Українці не дають Симону Петлюрі спочити з миром

на «Оглядачі» відбулася веб-конференція директора Центру українознавства Київського національного університету ім.Т.Шевченка, академіка Академії наук Вищої школи України, професора Володимира Сергійчука, присвячена 80-річчю загибелі Симона Петлюри.

Расскажите, пожалуйста, о подвигах сподвижников Петлюры во время еврейских погромов в городах Украины. Вы продолжаете писать о деятельности местных парторганизаций КПУ. У вас это, как у настоящего пропагандиста-ленинца, неплохо получалось.

Сподвижники Петлюри ніколи єврейськими погромами не займалися, навпаки, вони за його дорученням всяко пресікали будь-які прояви неприхильного ставлення до євреїв. Що стосується Вашої заяви, нібито я продовжую писати про діяльність місцевих парторганізацій КПУ, то я не знаю подібних своїх праць. Моя кандидатська дисертація (1982 рік) присвячувалася армії Богдана Хмельницького, а докторська (1992 рік) українському козацькому війську 16-17 століть. Так що я не є пропагандистом-ленінцем, як пишете Ви.

Персональний конфлікт між Петлюрою і Винниченком «допоміг» антиукраїнським силам захопити владу в Україні. Як на Вашу думку, чи можна вважати повторенням історії нинішній конфлікт між «помаранчевими»?

Не вина Петлюри в тому, що Винниченко не зрозумів одного: українську державу можна збудувати при наявності боєздатного війська. Щодо другого запитання, то нинішній конфлікт між помаранчевими може призвести до повторного приходу до влади антиукраїнських сил. Водночас для мене не є зрозумілим, чому таких послідовних українських державників з часів перебудови ще, як Василь Червоній і Євген Жовтяк, усувають від розбудови української держави.

Чому Петлюру вбили в той час, як Грушевському дозволили працювати у Радянському Союзі, а Скоропадський прожив за кордоном до смерті?

Петлюру вбили тому, що він був справжнім провідником української національної визвольної боротьби і саме за ним йшли українці, виборюючи власну державність. Ні Грушевський, ні Винниченко, ні Шаповалов, ні Скоропадський такої загрози ворогам української державності не становили.

Як вшановують українці Франції пам’ять С. Петлюри?

Я мав можливість бачити на власні очі, що ім’я Петлюри українцями Франції вшановується, і не тільки проведенням конференцій, не тільки публікації споминів про нього і його документів, але й існуванням донині бібіліотеки імені Петлюри в центрі Парижу.

Чи вже не здійснені заповіти і мрії Петлюри? Чи ж не заспокоївся вповні його дух?

Заповіти і мрії Петлюри не здійснені, бо ми не маємо ще тієї української держави, за яку він боровся і віддав своє життя.

Яким чином примусити населення східної та південної України любити свою країну? Чи хоча б не ненавидіти її так?

Треба донести до населення всієї України і всіх українців поза межами нашої держави повну правду про нашу історію. І я б не ставив питання, що населення південно-східної України ненавидить все українське. Хіба вони виступають проти історії українського козацтва? Ні, вони пишаються також, як і всі ми, історією нашого козацтва. Тобто, треба їм допомогти усвідомити, що національні визвольні змагання 20-го століття — це чергові етапи боротьби за відродження української державності, яку почало козацтво. А те, що за 15 років незалежності населення цих регіонів ще не є національно усвідомлене, вина всіх нас, бо ми обираємо таку владу, бо ми байдуже спостерігали за процесом розмивання української державності.

Чому росіяни переосмислили події 1917-го року, знають, поважають та вважають героями своїх тодішніх «білих генералів», а в Україні не хочуть знати своєї історії?

Справді, в Україні є росіяни і представники інших народів, які, проживаючи серед нас, не поважають корінного народу, не хочуть усвідомити і зрозуміти нашу історичну долю, і живуть імперськими інтересами. Хоча є і справді ті, хто усвідомив себе справжнім громадянином України. Ті, хто не визнає українства і української держави, забувають про те, що їхнім дітям і внукам тут треба буде жити, що це земля їхня і вони громадяни цієї держави. Сподіваюся, що молодше покоління швидше це зрозуміє, ніж старше, і відповідно буде поважати і любити Україну, як свою рідну землю.

Всі відповіді Володимира Сергійчука читайте тут.