УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Коаліційний процес загрожує… Президенту

Коаліційний процес загрожує… Президенту

В той час як процес утворення коаліції добігає свого логічного чи алогічного фіналу, суспільство все ще тримають на пороховій бочці, не розкриваючи таємниці про колір та формат майбутнього уряду. Можливо, коаліція таки буде створена на основі майдану, а можливо - на основі так званого об’єднання сходу і заходу. У цій державі насправді можливе все, будь яка ідея, якою б алогічною вона не здавалась.

В політикумі немає спільного бачення майбутнього об’єднання. Зокрема, Олександр Мороз вважає, що «очевидно потрібно брати до уваги думку усіх громадян» і тих, хто за помаранчеву і тих, хто за широку коаліції, натомість Симоненко переконаний, що коаліція буде створена між «Нашою Україною» та Партією регіонів, знаходячи підтвердження цьому у словах лідера соціалістів. Тим часом політолог Володимир Полохало вважає, що коаліція буде помаранчевою і лише частково розглядає можливість коаліції «Нашої України» та Партії регіонів. І абсолютно неможливою Полохало як член партії БЮТ вважає коаліцію БЮТ та Партії регіонів.

На думку політолога, Україна повинна брати приклад з європейських держав, де за неписаним законом прем’єр-міністра призначає та з коаліційних сил, яка набрала більше голосів. Адже за простою логікою речей, меншість не може керувати більшістю, мовляв, хто все ж таки в домі хазяїн - більшість чи миші?

Коментуючи популярні нині гасла про розвал «помаранчевої коаліції» і причин, які зрештою можуть призвести до цього, то тут, за словами Полохала, ключову роль відіграють не стільки ПР та КПУ, скільки «Наша Україна», яка таким чином намагається маніпулювати громадською думкою, щоб підготувати суспільство до створення «широкої, універсальної, прагматичної коаліції».

Саме бажанням певних навколополітичних сил створити альянс між «Нашою Україною» та Партією регіонів пояснюється тривалість і заплутаність коаліційних переговорів. Полохало кваліфікує це як аномальний процес з точки зору демократичних стандартів і демократичної практики. Творцями аномалії він називає «акторів з середовища "Нашої України", які плекають надію на створення парламентського альянсу з Партією Регіонів». Через неможливість переконати громадян в своїх «аргументах» щодо потрібності такого альянсу, маніпуляції залишаються чи не єдиним засобом їхньої політичної поведінки, якій важко дати раціональне пояснення. Подальше втручання в перемовини може завершитися делегітимацією владних інститутів, незворотною втратою довіри і до Президента України, переконаний новообраний депутат.

Загалом піар в українській політиці, за визначенням експерта, відіграє дедалі більшу роль: «Нині в Україні вже сформувалася каста політиків, для яких тіньові маніпулятивні технології є основним засобом для відтворення влади і себе у владі». Подібна ситуація свідчить про «недемократизм» української політичної буденності.

Щодо розмов про не бажання Тимошенко поступитися кріслом прем’єра, то на переконання нардепа від БЮТ, цю принциповість можна пояснити відсутністю кандидатури, яка могла б гідно конкурувати з Ю.В.Т. «Наша Україна» хоч і має чимало цікавих політиків, але таких, які спроможні здійснювати модернізацію економіки і соціальної сфери, могли б розширити поле нової раціональності, одним словом, були б творчо крупними політичними особистостями, підтримуваними більшістю громадян, - таких в списку «Нашої України» сьогодні просто немає. Є політики, на мій погляд, з необмеженими, в тому числі прем’єрськими, амбіціями, є вмілі апаратники, які досягли певних успіхів у політичній грі...» - вважає політолог.