Віктор Федорович Ющенко став реальністю

Вони остаточно домовились і почали спільну кампанію: два Віктори - Ющенко та Янукович – синхронно обмінялися кроками на підтримку одне одного. 28 жовтня президент Ющенко підписав закон про соціальні стандарти, який по-суті сьогодні є головним виборчо-піарівським проектом Партії регіонів. А Янукович того ж дня пообіцяв країні ще одні вибори – парламентські, які чинний глава держави розглядає як на санаторну путівку в пансіон для ветеранів української політики.

У країні є два політики, які впевнені у власному успішному результаті на січневих виборах, або принаймні - заявляють про це. Наталія Вітренко вірить, що вийде у другий тур президентської кампанії, а Віктор Ющенко наполегливо повторює мантру про свою перемогу у тому ж таки другому турі. І якщо Наталія Михайлівна, відверто кажучи, своєю поведінкою не дивує, то Віктор Андрійович інтригує не на жарт. Правда, інтрига не в тому, як чинний глава держави збирається переобратися вдруге, а скоріше навпаки - які сценарії евакуації з Банкової він розробляє.

Ще влітку на стіл Вікторові Андрійовичу були покладені декілька моделей його подальшої персональної кар’єри. Узагальнюючи відомості з різних джерел, можна припустити, що загалом сценаріїв було три:

- Перемога на президентських виборах. Цю версію виписували американські політтехнологи – радники «Нашої України». Вони запропонували винести на всенародне обговорення «ющенківську» редакцію Конституції, у такий спосіб намагаючись нав’язати країні свою тему виборчої дискусії, вигідному кандидатові: йшлося насамперед про пропаганду демократичних цінностей та свобод, нібито виписаних у Конституційному проекті Ющенка. Зрештою, наприкінці серпня – на початку вересня конституційний акцент став головним у майбутній виборчій кампанії. Але, по-перше, Україна – не США, і українців свободи здебільшого цікавлять винятково гіпотетично, економічні блага для народу є більшою цінністю, ніж демократія. По-друге, команді президента так і не вдалося організувати ні справжнього обговорення проекту Основного Закону, ні інсценізувати його. До честі української частини команди, вони критикували сценарій «Ющенко – переможець» і тим паче – були проти підміни кампанії «обговоренням Конституції».

- Другий сценарій - скасування виборів. Для реалізації такого проекту потрібні два фактори: свавільний менеджер на чолі та наявність потужної підтримки у Верховній Раді, що б дозволило сформувати довкола цієї ідеї 226 голосів прихильників. Але Віктор Балога – вже не керівник президентського секретаріату, а «регіонали», і тим паче БЮТівці не зацікавлені в скасуванні виборів. Тому цей варіант розвитку подій прискіпливо не розглядався. До речі, саме з цієї причини не варто серйозно сприймати інформацію про намір Віктора Ющенка використати грипову пандемію як привід для введення надзвичайного стану з наступним скасуванням президентських виборів: без підтримки більшості парламенту зробити такі маніпуляції з виборчою кампанією неможливо. Тим більше, що панові Ющенкові краще піти у відставку безпорадним демократом, ніж зажити слави диктатора-невдахи.

- Продовження політичної кар’єри у парламенті. Для цього Ющенкові потрібно знайти спільну мову з наступним президентом країни, який погодиться розпустити парламент та допомогти своєму попередникові з протягуванням «нашоукраїнського» списку до ВР. Цей сценарій до останнього часу був запасним, але протягом жовтня він розглядається секретаріатом президента – штабом кандидата в президенти як головний. Саме тому Віктор Ющенко почав говорити про низький моральний градус цього парламенту та натякати про необхідність його розпуску. Є версія, що навіть педофілічний скандал виник саме з подачі Банкової, а «регіонали» та «фронтовики» Яценюка уже підхопили цю тему по ходу.

На разі не відомо, якими аргументами Ющенко схилив Януковича до співпраці. Але Віктор Андрійович вже повним ходом працює на перемогу лідера «регіоналів», критикуючи прем’єра-кандидата на всіх можливих фронтах – починаючи від інформаційного і завершуючи управлінським. Тому Віктор, котрий Федорович, розпуском парламенту міг би зробити реверанс у відповідь. Крім того, після очікуваної перемоги на президентських виборах, Федоровичу дійсно було б актуально перезавантажити парламент під себе, збільшивши кількість підконтрольних мандатів.

Однак, навіть отримавши підтримку Віктора Януковича, до кінця не зрозуміло, як Віктор Ющенко збирається перемагати на позачергових парламентських виборах. Нині рейтинг Віктора Ющенка складає приблизно 3% і на президентських виборах він отримає досить символічний результат, що стане пасивом на парламентських виборах. Крім того, у кандидата у президенти Ющенка немає виборчого ресурсу: більшість губернаторів де-факто переорієнтувалися на лідерів виборчої кампанії, а значить працюватимуть на результат нових покровителів. НУНС, «заїхавши» у 2007 році до ВР на залишку рейтингу Віктора Андрійовича, тепер розколовся на шматки: більшість «шматків» ведуть сепаратні переговори з БЮТ про здачу в полон, а решта намагаються прибитися до інших політичних таборів. Лише невеличка група «За Україну» тримається свого лідера. Тим часом офіційний лідер «Нашої України» не використовує партію у цій кампанії, а намагаючись залучити адмінресурс (який, як уже було сказано вище, розкладає свої яйця у інші кошики).

Така ситуація для Ющенка є терпимою, якщо він не планує перемагати: для виконання своїх кандидатсько-інформаційних функцій Вікторові Андрійовичу потрібен лише доступ до телевізійних камер та декілька чиновників, котрі можуть писати більш-менш зрозумілі доповідні записки з критикою урядової політики. Тоді як екс-президентові Ющенкові проїхати парламентський поріг лише завдяки майстерності у розмовному жанрі не вдасться. Принаймні, якщо Віктор Андрійович думає про самостійний проект, а не про другий номер у виборчому списку Партії регіонів.

У будь-якому разі 28-м жовтня можна датувати велику перемогу Віктора Януковича: переможець майдану став його технічним кандидатом. Тут варто згадати блискучу обмовку Бедроса Кіркорова у 2004-му році: «Ми всі знаємо, що голосувати треба за Віктора Андрійовича Януковича… чи даруйте, звісно, за Віктора Федоровича Ющенка».

У 2009-му Віктор Федорович Ющенко став реальністю…