УкраїнськаУКР
русскийРУС

«Помаранчеві» винайшли газ за 20 доларів

«Помаранчеві» винайшли газ за 20 доларів

«Обозреватель» відкрив тему з президентською командою. Перша п’ятірка виборчого списку «Нашої України — Народної самооборони» вкупі з почесним головою «НУ» Президентом України відвідала Івано-Франківську область.

Видео дня

Президент вдень облітав території, що постраждали від повені, лідери блоку спілкувалися з виборцями по всьому регіону, зустрілися вони ввечері на сцені в центрі Івано-Франківська.

Фото прес-служби НУНС

Поки Президент був в небі, тобто недосяжний для журналіста, «Обозреватель» відвідав мітинг Юрія Луценка в Бурштині. Луценко в цей день назвав цю зустріч з виборцями 264-ю, а потім — 252-ю. Що в принципі не важливо, після стількох мітингів заплутається будь-хто. «Обозревателя» вразило інше — Луценко з мітингу в мітинг повторює не лише одні ті самі тези, а навіть одні й ті самі афоризми власного авторства. Виходить, у виборчих турах творчості немає місця.

«Іуда не повісився, він просто змінив прізвище», — цю думку про Мороза, якою Луценко відкрив мітинг в Бурштині, журналіст «Обозревателя» чув від Луценка три рази, хоча до цього не відвідав жодного його виступу в регіонах. Про Іуду-Мороза Луценко згадав в тому контексті, що головне завдання виборців Бурштина — не дати соціалістам жодного голосу, викреслити зрадників з Верховної Ради.

Наступна пропозиція Луценко — те саме зробити з «червонозадими». «Бо їх діячі поміняли капітал Маркса на капітал Ахметова». Також афоризм з бородою.

Далі Луценко виголосив народу, що єдиний союзник їх політичної сили — це Блок Юлії Тимошенко. Й лише з цим блоком буде створена урядова коаліція. Жодного кривого слова про союзників сказано не було. Хоча Тимошенко дозволеними методами добре тисне президентську політичну силу на Галичині. В першу чергу быльш вищим рівнем агітаційної продукції. Біля сцени в Бурштині був дерев’яний парканчик, на якому на один плакат з личком Луценка припадало три Тимошенко. Та й не просто личко: Юля в костюмі космонавта, Юля в костюмі лицаря. «Обозреватель» спостерігав, як бабця на мітингу Луценка просила в наметі Тимошенко дати один плакатик їй, а не клеїти на паркан. А ще до намету БЮТ вишикувалася ціла черга дітлахів. Там роздавали футболочки з символікою для малюків. Якщо дорослих вже кепками-футболками не проймеш, то дітлахи були в захваті. Скоро вся площа наповнилася дівчатками у жовтеньких футболочках з написом «Справжні красуні за Юлю».

Якась бабця з «Самооборони» вирішила: не порядок, що дітлахів загітували опоненти. Вона кожній «Юлі» тицьнула прапорець кольору бичачої крові та грізним голосам давала настанови. «Не стій, як йолоп, махай прапорцем», — так, наприклад, повчала вона п’ятилітнього хлопчика.

До речі, відразу кинулося в очі, що на мітингу було набагато більше прапорів «Народної самооборони» ніж «Нашої України». Однак Луценко стверджував з трибуни: «Я не приїхав за себе агітувати». Мовляв, не потребує — й так розрекламований й непохитний. «Мені одна жінка в натовпі сказала — тримайся. А я й так не хитаюся», — похвалився Луценко.

Щоб бути ближчим до народу, Юрій Віталійович пересипав свої виступи «народними», на грані цензури, висловами, наприклад: «влада поклала на народ», «ми не скурвилися, а курви нехай йдуть до тещі на млинці», «по всій країні нам казали: «холера, ваша мать, коли ви нарешті об’єднаєтесь». Після кожного лінгвістичного завороту народ радо плескав в долоні.

Чимала частина виступу була присвячена ворогам. «Ми зараз живемо при владі «янучар» з європейськими цінами, з африканськими зарплатами», — виголошував зі сцени Луценко. Він описав, як Янукович зараз літає над країною на блакитному вертольоті з казкою про м’ясо за 12 грн.

«Пам’ятаєте, як в пісні: прилетит вдруг волшебнік, ГОЛУБОЙ ( особливий наголос), в вертольоті…», — знущався Луценко, й народ на площі щиро сміявся. «Він прилетить й до вас. Хлопці слухайте його мовчки та тримайте яйця, нам вони ще знадобляться», — натовп вибухав аплодисментами, через які ледь пробивалися рекомендації Юрія Віталійовича примусити Януковича «відповісти за базар».

Далі настала черга передвиборчим обіцянкам. Перша — найбільш геніальна. Луценко заявив, що газ для потреб населення повинен коштувати 20 доларів. «Ціна українського газу 20 доларів, його достатньо…Чому його зараз не має? Бо вигідно перепродавати», — пояснював Юрій Віталійович.

Наступна обіцянка: «Бандити повинні сидіти в тюрмах». Питання: чому не сіли, коли Луценко був міністром внутрішніх справ? Відповідь Луценка: тому що Піскун ... «Я порушив дві тисячі справ проти «Кучми та кучменят», які потім загубилися в Генпрокуратурі, ми їх доведем до кінця».

Третя обіцянка: "Скасування депутатської недоторканност" Закон один для всіх, коли представники влади лікуються в тих самих лікарнях, що й народ, їздять тими самими дорогами, ходять в ту саму міліцію й ті самі суди.

Четверта обіцянка: "Політики повинні декларувати свої прибутки та видатки". Разом з тим декларацію доходів Юрія Луценка за минулий рік «Обозреватель» чомусь не бачив.

Й нарешті, що важливо в першу чергу для жителів західних регіонів: «Вже в цьому році вирішити питання уславлення вояків УПА». Луценко, досить багато розповідав, що він поважає вояків УПА як героїв, які боролися за незалежність України. Разом з тим живий приклад, коли декілька днів назад помер головнокомандуючий УПА Василь Кук, Луценка не було на прощанні. Віддати шану останньому командиру УПА прийшла жалюгідна купка політиків. Не було й Президента… Кука тихо поховали, так само тихо, як він доживав свої останні роки, невідомий загалу.

Після обіцянок дійшла черга й до здобутків НУНС. Луценко згадав аж один: «Я вам доповідаю: ми очистилися, в наших списках немає любих друзів».

Й нарешті Луценко перейшов до вимог: закликав присутніх підтримати «помаранчеву» політичну силу, бо у Президента не лишилося повноважень, й він буде ніхто, якщо вони не переможуть. «Підтримайте нас, ми вас не підведемо», — завершив свій виступ Юрій Віталійович.

До авто він пішов, як завжди, через натовп, однак не зупинявся для розмов з людьми, встигав лише ствердно кивати на будь-які пропозиції. Як-то Януковичу в Криму запропонували кінчати «помаранчевих» - й той радо погодився, так і Луценку в Бурштині запропонували «вирвати печінку у Шуфрича» - й той згідно кивнув.

Загалом виступ Луценка, з точки зору піару, був чудовим — коротко, весело, зрозуміло, переможно. Луценко - небезпечний конкурент для Юлії Володимирівни в її вояжах по регіонах. Хоча, здається, Тимошенко й тут перехитрила союзників — важливо, хто виступатиме останній, так от Юлія Володимирівна присвячує Західній Україні останні дні виборчої кампанії.

До того агітаційний тур у самому Франківську зіпсував Президент України. Справа в тому, що на вічевому майдані в центрі Івано-Франківська замість Луценка виступав сам Президент Віктор Ющенко. З одного боку, участь Президента — це посилення рекламної кампанії «помаранчевих», з іншого боку — без виступу Луценка, після невиразної промови Віктора Андрійовича постало німе запитання: що це було?

Починалося віче в Івано-Франківську непогано. Спочатку полум’яний виступ Князевича «За українську Україну», потім Герасим’юк, яка театрально струшувала своєю буйною гривою, чим заслужила від багатьох бабусь комплімент «яка файна», далі — розповідь Гриценка, як він бореться з Януковичем в уряді, далі — Тарасюк, Кириленко… Люди, яких набилася битком ціла площа, уважно слухають, й тут на сцену виходить Ющенко...

Він виводить на сцену з собою якихось людей, серед яких виділяється вояк УПА - вусатий дідуган в однострої; Віктор Андрійович пропонує йому стільця й нарешті починає свій виступ. Він говорить про європейський вибір, про інвестиції в економіку, про соціальні гарантії для багатодітних матерів, про дитину-сироту та її безплатну освіту. Виступ настільки невиразний, подекуди нечутний - Ющенко постійно віддаляється від мікрофону, - що його просто перестають слухати.

В натовпі розмовляють про своє. Лише коли чують щось виразне й для себе цікаве, намагаються прислухатися. Наприклад, Ющенко говорить, що заробітна платня буде збільшена на 30 %. «Чуєш, що Ющенко каже. А Азаров говорить, що ціни після виборів впадуть», — говорить одна тітка іншій. «Азаров, москаль клятий, бреше», — відповідає тітка. «Бреше», — погоджується інша. «Ой, чуєш Ющенко щось про пенсії сказав. Почула?», — запитує тітка. «Ні». А Ющенко вже розмірковує про безплатне навчання сиріт у вузах й що на це потрібно лише 8 млн. грн.

Єдине, що можна було чітко зрозуміти з виступу Ющенка, що йому потрібно 226 голосів в парламенті. «За все моє президентство в мене не було в парламенті демократичної більшості», — поскаржився Віктор Андрійович. «Коли ми говоримо про 30 вересня, я всім говорю: підніміть голови — нам треба 226 голосів. Ви можете нам їх дати!»

Причому Президент зауважив, що він нікого ні за кого не агітує. «Я хочу, щоб ви голосували, за кого хочете. Я не буду вам говорити, ви гідні люди», — заявив Президент.

Його виступ настільки притомив людей, що навіть в кінці не вийшло організувати скандування імені Президента. Глухо й коротко прокотилася над площею хвиля: «Ющенко». Навіть Гімн України проспівали без ентузіазму. Народ був, як ватний.

Цікаво, що Ющенко навіть не підійшов до парапетів, щоб потиснути руки. Охорона взяла його в кільце й прямо зі сцени повела до автомобілів. Двійко малих дівчаток, яким вдалося пробитися в охоронну зону, так і не допустили до тіла.

Коли вже Ющенко сідав в авто, він раптом когось побачив в натовпі та сам кинувся до парапетів. Короткі палкі обійми — й Ющенко знову спішить до машини. «Він мене побачив! Ми разом вчилися!», — щасливо всім розповідає чоловік, з яким щойно обнімався Ющенко.

Це єдина людина на цьому Майдані в стані ейфорії. В регіоні, де Янукович зустрів своє яйце, Ющенка вже не сприймають так пристрасно, як кілька років назад. Політичні емоції вже не турбують франківців. Показова деталь: в центрі біля Ратуші є фонтан у формі яйця. Після подій 2004 року округлий важкий предмет посеред фонтану набрав нового значення, його тут всі називають «пам’ятник яйцю». Місце до сих пір популярне, народ радо фотографується з «яйцем». Але, що цікаво, зразу за символічним предметом — агітаційний намет Партії регіонів.

«Ви тут що, яйце охороняєте?», — запитав «Обозреватель» у хлопчаків. «Ні, просто тут місце, де всі партії стоять. Поряд з нами БЮТ та «Наша України», сьогодні вони пішли на мітинг», — відповідають хлопці.

«А яйцями не погрожують?» — вів далі журналіст. «Ні, ми спокійно, працюємо», — говорять агітатори.

Звісно те, що політичні пристрасті вже не вирують на Франківщині, це нормально. Єдино, що без емоцій політичним партіям перемагати важче. Отож «помаранчевим» буде нелегко. Невже плакав наш газ за 20 доларів?

Подпишитесь, чтобы узнавать новости первыми

Нажмите “Подписаться” в следующем окне

Перейти
Google Subscribe