Блог | Вся история Москвы является мифом. Что не так с Юрием Долгоруким
Вся история москвы, начиная с ее мифического "основателя", является мифом. Возьмем князя Ростово-Суздальского Юрия Владимировича по прозвищу "Долгорукий". На памятнике в Москве он изображен в виде богатыря, верхом на мощном коне. И в школьных учебниках и телевизоре россиянам рассказывают, что свое прозвище он получил якобы за то, что стремился к захвату земель соседей. Альфа-самец такой себе. "Собиратель земель". Просто как сейчас хвв.
Но.
Далее текст на языке оригинала.
Насправді то був миршавий пузатий горбатий алкоголік, нероба, бабій та любитель багато й смачно попоїсти. Через отой горб у нього руки звисали нижче колін, звідси й прізвисько. На коні він навряд чи їздив – надто незручно було, тому возили князя переважно возом.
А командував дружиною та опікувався державними справами замість нього приставлений ще батьком боярин – варяг Шимонович.
За міфологією Юрій Долгорукий, будучи князем Київським (насправді він двічі ненадовго захоплював Київ воєнним шляхом, тобто був окупантом) заснував москву. Насправді є в цьому величезний сумнів. Бо в матеріалах перепису населення Ростово-Суздальського князівства серед тамтешніх міст москву не зазначено. І з'являється вона лише після третього перепису, не раніше 1272 року, очевидно як пункт збору данини.
Але навіть у 1147 році (офіційна дата заснування москви) Юрій Долгорукий князем Київським не був. Він уперше захопив місто двома роками пізніше.
Є ще один міф. Буцімто Юрія Долгорукого поховано в Києві, у церкві Спаса на Берестові. Там навіть могила його є, а на стіні відповідна табличка. Насправді могила та абсолютно порожня і тіла князя в ній ніколи не було. Це т. з. кенотаф, символічна могила, що її спорудили 1947 року за наказом з кремля із суто пропагандистськими цілями, аби прив'язати москву до Києва.
До слова, кияни так любили цього князя-окупанта, так любили, що одного разу підлили у його кухоль бражку з соком дуже цікавих рослин після чого цей алкаш відбув до країни вічного полювання.
А його кістки досі валяються десь на полицях запасників Інституту археології НАН України. До слова: зовнішність цього типа теж була зовсім не такою, як її малюють. І справа зовсім не у горбі. Юрій Долгорукий був на 3/4 половцем по матері й бабці.
Так починається історія москви. З брехні. Брехнею й продовжується.
