Терористичне чаювання у Кремлі
“Ми маємо намір найближчим часом запросити керівництво “Хамасу” до Москви на консультації.
Вважаю за необхідне визнати, що “Хамас” прийшла до влади в результаті демократичних виборів”.
Від цих слів російського президента ізраїльська громадськість спершу отетеріла, проте коли перший шок минув, виявилося, що нічого несподіваного в них немає, адже Росія просто зробила “хід конем”, вдаючись до спроби грати із зовнішньою політикою Заходу наввипередки.
Представники ізраїльського керівництва називають запрошення хамасівської делегації в Москву “абсурдним рішенням” і “ножем у спину Ізраїлю”, а в. о. глави уряду цієї держави Егуд Ольмерт попросив В. Путіна публічно пояснити свої наміри. Про це пан Ольмерт заявив у понеділок після зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. Німецький урядовець зазначив, що в Берліні теж стурбовані запрошенням, а Євросоюз не планує вилучати цю політичну силу з чорного списку терористичних організацій. Проте дії Кремля знайшли певне розуміння в МЗС Франції.
Лідер політпроводу “Хамасу” Халед Машаль зрадів “путівці” до Білокам’яної та назвав “великою честю” запрошення російського президента приїхати на переговори.
Хоча неоімперські та геополітичні амбіції Росії жодним чином не відповідають рівню її економіки чи політичного впливу на світовій арені, вся зовнішня політика Москви орієнтована на утвердження статусу “наддержави”. Саме тому російська дипломатія не оминає жодної нагоди ангажування в найважливіші світові процеси, одним з яких, поза сумнівом, є близькосхідне врегулювання. Від часу укладання провалених мирних угод в Осло Росія позиціонувала себе одним зі спонсорів мирного процесу. Однак, на відміну від ЄС чи США, ніколи не виділяла коштів на гуманітарні програми, намагаючись заробляти власні політичні дивіденди на словах, а не на ділі. Після перемоги “Хамасу” на загальних виборах у Палестині західний світ опинився перед дилемою: що робити з переможцями виборів, руки яких по лікті в людській крові. Доки Вашингтон і Брюссель зайняли позицію вичікування, Росія спробувала перехопити ініціативу. Незалежно від того, як розвиватиметься ситуація, для РФ цей хід буде виграшним. “Хамас”, ізольований світовою спільнотою, залюбки пішов на контакт із Москвою, яка, своєю чергою, зажадає від радикалів абсолютної, майже маріонеткової лояльності. Якщо вони погодяться на умови Кремля, переможні заяви російського МЗС не забаряться. “Терористи складають зброю та готові говорити про мир. І все це – завдяки нашим ініціативам”, – волатиме російська пропаганда.
Вже зрозуміло, що відбудеться на наступному етапі. “Хамас” видавить із себе декілька туманних заспокійливих заяв, стане “прийнятним і легітимним партнером”, отримає міжнародних покровителів, які вимагатимуть від Ізраїлю сісти за стіл переговорів. Можливо, оголосить про визнання Ізраїлю де-факто. Тобто не визнає за ним права на існування, а лише підтвердить, що така держава вже існує.
Ця пастка чекає на Єрусалим за найближчим поворотом. Поступлива частина ізраїльського суспільства вхопиться за таку ідею. Внутрішня агітація базуватиметься на тій же логіці. Один із лідерів ізраїльських крайньолівих Йосі Бейлін заявив, що готовий на переговори з “Хамасом”. Тож можна сміливо починати діалог, у якому на правах дипломатичного переможця захоче головувати Москва.
Авторитет російської дипломатії не зазнає удару, навіть якщо “Хамас” не лише не відмовиться від антиізраїльських постулатів, а й повернеться до активної терористичної діяльності. Москві буде достатньо дистанціюватися від зазначеної партії та перекласти всю відповідальність на лідерів руху. Зрештою, й у цьому немає великої потреби, оскільки РФ не з чужого досвіду знає, що таке державний тероризм. Ідеться не про віддалені приклади звірячого російського тероризму на окупованій Західній Україні, танки на вулицях Праги, Будапешта чи Вільнюса. Достатньо згадати дії російських федералів у Чечні. Навіть гнівні заяви Ради Європи не змусили Кремль переглянути основи жорстокої політики щодо бунтівного краю.
До речі, про Чечню. Цікаво, якою була б реакція Москви, якби свого часу до Єрусалима запросили “на консультації” Аслана Масхадова, якого теж обрали на демократичних виборах в Ічкерії? Чому діалог Кремля та “Хамасу” виглядає настільки неприродним?
У понеділок ізраїльські урядовці поширили документ, який свідчить про зв’язки “Хамасу” з чеченськими терористами, намагаючись вплинути на російську громадську думку стосовно пропозицій Владіміра Путіна на адресу “Хамасу”.
У брошурі, яку склав і відредагував ізраїльський Центр розвідувальної та контртерористичної інформації при Центрі особливих досліджень, ідеться про тісні зв’язки “Хамасу” з провідними чеченськими польовими командирами та ватажками бандитських угруповань у Чечні. У ній наведено документальні свідчення підтримки “Хамасом” війни з федеральними військами РФ, оскільки такі дії, на думку “Хамасу”, є частиною глобального джихаду.
Однак, схоже, Москву, занурену в геополітичний двобій із Вашингтоном за статус світового жандарма, ці факти мало зацікавлять. Зрештою, на Смоленській площі й так знають про це.