Ти або українець або малорос - третього не дано

Як повідомляв ОБОЗ, стартувала акція „Зроби подарунок Україні до Нового року!”

Протягом останніх днів старого року волонтери у новорічних капелюхах з символікою руху роздають у Києві 5 тисяч примірників кольорової книжки. У ній зібрані практичні поради, як перейти на українську або як стати її дієвим симпатиком.

Друкований варіант книжки можна отримати у волонтерів, які роздаватимуть її в центрі Києва протягом останніх днів 2006 року.

Волонтерів можна буде впізнати в юрбі за новорічними зеленими капелюхами (колір громадського руху) та зав’язаними на сумках жовто-блакитними хустинками.

Ви можете також зателефонувати координатору акції Оксані Левковій за номером 239-74-19 – і, за її рішенням, книгу до Вас привезуть волонтери.

Стаціонарна точка, де можна знайти книгу, буде розміщена навпроти Кабінету Міністрів 28 грудня, у четвер, та 29 грудня, у п’ятницю.

Навіщо підтримувати українську?

По-перше, це справедливо. Адже українська – це мова землі, якою ходять кияни. Споконвічно в Києві говорили по-українськи. Але після приєднання України до Росії російська мова витіснила в Києві українську з широкого вжитку. Проте з усіх боків навколо Києва невеличкі міста та села продовжували говорити по-українськи. Там збереглася мова землі, яка була серцем першого дежавного об’єднання Східної Європи – Київської Русі.

По-друге, це практично. Адже сьогодні молодій людині майже неможливо досягти успіху в професійній діяльності без досконалого знання державної мови.

По-третє, це збереже нашу державу в єдності. Звичайно, якщо українська мова залишиться єдиною державною. Надання російській мові статусу державної, хай би як логічно воно виглядало у нашій двомовній країні, може призвести до роз’єднання України. Воно породить ментальне двовладдя, чітко розмежує країну на два табори. Яскравий приклад – Канада, де після введення в 1969 р. французької як другої державної Квебек не лише не передумав від’єднуватися від Канади, а навпаки – сепаратистські настрої там посилилися. Так, за незалежність Квебеку на виборах у 1980 р. виступило близько третини його мешканців, а в 1996 р. – вже майже половина квебекців. І сьогодні відокремленя Квебеку – один з варіантів розвитку подій, який офіційно визнає влада Канади.

Розкіш зберегти свою мову випадає далеко не кожній країні з такою складною історією, як Україна. Наприклад, Ірландія, після століть залежності від Англії, з часу отримання незалежності в 1922 р. так і не змогла відродити свою мову у повсякденому спілкуванні. Цікаво, що у долях Ірландії та України є багато схожого – обидві були включені до складу імперій в ХVII ст., в Ірландії також був свій голодомор в 1840 р., тоді ж почалася активна фаза повної англізації країни.

Україні поталанило. Вона зберегла свою мову. Питання в тому, чи зможемо ми скористатися шансом, який дає нам історія, і передати повноцінну мову нашим дітям. Можна продовжувати розмовляти в Києві по-російськи і бути при цьому патріотом України. А українська слугуватиме символічним каркасом нової держави. Проте треба розуміти, що символічні каркаси легко руйнуються. „Вчора Україна була частиною Росії. Сьогодні – ні. Завтра – знову буде”, – це поширена в Росії думка. Її не приховують і відкрито висловлюють. Президент Росії Володимир Путін називає розпад СРСР „найбільшою геополітичною катастрофою ХХ ст.”. Виходить, перед Україною досі стоїть питання: бути чи не бути?

Сьогодні кияни можуть дати своїй мові нове життя у столиці, творити сучасний україномовний світ. Це цікаво, потрібно і має великі шанси на успіх. Коли Ти говориш українською, Ти робиш Україну сильнішою, стверджуєш її незалежність. Ти розвиваєш конкурентноспроможну державу. Від конкуренції, як відомо, виграють усі – і наші країни-сусіди, і ми самі.

Якщо я погано володію українською мовою і не можу перейти на неї одразу?

Ти можеш обрати один із чотирьох варіантів поведінки: „Максимум”, „Чемний”, „Симпатик” та „Мінімум”.

1. Максимум. „Я розмовляю українською”. Ти завжди говориш по-українськи, крім двох випадків: по-перше, коли Ти не хочеш, по-друге, коли співрозмовнику важко розуміти українську.

2. Чемний. „Я відповідаю українською”. Ти говориш українською з усіма, хто до Тебе звертається по-українськи. А також пишеш повідомлення в Інтернеті українською мовою.

3. Симпатик. „Я симпатизую українській”. Ти розмовляєш російською, але симпатизуєш українській. Намагаєшся створити собі україномовне середовище. Заохочуєш своїх дітей вивчати українську.

4. Мінімум. „Я поважаю право людини говорити своєю мовою”. Ти ставишся з розумінням до людини, яка говорить українською чи суржиком.

До сторінки: Акції руху

Нагадаємо, ОБОЗ повідомляв про акцію бойкоту голівудських фільмів дубльованих російською. Сьогодні три тисячі українців дали обіцянку бойкотувати російське лобі у дубляжі. Метою цієї акції є переконати бізнесові кола в тому, що україномовні фільми матимуть свого глядача, що справедлива конкуренція має бути в кінопросторі України, тим більш, що сьогодні мова держави витіснена з кінопрокату, і сталося це через монополію російських дистриб'юторів на одному з найприбутковіших ринків.

За умов, коли держава відмовляється виконувати свої функції по лобіюванню інтересів своєї нації, ОБОЗ закликає своїх читачів взяти цю відповідальну місію на себе. Якщо ваші батьки і діди говорили українською, і ви не вважаєте їх малоросами, підтримайте обидві акції, якщо ж ви - росіянин, який живе в Україні і усвідомлює самобутність цієї держави - теж підтримайте ці ініціативи на знак поваги до прагнення людей бути собою. Повторюємо, ані ація "Не будь байдужим", ані акція "Я не ходитиму на фільми перекладені російською" не має на меті утиснення прав російськомовних громадян в Україні.

Підписатися під обіцянкою не ходити на фільми перекладені російською ти можеш за наступним посиланням: http://www.pledgebank.com/kino-pereklad

Читайте також:

Скрипка: теорії "неіснування" української мови - від лінощів