нашого шляху. В суспільстві нарешті розпочато професійну дискусію про діяльність НБУ, про шляхи розвитку і про відповідальність за дії його керівників.
Найбільш резонансні рішення Ради підтвердили те, що ми говорили ще рік і два тому.
Передусім, йдеться про фактичну відсутність ефективного нагляду за діяльністю банків та повну безвідповідальність при виведенні їх з ринку, коли НБУ "не помітив", як із системи вивели мільярди. Про помилки монетарної політики, коли банки стали більше заробляти на урядових цінних паперах та депозитних сертифікатах НБУ, ніж на кредитуванні.
Одним із завдань, яке ми ставимо перед собою на осінь – налагодити більш тісний і плідний контакт із новим головою Нацбанку. Кандидатуру якого, наш комітет неодноразово закликав Президента якнайшвидше внести до Верховної Ради. І перед затвердженням на посаді ми будемо вимагати від кандидата чіткої програми дій, виконання якої плануємо ретельно контролювати.
Ми також готуємо оновлений пакет фінансових законопроектів, і продовжимо переконувати колег-депутатів у важливості прискорення реформи фінансової системи України.
Це важлива умова для поновлення нормального економічного розвитку.
