Історичний центр столиці в очікуванні змін
Багатоповерхівка поряд із музеєм Булгакова?! В таке важко повірити, але ось такі неймовірні чутки ходять Андріївським узвозом. Ця знаменита київська вулиця зачаїлася в очікуванні змін.
Цього року Узвіз планують закрити на реконструкцію. Влада не перестає запевняти, що це планова реконструкція, яка не зачепить історичного ландшафту. Але досвід подібних "реконструкцій" показує, що це може перерости у масштабне будівництво.
Тим більше, що вже зараз багато ділянок на Узвозі викупили комерційні структури. А вони, як відомо, надають перевагу прибутковим приміщенням – готелям, офісам, торгівельним центрам тощо.
Можливо, скоро кияни не побачать того Андріївського узвозу, про який писав Григір Тютюнник чи Михаіл Булгаков.
Саме через великі апетитити забудовників, які найбільше облюбували історичний центр міста, Київ може остаточно втратити своє культурне обличчя. І як стверджують знавці, взагалі полишити список ЮНЕСКО, де він перебуває завдяки своїм пам’яткам.
Сучасні будови наступають на тисячолітнью Софію, Лавру та дніпровські кручі, без яких важко уявити Київ.
Але ухвалювати закон, який би заборонив забудову історичної частини міста, як це є у багатьох європейських столицях, українська влада не хоче.
"Прокидаюся я щосуботи од сонця й золота, що, здається, тече крізь вікно з недавно позолочених хрестів на Андріївській церкві... Я дивлюся на хрести і уявляю собі, куди сягала їхня тінь, коли сонце тільки-но зійшло. А сягала вона, це я недавно бачив, аж на дальні, вкриті молоденьою зеленню приподільські кручі, на яких з ранку до вечора гасає дітвора з м'ячем: кручі ті найраніше зустрічають весну. Потім тінь усе коротшала й коротшала, доки не зникла поміж старовинними будинками на Узвозі, тихій вуличці, вимощеній бруківкою, мабуть ще за руських князів"
Г.Тютюнник, День мій суботній
"Над двухэтажным домом №13 постройки изумительной ( на улицу квартира Турбиных была во втором этаже, а в маленький покатый, уютный дворик – в первом), в саду, что лепился под крутейшей горой, все ветки на деревьях стали лапчаты и обвисли. Гору замело, засыпало сарайчики во дворе – и стала гигантская сахарная голова..."
М.Булгаков, Дні Турбіних
Читайте також: