"Щиро дякую Вам за те, що прокидаюсь я вранці в Україні, а не в Росії"

Kostja: Доброго дня Левко Григорович! Щиро дякую Вам та тим хто були з Вами в тяжкі часи за те, що прокидаюсь я вранці в Україні, а не в Росії. Повірте, ми хоч і молоді, але розуміємо і не забудемо, який внесок Ви зробили в становленні незалежності України! У мене до Вас тільки одне болюче питання: Коли все ж-таки ми будемо правити на своїй сторонці? (гадаю ви розумієте, про що я).

Видео дня

Левко Лук’яненко: Дякую за такі добрі слова. Українці уміють учитися і фактично ми доволі швидко долаємо старі стереотипи і засвоюємо нові поняття. Я впевнений у великому майбутті України, і якщо в березні наступного року Україна вперше за період незалежності здобуде патріотичний парламент, то вона почне швидко відроджуватися і в ідеологічному, і в моральному, і в матеріальному сенсі. Будьмо активні!

Тимофій: Чи відрізняється нинішня Україна від тієї, за яку Ви боролися? І чим? Дякую за відповідь.

Левко Лук’яненко: Тим, що ідеали, за які ми боролися, зовсім нездійснені. Україна не стала українською. Нею керували не патріотичні президенти, ВР, і тому 14 років ми бачимо не відродження України, а її руйнування.

Анонім: Пане Лук'яненку, що стало Вашим найбільшим розчаруванням в ході боротьби за незалежність?

Левко Лук’яненко: Глибина зрусифікованості та втрата національної свідомості і людської гідності. Це сталося в результаті того, що ми були довгий час в колоніальному рабстві.

ПАТРІОТ: Згадайте, як під час подорожі містами України у Дніпропетровську Вас та Ваших колег (Матвієнко, Ситник) не пускали до Історичного музею Яворницького, всіляко чинили перешкоди...

А між тим директор музею--досі та ж сама Н. Капустіна, а керівник управління внутрішньої політики - Константінов (той самий, хто забороняв це Вам, той хто ОСОБИСТО чинив Вам перешкоди) Мабуть треба щось робити...

Левко Лук’яненко: То була політична боротьба. Слава Богу, що народ у помаранчеву революцію відчув себе українцями, і не допустив перемоги антиукраїнського кандидата Януковича. Сподіваюся, що вірні слуги кучмівського режиму або самі зміняться, або будуть усунуті з посади.

Володимир: Доброго ранку. Зі святом Вас. Ви все життя віддали боротьбі за Україну, таких особистостей залишилось не так і багато. Як Ви вважаєте, яких рис не вистачає українцю і Україні для досягнення омріяних цілей?

Левко Лук’яненко: Дякую за привітання. І Вас вітаю також. Не вистачає одного - поширення української національної ідеї в головах нашого народу. Лазаренко не був би крупним злодієм, коли б він був нацоналіст, патріот України. І серед сучасних владоможців, на жаль, дуже багато людей, для яких особисті інтереси важать більше, ніж інтереси України. Тому готуючись до виборів, придивляймося до біографій кандидатів, і обираймо тих, для кого Україна є рідна земля, земля могил її пращурів.

Олег П: Левко Григорович, сміліше наполягайте на СПРАВЖНІЙ люстрації; Україна відстала в цьому ще у 1991!!!

І ще: потрібен блок УНП-ПРП-НРУ-КУН-УРП Собор!!!

Тримайтеся, Слава Україні!

Левко Лук’яненко: Проблема люстрації упирається в те, що її мати схвалити ВР у вигляді закона. В 1991 році нас - патріотів депутатів - було десь 120. Решта були комуністи. Ясна річ, що вони самі собі не наклали б обмеження. У ВР ІV скликання патріотів є одна третя, а дві третіх - це або цинічні підприємці, або п"ята Московська колона, та люди, яким байдуже національний український інтерес. І нарешті, як жарт, я йду в проході між рядами, мене за один рукав зупинив і каже "Левко Григорович, якщо Ваш закон ухвалити - то в цій залі майже нікого не залишиться". Таким чином, історія має свій ритм розвитку і ми не можемо його прискорити, але стараємось. Щодо пропозиції створення блоку - я її вітаю. Якщо вивести КУН, який явно не захоче піти в цей блок, то пропозиція заслуговує на серйозну увагу. На Ваше гасло відповідаю "Героям Слава!".

Александр: Уважаемый Левко, может Вы посчитатете, что вопрос о "Батькивщине" не к месту, но очень бы хотелось знать как Вы оцениваете процессы происходящие в партии и Ваше отношение к ЮВТ.

Левко Лук’яненко: Я дуже високо ціную Тимошенко, я захоплений її умінням правильно схарактеризувати проблеми і показати конструктивні способи їх розв"язання. Я захоплений її мужністю, твердістю і витривалістю. Її розум і її моральна стійкість ставить її в один ряд з такими видатними жінками, як Маргарет Тетчер, Індіра Ганді. Що стосується партії, я утримаюсь від характеристики.

Степан: Пане Левко, мене цікавить УГС, яку ви очолювали! Знаю, що окрем1 члени орган1зац11 з часом були катован1 Укра1нською владою (пройшли через ЖОРСТОК1 тортури В УКРА1НСЬКИХ тюрмах 93-98р.)колишня орган1зац1я в1д них в1двернулася.Чому?Вони зрадникиУкра1ни?Можливо геро1 т1,що прийшли до влади? ВИКОРИСТАЛИ ТА Й ЗАБУЛИ?.(НЕ НАД1ЮСЯ НА В1ДПОВ1ДЬ)

Левко Лук’яненко: УГС не походить від Української групи сприяння виконання Гельсинських угод. До неї входило спочатку 10 чоловік. Оголосили про її створення 9 листопада 1976 року, у лютому 1977 року арештували керівників Групи Миколу Руденко та Олексу Тихого. Замість них до Групи увійшли Петро Вінс та Ольга Гейко, у квітні арештували Миколу Матусевича та Мирослава Мариновича, замість них прийшли до Групи Віталій Калиниченко та Василь Стрільців. Ось таке колесо продовжувалось до 1984 року. Одних арештовували, а інші приходили до нас. Всього через тюрми пройшов 41 чоловік. Із 41 члена тільки один виявився відступником, ми його не переслідували. Через 12 років у 1988 році Українську групу сприяння виконання Гельсинських угод ми перейменували в Українську Гельсинську Спілку. У 1987 році більшість вийшла на свободу і продовжувала політичну діяльність. У 1990 році 12 членів УГС стали депутатами Верховної Ради України. Через місяць УГС перейменували у УРП. З подальшим розвитком політичної системи і демократії в Україні почали створюватись і інші партії, хтось із республіканців перейшов у інші партії. Поки влада в незалежній Україні перебували в руках комуністів та олігархів, то вони негативно ставились да УРП, тому життя нашої партії не було легким, і ми часов виявляли агентуру та виключали її з рядів, але це були не тортури, а звичайні методи партійної діяльності.

Marin,Bruxelles: Mojlivo bulo otrymaty nezalejnisti koli Gorbatchev potchal perebudovu?V iakoi z tiurem Vy buli todi?Vidomo Vam pro Shtefuriak Ilyu ta Isakogorsku lisobazu-tiurmu?

Левко Лук’яненко: У 1985 році, коли Горбачов почав перебудову, я перебував у Кучину Пермської області, це концтабір особливо-суворого режиму, тобто в тюрмі. Перебудова до нас дійшла у 1987 році, тоді звільнили більшість політв’язнів, я ще с кількома українцями залишався і у 1988 році мене відправили на заслання в село Березівку Томської області, де мене звільнили в кінці року і в Україну я повернувся в кінці січня 1989 року. В Ісакогорській лісобазі я не був.

Патріот: Доброго ранку вельмишановний пане! Я вас дуже глибоко поважаю, ви людина, яка безпосредньо до мене, та до всього народу українського є авторитетом і героєм! В мене питання, таке: "Як ви відноситися до бізнесу у політиці" - я маю на увазі пана Порошенка, останнього босфорту кучмізму, його протидію реальним змінам в Україні, втручання у роботу СБУ(інших правоохоронних органах), вині народу через цукрову кризу, тощо... На вашу думку, чому наш народний Президент "терпить" його... Вельми дякую! Слава Вам і Слава Україні!

Левко Лук’яненко: Перед президентськими виборами Ющенко виробив три принципи, якими треба керуватися при доборі кадрів. Третій прицнип - це відокремлення влади від бізнесу та бізнесу від влади. Я вважаю це надзвичайно важливим. Якщо Президент цього не зробить, то бізнес зуміє владу і поступово у нас установиться олігархічна диктатура. Тому я, як член УРП, вважаю, що помаранчева революція не закінчена і її необхідно продовжувати для того, щоб відокремити бізнес від влади та владу від бізнесу та розірвати злочинні зв’язки, які існують у нас з верху до низу.

Сергій: За яких обставин та з чиєї ініціативи було заборонено КПСС?. Чому, на Вашу думку, пізніше її було реабілітовано? Дякую за відповідь.

Левко Лук’яненко: Після поразки ГКЧП комуністи відчували себе винуватими у злочині зради Батьківщини, бо вони брали учать у ГКЧПстському заколоті. Отже, після їх поразки стало питання - чи їх судити чи заборонити. Я сам виступав за заборону, а не за суд, бо суд вважав практично неможливим. Далі через якийсь час комуністи відродилися у вигляді трьох партій - комуністичної, соціалістичної і селянської. Демократична держава не могла не дати можливість створюватись політичним партіям, і вони цим скористались.

Олег Нікішов: Пане, Левку! Я дуже Вас поважаю. Але одне питання не дає мені спокою. Чому у перших президентських виборах Ви не запропонували єдиного кандидата- Чорновола, наприклад? Поразка патріотів тоді стала поразкою України, а Держава, Нація надовго поринули в морок. А вельмишановний Леонід Макарович тепер вважає себе чи на якимось гуру. Дякую.

Левко Лук’яненко: У 1991 році на президентських виборах мав перемогти комуніст, суспільство тоді не спиймало націоналістів. Нас було чотири - Чорновіл, Лук’яненко, Юхновський і Табурянський - а збоку комуністів - один. За комуніста проголосувало 62 відсотка, тобто дві треті виборців, а за чотирьох патріотичних - одна третя. Ця одна третя могла належати не чотирьом, а одному, а одна третя не перемагає. Таким чином, перемога комуніста була зумовлена самою свідомістю виборців. Про це я докладно написав у книзі "Незнищенність".

Гриша: Ви вважаете Україну незалежною державою? чому?

Левко Лук’яненко: Я вважаю, що ми завтра святкуватимемо наш національний день - 14-ту річницю проголошення незалежності. Це день, від якого почалось будівництво незалежної України. За 14 років ми не досягнули повної незалежності, але тепер вона незрівняно більша, ніж була 5 чи 10 років тому.

Петро Мавко, Львів: Які перспективи формування політичної еліти в сучасних умовах? де Ющенкові взяти моральних і фахових державних діячів, оскільки він поки що переважно має тільки ту саму номенклатуру?

Левко Лук’яненко: На жаль, історія розвивається повільніше, ніж нам би хотілось. Формування української інтелігенції відбувається повільно. Формування українських еліт відбувається ще повільніше. Світогляд формується на основі знань, знання людина здобуває повільно. Тому 14 років виявилось недостатніми для того, щоб подолати ідейну спадщину періоду колоніалізму і тому сформувати достатню кількість еліт для ефективного керівництва держави. Період президенства Ющенко - це перехідний період. Радіймо з того, що не переміг Янукович. Правління Ющенка - це долання труднощів й покращення становища в Україні, яке не може розв’язати всі проблеми, створенні за 14 попередніх років.

сергей: Поздравляю с прздником.Я ГРАЖДАНИН УКРАИНЫ это звучит гордо и этим горжузь.Но у меня сложилось впечатление ,что многие наши политики считают что УКРАИНА только для украинцев

Левко Лук’яненко: Спасибі, Вас також. Україні - для громадян України. І ми демократична держава, тому всі громадяни користуються однаковими правами. Ось тому я хотів би закликати громадян всіх національностей, що живуть на Україні, до будівництва заможної української України.

Михайло: Левко Григорович, чи приєднається УРП "Собор" до об’єднання, яке буде представляти Тимошенко, на настапних виборох до парламенту?

Левко Лук’яненко: Я не сумніваюсь, що УРП "Собор" на вибори до ВР буде йти у блоці с Тимошенко. Хоча це питання офіційно буде вирішено у нас на з’їзді.

Олесь: Пане Лук’яненко, чому на вашу думку, Республіканська партія так і не перетворилася на потужну політичну силу?

Левко Лук’яненко: Республіканська партія народилася як партія, що боролась за незалежність України ще в радянські часи. Тоді нас садили в тюрму і концтабори. Коди Україна проголосила незалежність і Кучма сказав, що українська національна ідея не спрацювала, ми оголосили себе в опозиції, це було в 1994 році. З того часу Адміністрація Президента робила все, щоб ми не перетворились в крупну політичну силу. Членів Республіканської партії виганяли з роботи, доводили до самогубства, розколювали, підвищували вартість за послуги та всякими іншими способами переслідували. Тому природно, що ми не могли перетворитись в потужну політичну силу. Проте ми дорожили своїм ідеалом - будівництвом української України, не продались кучмівським олігархам й тепер коли ми стали провладною партією, відбувається дуже швидке зростання членства нашої партії, й піднімається авторитет.

NeZar: Левко Григорович! Цікавить Ваше ставлення до придбання фракцією різного роду політичного сміття, гарматного м*яса та інших діячів, котрим аби ближче до корита. Фракція БЮТ, як на мене, втрачає імідж.

Більш того, ситуація прийому таких "флюгерів" негативно впливає на ситуацію в регіонах. До прикладу, люди й структури, котрі кришуються в Стрию вашим однофракційцем Гладієм, перші декілька місяців боялися змін, зараз вони відверто сміються. Жодних змін не відбулося.

Можливо, досить накопичувати сміття, бо почне й від фракції погано пахнути?

Левко Лук’яненко: Перш за все, я несхильний називати політиків сміттям. Бо я можу бути незгідний із політиком, може бути з ним у ворожих взаєминах, але в людині я бачу людину. І тому вживати такі вирази як "сміття" я не вважаю за можливим. По-друге, я належу до Української республіканської партії свободи. До нашої партії, яка становить частину фракції БЮТ, ніхто не увійшов із тих, кого можна було би називати "кучмівськими олігархами", тому наша фракція складається з трьох політичних партій - Батьківщини, УПП Собор і УСДП. Ми об’єдналися на основі спільної опозиційної позиції. І те, що робить кожна партія після перемоги Ющенка - це справа кожної окремої партії. Я не відповідаю, кого приймає до себе Батьківщина, і наша партія має певну автономію, тому кого приймає Батьківщина треба питати її керівників. Надіюсь, наше автономне становище у фракції є достатньою підставою, щоб судити по її ділам.

Прочитати повний текст веб-конференції можна за адресою http://old.obozrevatel.com/videochat/conference.php?id=13