Блог | Станет ли Аргентина другом Украины и врагом Путина?
Довгий час моєї політичної кар’єри був пов’язаний з Аргентиною. Багато років очолював міжпарламентську групу Україна -Аргентина.
Аргентина -це далека країна, з Франкфурта переліт буде трохи більше 14 годин. В цій латиноамериканській країні проживає багато українців. За різними оцінками приблизно 500-700 тисяч етнічних українців. Не усі вони розмовляють українською мовою, але усі пам’ятають свої українські корені і люблять Україну.
Аргентина - прекрасна країна, красива. Це моя любов. Незважаючи на те, що вже значний час не займаюсь політикою, але добрі стосунки збереглись з аргентинськими друзями
19 листопада в Аргентині відбулися чергові президентські вибори. На цих виборах несподівано опозиціонер переміг представника партії влади - пероніста Маса. Ось про це і пропоную невеликій матеріал, і про пероністів, і про переможця, і про те, що для нас, українців, означає ця зміна влади в Аргентині.
Партія пероністів, представник якої програв вибори, була створена ще в 1947 році. Її засновником був Хуан-Домінго Перон, але її лідером і любов’ю мільйонів була його дружина - Ева Марія Дуарте де Перон, а в народі її знали, як Евіта. Так вона і залишилась в історії і в пам’яті народу, саме з цим ім’ям і яке також пов’язується з таким феноменом, що називається - "перонізм". Евіта і зараз залишається надзвичайно популярною в Аргентині, особливо серед людей старшого віку, її памʼятають і люблять. Це велика подія в житті країни, що представник партії пероністів програв вибори. Давайте зробимо невелику подорож до Буенос-Айреса і згадаємо Евіту.
В один із теплих січневих днів 2012 року я стояв перед місцем упокоєння Евіти на цвинтарі Ріколета в одному із найкрасивіших районів Буенос-Айреса. Сюди приходять дуже багато людей, величезна кількість туристів, багато з яких спеціально летять із усіх кінців світу, щоб віддати шану цій видатній Жінці. Безумовно, на цьому цвинтарі є величезна кількість пам’яток архітектури і культури, тут знайшли своє упокоєння тисячі відомих історичних постатей, дітей приводять сюди щоб вивчати історію Аргентини. Але найбільшу зацікавленість у всіх людей, які приходять на цей цвинтар – є могила Евіти. Тут завжди, вже багато-багато років велика кількість людей, як аргентинців так і туристів, і дуже багато квітів.
Я так зрозумів, що в Буенос-Айресі цей цвинтар вже давно сприймають, як музей, і головне місце в цьому музеї належить Евіті.
Коли заходиш безпосередньо на цей цвинтар кидається в очі величезна помпезність архітектурних комплексів на місцях захоронення, що є дуже незвично нашому уявленню про цвинтар. Цвинтар дуже великий і для зручності відвідувачів – кругом вказівники, які приведуть вас до могили Евіти. Евіта була захоронена на цьому кладовищі тільки в 1976 році, після 24 років її останки повернулись в Аргентину і знайшли своє місце на цвинтарі Ріколета.
Всі ці роки, поки її останки були за межами Аргентини, тільки Папа Римський, полковник розвідки і ще один священик знали де покоїться її прах. Місце, де спочивала вічним сном Евіта на цвинтарі Ріколето нічим особливим не відрізнялось від інших, єдине що його відрізняло від інших – величезна кількість людей, які щоденно заповнювали весь простір перед капличкою Евіти і величезна кількість квітів, гори квітів, які лежали біля цієї каплички. Я теж був серед тих людей, які прийшли щоб покласти квіти до могили цієї легендарної Жінки.
Кажуть, що 26 липня 1952 року Аргентина завмерла. Всі радіопередачі і спектаклі були перервані, в усіх кафе, ресторанах, магазинах і всіх інших публічних місцях стояла тиша – Духовний лідер нації, перша леді Аргентини Ева Перон пішла в безсмертя.
Про це оголосив країні зі сльозами і у повному розпачі диктор і у слід за ним розридалась уся країна. Аргентина прощалась не просто з жінкою, прощалась зі своїм щасливим майбутнім, яке вже ніколи не здійсниться, і надією, яку вже ніхто ніколи не поверне. І все це – щастя і надія нації, майбутнє усієї країни – все це було пов’язане з Жінкою, чиє ім’я з щирою любов’ю повторювали по всій Аргентині.
І от представник опозиції переміг представника провладної партії пероністів. Цим переможцем став 53-річний економіст Хав'єр Мілей, який не хоче обмежувати кардинальні зміни в країні лише для того, щоб оголосити "кінець занепаду Аргентини", він хоче зробити її "образом свободи" і "знову світовою державою". "Эль локо", "божевільний", як Мілея прозвали в юності, під час виборчої кампанії вийшов на публіку з бензопилою, як символом того, що країні потрібні кардинальні економічні зміни - шокова терапія.
Мілей хоче запровадити аргентинський американський долар замість песо, він вважає, що це значно зміцнить економіку і призведе до значного покращення життя аргентинців, планує ліквідувати центральний банк, скоротити число міністерств - з 18 до 8, щоб зменшити бюджетні витрати. Тут треба мати на увазі, що нинішні вибори відбувались в надзвичайно несприятливих умовах економічного життя в країні. От тільки деякі цифри за оцінками FinancialTimes, щоб було зрозуміло про що йде мова -
у жовтні рівень річного зростання цін у країні досяг 142,7%; згідно з оцінкою JPMorgan, до кінця року інфляція в Аргентині може досягти 210%; за останні двадцять років, коли знаходилися у владі пероністи вдвічі збільшився державний сектор, задіяні значні за вартістю програми державної підтримки та жорсткий державний контроль економіки; щоб захистити мізерний валютний запас країни та профінансувати витрати держави, Масса, другий кандидат у президенти, міністр економіки і пероніст, вдався до друку національної валюти, аргентинського песо; офіційний курс долара США становить понад 350 песо за одиницю, а на чорному ринку - більше 900 песо; дві пʼятих населення Аргентини живе в злиднях, мільярди доларів державних коштів витрачається на соціальні програми і субсидії, що створені владою для "корупції".
Політичний аутсайдер, якого ще два роки тому в Аргентині майже ніхто не знав, завдяки своїй харизмі і неповторності, зміг знайти підтримку у 35 мільйонів виборців, здобув перемогу у 23 із 26 провінцій.
Це була несподівана, але фантастична перемога.
При цьому Мілей в ході передвиборних теледебатів безнадійно програв Массе, кандидату від правлячої партії, але потім це вже не мало ніякого значення - на останньому етапів виборів. Основна перевага переможця якраз і полягала у тому, що він був інший, не класичний політик, тобто мав місце "феномен Зеленського" і саме це забезпечило йому перемогу.
У виборців надзвичайно загострене було невдоволення по відношенню до правлячої пероністської партії, яка перебувала у владі останні 20 років та не змогла зупинити економічне падіння Аргентини. Мілей весь час називає "тих, які наверху" тобто, представників правлячого істеблішменту, представники якого печально відомі корупційними скандалами. І у виборців була занадто глибока безнадійність на них, оскільки в країні, яка до початку 1950 років була однією з найбагатших країн світу в розрахунку на душу населення, а тепер 40% її населення живе в злиднях. І аргентинці вважають що винна в цьому правляча партія, яка довела країну до такого зубожіння, Він пообіцяв своїм виборцям швидкі реформи вразливої економіки.
"Хочу, щоб ви зрозуміли, що Аргентина в критичній ситуації. Зміни повинні бути радикальними. Зараз немає місць для поступового кроку", – цитує Мілея FT. Як відзначає FT в своїх заявках політик іноді суперечить собі. Він обіцяє зменшити кількість державних міністерств з 18 до 8, щоб заощадити бюджетні кошти, але також говорить, що державні службовці не втрачають роботу, а перейдуть в інші міністерства. Як же він збирається зекономити на державному апараті обіцяні 15% від ВВП? Викликає сумніви і обіцянка того, що урізання субсидій на енергію "не вплине прямо на гаманці аргентинців".
Мілея часто порівнюють з правими Дональдом Трампом, що був президентом-республіканцем США, і бразильським екс-президентом Жаіром Болсонару. Так, у всіх трьох співпадають погляди на аборти і зброю. Мілей теж любить гучні скандальні заяви та виклики: Китай, найбільшого торгового партнера Аргентини, він назвав "кровожадним", Папу Римського Франциска – "грязним леваком", а кліматичні зміни – "соціалістичною містифікацією". Але націоналізм не має стільки великого значення для Мілея, а його екстремальний економічний лібералізм не буде терпіти величезний бюджетний дефіцит, як у Трампа, або передвиборні подачки бідним, організованим Болсонару. Більшість аргентинських економістів вважають план по заміні песо на долар США неробочим, тому що в центральному банку країни майже немає доларів і доступу до міжнародних кредитів. Аргентинці, тисячами вийшли на вулицю, щоб відсвяткувати обрання їх кандидата. "Я чекав цього все своє життя, – сказав Леонардо Естароне, 57-річний фізіотерапевт. – Більше ніяких перонистів, ніякого грабунку, ніякої брехні. Мої діти зможуть жити у вільній країні", цитує FT.
Для нас українців дуже привабливою є міжнародна позиція новообраного президента, який надзвичайно схвально ставиться до України, засуджує війну путінської росії проти України і може статися так, що стане найбільшим другом України в Латинській Америці.
Мілей виступає за доларізацію економіки, приватизацію, в тому числі у сфері освіти та охорони здоров'я, за відмову від співпраці з Китаєм, Бразилією та Росією на користь США та Ізраїлю. Крім того, Мілей проти вступу Аргентини в БРІКС і заявляє, що не хоче вести справи з комуністами і соціалістами. Є великі сподівання на те, що Аргентина дуже швидко вийде з-під зони інтересів Росії і перейде у зону прямого впливу США, що може призвести до приєднання Аргентини до антипутінської коаліції. Перші заяви і наміри Мілея дають підстави сподіватись саме на такий зовнішньополітичний курс Аргентини.
Можна абсолютно обґрунтовано прогнозувати, що з перемогою Хав‘єра Мілея баланс сил у Латинській Америці однозначно зміниться на користь України.
Хоча заради правди треба сказати, що Аргентина не підтримувала вторгнення путіна в Україну. Держава на рівні ООН засуджувала цю війну, але чинний президент Аргентини, разом з деякими керівниками країн Латинської Америки, зокрема Бразилії, Колумбії та інших не приєднались до надання Україні допомоги у цій війні. Можна сподіватись, що новий президент Аргентини змінить на краще рівень підтримки України латиноамериканських країн. Можна передбачати, що Хав‘єр Мілей значно зблизиться з США і це може також вплинути на збільшення рівня підтримки України країнами цього континенту.
Для України дуже важливим є значне покращання наших взаємних стосунків з Аргентиною, оскільки в цій країні є дуже потужна українська діаспора. Можна з великою ймовірністю прогнозувати, що дружба Аргентини з путіним добігає кінця, натомість перемога Хав‘єра Мілея відкриває надзвичайно сприятливі можливості для значного поліпшення наших відносин, що унікально не тільки для подальших взаємовідносин з цією країною, а й з усією Латинською Америкою.
Це важливий і надзвичайно позитивний результат виборів в Аргентині. Головне тепер для України - не втратити цей прекрасний шанс, який дав аргентинський народ, обравши для себе Хав‘єра Мілея президентом країни.
