Тимошенко пропонує Ющенку руку, плече, серце та косу

Знаючи любов Тимошенко до різних символів, це б означало її жорстку опозицію до влади. Коли Юлія Володимирівна зайшла, журналісти переконалися, що коса на місці. Далі з’ясувалося, що хоча Тимошенко й збирається вивести людей на Майдан на річницю помаранчевої революції, однак лише для того, щоб звітувати за виконану роботу, а не закликати на штурм Адміністрації Президента, яку нині величають Держсекретаріатом.

В своїй риториці Тимошенко стала м’якшою, і навіть нікого не викривала. Вона запропонувала Президенту почати все спочатку, тобто повернутися в їхні взаємини річної давнини. Тобто, Юлія Володимирівна «подає Президенту свою руку, підставляє плече», а Президент - подає кандидатуру Юлії Володимирівні на затвердження Верховною Радою в якості прем’єр-міністра, продовжує процес створення єдиного політичного блоку на вибори і, нарешті, як каже Тимошенко, вони разом рука в руку стабілізують економічну ситуацію в країні.

Такий свій план Тимошенко виклала журналістам на прес-конференції. Вона зауважила, що залюбки освідчилась би Президенту в більш інтимній атмосфері, ніж через телевізор, однак їй «через оточення до Президента знову не пробитися». За словами Тимошенко, коли вона попросила передати свої слова через держсекретаря Рибачука, то відповідь не отримала. «От й вирішила подати руку Президенту та вести діалог через журналістів, - зауважила Тимошенко.

Вона додала, що прийняти таке рішення, після всього, що було сказано, - непросто. Набагато легше займатися виборчою кампанією та спостерігати, «як країна повертається до кучмізму». «Мене стримало те, що Україна може не витримати війни всіх проти всіх», - додала Тимошенко. Вона переконана, що в економіці зараз спостерігається «відкат» назад, скасовано багато позитивних рішень її уряду, а вибори нового прем’єра - безперспективні. «Не знаю, скільки ще це буде тривати перетягування: три голови вліво, три голови вправо. Це безперспективно. Краще нам всім разом повернутися на рік назад», - зауважила Тимошенко.

До цього вона додала, що «жодної негативної емоції на Президента в серці не тримає», й жодної образи на його «несправедливі» слова в неї немає. «Іноді чоловікам треба пробачати їхні емоції навіть на найвищому рівні», - зауважила Тимошенко. Критичні слова на свою адресу під час виступу Віктора Андрійовича в парламенті Тимошенко вважає виключно емоціями, на які накрутили Президента недруги. «Як Президент міг говорити, що економіка впала до нуля, якщо тільки два тижні тому, він говорив, що високі макропоказники й уряд успішно працює. Хіба за два тижні могло щось змінитися?, - знизувала плечима Тимошенко. - Жодний докір Президента на адресу уряду не відповідає дійсності. Навіть у звіті держкомстату 99% показників були на користь роботи уряду».

На запитання про політреформу Тимошенко відповідала надто туманно. Журналісти так і не змогли чітко зрозуміти: «за» вона чи «проти». Всі питання на цю тему закінчувались словами: «Нам треба про це спілкуватися з Президентом й приймати спільні виважені рішення». Хоча ще зовсім нещодавно на прямому ефірі на «Інтері» Тимошенко говорила про свою зацікавленість в політреформі доволі впевнено. Очевидно, вона вважає, що доля політреформи лежить на її простягнутій Віктору Андрійовичу руці. А слова Юлії Володимирівни, що вона готова підставити Президенту плече, напевно, слід розуміти таким чином: якщо вони команда - політреформа пролітає, а якщо йдуть «паралельними шляхами» - то Тимошенко сама планує осідлати ту політреформу, щоб на ній залетіти в нещодавно покинутий кабінет на Грушевського.

В своєму фатумі бути прем’єром Тимошенко переконана. Наприклад, коли журналісти спитали про ЄЕП, Тимошенко зауважила, що це питання не до неї, мовляв вона сьогодні занадто далека від влади, щоб вирішувати, куди йти Україні. «А якщо станете прем’єром?», - не заспокоювався журналіст. «Я точно стану прем’єром, тут питань не може бути», - засміялася Тимошенко у відповідь. Після цього епізоду склалося враження, що лідерка блоку імені себе справді переконана в такому розвиткові подій.

Вона постійно демонструвала упевненість у своїх силах і вела наступальну гру. Кілька разів екс-прем’єрка наголошувала, її пропозиція простягнутої руки стосується виключно Президента, й лише з ним вона буде обговорювати свою спільну співпрацю. «Я не подаю руку ні Порошенку, ні Третьякову, ні Мартиненку. Я не створювала спільної команди з цими людьми, я створювала команду з Президентом й лише йому хочу потиснути руку, - передала свою позицію через мас-медіа Тимошенко. «А що ви будете робити, якщо «вони» не відійдуть від Президента?», - поцікавилися журналісти. На що Юлія Володимирівна відрубала: мовляв, це його проблеми.

Преса просто засипала Юлію Володимирівну різноманітними запитаннями. Були серед них і оригінальні. Так, хтось запитав, чи збирається вона балотуватися на посаду столичного мера. «В мене немає таких амбіцій!» - ще раз голосно й переконливо засміялася Тимошенко.

Але коли її запитали, про що вона домовилася з Януковичем, інтонації голосу не були такими впевненими. Тимошенко не підтвердила й не спростувала факт зустрічі, а лише повідомила, що вона зустрічалася з представниками усіх політичних партій, щоб дізнатися їхні погляди на відставку уряду і ситуацію в країні.

А ось факт зустрічі з Ахметовим Тимошенко спростувала. «Я не виїжджала за кордон - він не приїжджав в Україну. Як ми могли з ним зустрітися? Ніяких домовленостей у мене з Ахметовим немає», - зауважила Тимошенко, в свою чергу звинувативши команду Президента в тому, що та майже впритул зблизилася маргінальною політичною силою. «Я відчуваю, що зараз готується відкат назад по судових рішеннях стосовно Нікопольського феросплавного заводу. Тобто його планують повернути назад Пінчуку. Мені здається, що команда Президента робить спільну команду з родиною Кучми», - зауважила Тимошенко. «Чи це означає, що ми маємо Кучму-2», - задала своє незмінне запитання журналістка Левицька. «Давайте не забігати наперед. Я не хочу прискорювати будь-які процеси», - Тимошенко знову засміялася кришталевим сміхом. Напевно, вона сподівалася, що так воно й станеться.

Далі Юлія Володимирівна продовжила скаржитися на Пінчука. Мовляв, він заплатив скажені гроші, щоб потужні піар-компанії світу паплюжили її імідж за кордоном. «Хіба заслужив Кабмін негативний імідж? Адже це саме наш уряд скасував невиправдано високі в’їзні мита», - скаржилась Тимошенко. Згодом вона завела стару пісню про те, як уряду створювали штучні кризи, й як він їх «героїчно долав». Скаржилася на репресії. «Сьогодні всі старі репресії поновлені по тому нафталіновому компромату, який мав Кучма, - зауважила Тимошенко, запевнивши, що ніяких репресій не боїться.

На завершення Юлія Володимирівна вкотре висловила надію, що у них з Президентом все буде гаразд: «Я не хочу навіть думати про те, що Президент не подасть мені у відповідь руку», - сказала вона. Коли Тимошенко вставала з-за столу, журналісти змогли оцінити її сьогоднішнє вбрання і задатися черговим запитанням.

Справа в тому, що Тимошенко відома своєю схильністю до символізму. То вона на прямому ефірі в Донецьку кладе на стіл червоне плюшеве серце, то на ефірі в Києві дістає, немов з рукавів, помаранчеву та блакитну стрічку… На прес-конференцію в УНІАН вона одягла костюм з великою чорною квіткою на грудях. «Чорна троянда це - символ смутку?», - запитали журналісти. «Чорна троянда, це символ кохання», - зауважила Тимошенко і вкотре щиро засміялася. За законами жанру такий сміх означає правду. Тож залишається лише дивуватися, яке збочене чорне-чорне кохання у неї з Віктором Андрійовичем.