УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Орест Сохар
Орест Сохар
Шеф-редактор Obozrevatel

Блог | Дядя, не трогайте: Шольц отправил послание в Кремль, — странная статья канцлера в WSJ

Дядя, не трогайте: Шольц отправил послание в Кремль, — странная статья канцлера в WSJ

Путин – вселенское зло, которое должно быть уничтожено. Но мы и дальше предпочитаем воевать чужими руками, — такова суть статьи бундесканцлера в американской The Wall Street Journal. Написана она в преддверии визита Шольца в США.

Далее текст на языке оригинала

Олаф Шольц підтримує боротьбу всього хорошого проти всього поганого: "Перемога Росії в Україні означала б не лише крах України як вільної, демократичної та незалежної держави, але й кардинально змінила б ландшафт Європи. Це завдало б серйозного удару ліберальному світовому порядку".

США та Європа підтримують боротьбу України за свободу. Лідерство президента Байдена мало вирішальне значення, аби агресія путіна була зустрінута єдиною та успішною відповіддю. Поки що путін не досяг жодної зі своїх військових цілей.

Це заслуга героїчної боротьби українського народу, але це також результат фінансової та гуманітарної підтримки Заходу та постачання зброї та боєприпасів в Україну. Тут Шольц похвалився, що ЄС та його члени виділили найбільше фінансової підтримки Україні, надавши понад $91 млрд. А військова підтримка Німеччини поступається лише США.

Але є одне "але", натякає Шольц. З одного боку, "ми маємо зробити все можливе, щоб не допустити перемоги Росії. З іншого, НАТО і надалі не бачить себе стороною конфлікту.

Позитивна сторона медалі виглядає так: "Ми повинні підтримувати нашу допомогу", — тут Шольц говорить і про $54 млрд фінансової допомоги Україні протягом наступних 4-ох років. Плюс додаткова військова допомога, а також довгострокові зобов’язання щодо безпеки від США, ФРН та інших країн, щоб Україна могла стримувати та захищатися від майбутніх нападів Росії.

Шольц дуже розраховує на єдність НАТО по обидва боки Атлантики, бо "пан путін" намагається підірвати нашу єдність і налаштувати наших громадян проти підтримки України. Інші в усьому світі уважно спостерігають, чи можна використати ці розбіжності".

Негативна сторона цієї берлінської дипломатії виглядає не дуже приглядно. "Ми не бачимо себе у стані війни з Росією і не прагнемо конфронтації з Росією. Ми протистоятимемо будь-яким спробам втягнути НАТО в агресивну війну Росії проти України".

Бундесканцлер написав цю статтю напередодні зустрічі з американським президентом, від якої очікують принципових змін в українському питанні. Зокрема, зрозумілої відповіді щодо членства України в НАТО, чого дедалі більше вимагаються інші європейські лідери та аналітичні інститути. Але лідер ФРН і далі "валяє Шольца" намагаючись ухвалювати розумні стратегічні рішення в останній — кризовий — момент і винятково під тиском. Кремлівського терориста він називає не інакше, як "пан путін" і словом не обмовляється про російський імперський реваншизм. Фактично, ми спостерігаємо повторення казусу Чемберлена: Невілл Чемберлен, прем'єр-міністр Великої Британії, сповідував політику умиротворення нацистської Німеччини напередодні ІІ світової. Вона ґрунтувалася на вірі, що Гітлера можна заспокоїти поступками й обережністю. В основі стратегії був страх перед радянським комунізмом та бажання уникнути війну, до якої Британія не була готова.