Сполучені Штати Російської федерації (шизофренічні нотатки), 10 сентября 2009

9

Якось  Мухамад зробив зауваження, важливе для всіх, хто прагне пізнати істинну віру: зарозумілість і пихатість властиві власникам верблюдів, натомість спокоєм і статечністю вирізняються власники овець (хадіс 1612 у збірці Сахіда аль бухарі). Себто власники верблюдів подібні на верблюдів, а власники овець — на овець. Наші властивості корелюють з нашою власністю. Нас, власників телевізорів й холодильників, легко перемикати і ми здатні довго зберігати те, що в нас засунули.

У ХІХ ст. була винайдена «національна держава», як зброя нації проти світу. І саме в цій якості вона лежить в морозилці під черепною кришкою разом з іншими напівфабрикатами простроченого значення доби-до-телебачення,.

Натомість живе м'ясо нової дійсності стрибає обабіч: нині «національна держава» - це знаряддя світу для упокорення нації. Спробуйте повстати проти світу — для прикладу потрусіть відділення «Western Union» - вас ловитиме Українська держава, а не оперативне командування НАТО.

Систематично практикувати свободу собі дозволяють лише громадяни окупованих країн. Афганці, на відміну від американців, які їх окуповують, не мають обмежень щодо номенклатури сільгоспкультур. Іракці стріляють, а іранці не стріляють. Палестинці підривають, а іорданці не підривають.

Це зовсім не означає, що не потрібно захищати свою державу, лише те, що держава нас не захищає. Втім не варто перебільшувати значення об'єктивної реальності. Помилки часто продуктивніші за істини, а уявні небезпеки страшніші за реальні.

Держава, як філія бюрократичного інтернаціоналу й держава, як форма національного буття займають одну територію й обидві мають одного президента.

Росіянам ще важче, ніж нам. Росія живе одразу у нинішньому, минулому й позаминулому часі. Культивує радянський міф, краде по пострадянські, а політику здійснює дорадянську, як за Олександра ІІ. Російське керівництво цілком раціональне й тверезомисляче в питаннях наживи, романтично намагається реалізувати геополітичні завдання ХІХ століття, й повторює всі помилки ХІХ століття. Англосаксам, певне, не доводиться напружуватися; береш підручник з європейської дипломатії періоду якого-небудь берлінського конгресу й усе розумієш щодо таємних планів Путіна.

Втім, «таємні плани США», щодо Росії теж мають антикварну гідність, хоча це природно, якщо маєш справу з антикваріатом.

Коли Британія все ще «правила морями», вона тримала Росію для вирішення своїх сухопутних проблем в Європі. Завдання полягало в тому, щоб нацькувати Росію на французьку чи німецьку Європу й не пустити її в Індію.

Тоді Росію дратували поляками й кавказцями, нині – кавказцями й українцями.

І тоді й нині англосакси були зацікавлені у її цілісності й «свірєпості». Попри радянську пропаганду саме Британія і США допомогли Росії остаточно не розвалитися в тягу громадянської війни, збудувати соціалістичну промисловість. США накачували СРСР ленд-лізом й ділили з ним на двох Європу під час Другої Світової війни. Ця політика зазнала краху після 1945-го року, але Штати повернулися до неї одразу після краху соціалістичної системи. Ми пам‘ятаємо, як Джордж Буш Старший умовляв Україну не полишати Союзу, як США роззброювали Україну, коли ще існували ілюзії, що Київ здатен стати противагою Москві на пострадянському просторі.

Нині, коли власні армія і флот вже не можуть бути союзниками Росії, її єдиним союзником є державний департамент США. Функція Росії лякати Європу і стримувати Китай. Коли з‘являється тенденція до самостійної європейсько-російської гри, активізується Грузія, особливо спокусливо підставляється Україна, з‘являється альтернатива російським енергоносіям, чи НАТО «розширюється» на Схід.

Нинішнє посилення економічних негараздів спричиняє падіння популярності російської влади, збільшує визиск Кремлем регіонів, загострює протиріччя Кремля з регіональними елітами й міжнаціональну напруженість.

В серцях людей доброї волі знову (з їхнім списком можна ознайомитися на сайті www.kavkazcenter.info) тріпотить надія на розпад Російської Федерації за сценарієм краху СРСР.

В мізках українських власників радянських холодильників зберігаються заморожені уявлення часів холодної війни про американо-російське протистояння. Ці уявлення треба дістати й викинути. США підтримуватимуть цілісність РФ всіма наявними засобами.

Не варто занадто розраховувати й на зменшення відсотку й активності слов’янського населення. Росія цілком зможе існувати без етнічних росіян. Зрештою, роль росіян в будівництві Росії завжди була незначною. Дворянство наполовину татарського походження, духовенство наполовину українського. Літературна російська мова конструювалася наддніпрянцями. Німці керували Росією з початку XVII ст. до 1917 року, потім кавказці й євреї. Коли за справу взялися етнічні росіяни, Радянський союз розвалився. Серед керівників російської армії 1812 року – жодного етнічного росіянина. Олександр І – німець, Кутузов – татарин, Багратіон – грузин, Барклай де Толлі – шотландець. Мова спілкування офіцерського корпусу французька, за виключенням значної частини гусарів й улан (які розмовляли польською).

Етнічні росіяни теж воювали й будували, але при вивченні їхніх біографій складається враження, що їм завжди ніби соромно за це, окрім того до них завжди проявляли невдячність.

Значно більший відсоток росіян серед тих, хто руйнував Росію. У складі виконавчого комітету «Народної Волі» росіян ненабагато менше за українців.

Зрештою, етнічні росіяни більше за всіх мали б бути зацікавлені в тому, щоб остаточно перетворити Кремль на музей північноіталійської фортифікації, ірано-тюркського ювелірного мистецтва, й артефактів, що позалишались по упирях, які населяли його кабінети.

Нам всім доведеться добряче попрацювати – Росія не розвалиться сама, з огляду на те, як швидко її МВС комплектується дагестанцями й на те, що найближчі вісім років в Білому домі сидітимуть демократи (вони завжди толерують тоталітаризм в Росії на відміну від республіканців, які толерують його час від часу).

Нам буває важко зрозуміти поведінку США з тієї причини, що ми зазвичай асоціюємо їх з усім Заходом й взагалі з капіталізмом. Проте, інтереси капіталізму не завжди співпадають з інтересами капіталіста.

Народ буває заважає розвиткові народного господарства. Локомотив глобальної економіки –США – часом дестабілізує глобальну економіку, в т.ч.  й тому, що окрім фондової біржі в Америці є Арлінгтонське кладовище, тобто Америка – не тільки корпорація, але й традиція.

У наших головах й у нашому Світі триває вічна боротьба замороженого м‘яса з живим. Й коли живе нарешті перемагає, то опиняється в морозилці, бо усвідомити – означає заморозити.

Сумбурність цієї замітки пояснюється тим, що вона є спробою описати хаотичний світ. Всі чесні описи – парадоксальні до безглуздості. Скажімо, історія хвороби у викладі будь-кого з авторитетів екзистенціального психоаналізу, або, наприклад, Біблія: нас вигнали з Раю за те, що ми не послухалися Бога, й ми одержали надію повернутися туди, коли вбили Його.

Присоединяйтесь к группе "УкрОбоз" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги

Последние новости