Хто сватає Тимошенко?

Ймовірність створення виборчого блоку у складі НСНУ, БЮТ і Народної партії, схоже, поступово, але неухильно знижується. Кожний керується, насамперед, власними інтересами, які є величинами сталими. А зростаючі можливості, як відомо, призводять до посилення апетиту.

Днями лідер НПУ Володимир Литвин, без притаманної йому раніше в подібних випадках дипломатичності, звинуватив представників “Народного Союзу Наша Україна” у дискредитації ідеї побудови парламентської коаліції. “Я хотів би сказати, що ті люди, що, мабуть, були уповноважені Президентом вести відповідні консультації, зробили все, щоб дискредитувати ідею у своєму зародку", - заявив Литвин в ефірі телеканалу УТ-1.

Безсмертний не хоче бити мух на самотині!

Відомо, що НСНУ на переговорах щодо створення блоку представляє голова ради правління партії Роман Безсмертний. Роман Петрович на цю образливу репліку спікера відреагував, навіть не обтершись. Мовляв, щоб у майбутньому парламенті не гратися у пісочниці і не бити мух поодинці (яка дошкульна фразеологія!), потрібно створювати коаліцію навіть не з трьох, а з п’яти політичних сил. У такому випадку компанію трьом вищеназваним фігурантам, за версією Безсмертного, могли б скласти також Соцпартія Олександра Мороза і ПСПУ Анатолія Кінаха. (Варто зауважити, що ідею про можливість залучення до коаліції Мороза вперше на минулому тижні публічно оприлюднив голова фракції “Наша Україна” у Верховній Раді Микола Мартиненко).

Залучення в цю компанію Кінаха не стало несподіванкою. А от поява в цій компанії ще й лідера соціалістів -- це щось нове. Адже, за словами самого Безсмертного, Мороз уже розбився об мур союзу Ющенко – Тимошенко. Може, Роман Петрович уже й сам забув про те, що ще казав раніше? Чи щось змінилося в розкладах?..

Взагалі-то, якщо послухати голову ради правління НСНУ хвилин зо п’ять, то він справляє враження серйозного і досвідченого політика. Мабуть, таким він і є, „тому що” -- тертий, бувалий в бувальцях калач. По яких тільки партіях його не носило, кого він лише не представляв на щаблях своєї звивистої політичної кар’єри! Ніде не тонув, скрізь випливав, а при якійсь загрозі вчасно зіскакував на іншу політичну палубу.

Отож – якщо серйозний політик щось каже, то, мабуть, має на те вагомі підстави. Принаймні, хотілося б так думати.

Тема для переговорів, які не ведуться

Але – стоп! З боку НСНУ про створення коаліцї говориться часто (щоправда, здається, вперше в подібному розширеному форматі). Той же Безсмертний це повторював багато разів на різних зібраннях. Те ж доводилося чути від його колег по партії, та й сам Віктор Андрійович неодноразово вголос мріяв про подібний блок. І кожного разу пропозиція нашоукраїнців зависала, образно кажучи, в пустоті.

Практично ніяк на ділі не була підтримана заява Ющенка, Литвина і Тимошенко, зроблена в двадцятих числах травня у Каневі (яка символіка!) про створення передвиборчого блоку на парламентських виборах. Коментуючи підписання цієї заяви через кілька тижнів, спікер багатозначно сказав: “Це тема для міркувань і політичних переговорів не через пресу”. Трохи більше ентузіазму з цього питання продемонструвала Юлія Володимирівна, заявивши про існування якоїсь домовленості щодо створення блоку.

Як виявилося, принаймні станом на середину минулого місяця, ніхто і не починав вести відповідних консультацій. “Переговорів, власне, сьогодні не існує”, -- так і сказала Тимошенко, додавши при цьому, що сама збирається ініціювати їх проведення. Щоправда, голова фракції “Наша Україна” в парламенті Микола Мартиненко поправив Юлію Володимирівну, заявивши, що їхня партія подібний процес уже без неї ініціювала, і навіть відправила своїм ймовірним партнерам меморандум з конкретними пропозиціями із створення блоку.

І тепер ми чекаємо від них відповіді – додав Мартиненко, уточнивши при цьому й крайній термін – вересень. Щоправда, трохи пізніше він вже назвав іншу дату – серпень.

Невиразні перспективи

Щось тут не все зрозуміло. Здається, ніхто в пісочниці не грається, однак враження якоїсь несерйозності залишається досить стійким. Інтуїція чомусь підказує, що, скоріш за все, нічого в них не вийде, і блок, якщо й буде сформований, то до нього навряд чи ввійде Мороз, Литвин і, як не дивно, Тимошенко. По-перше, практично нічого не робиться для того, щоб хоча б почати процес його створення. Навіть переговори досі не ведуться.

А створити громіздку коаліцію і запустити маховик передвиборчої роботи, узгодивши роботу численних партійних структур, створивши передвиборчі штаби в регіонах і т.ін. – це все вимагає не лише величезних затрат часу, грошей і зусиль, але й передбачає високий рівень узгодженості і координації учасників гіпотетичного блоку, їхню взаємну довіру. Звідки це все візьметься, якщо досі наш провладний політикум більше нагадує серпентарій, ніж табір однодумців?

По-друге, НСНУ може набрати пристойну кількість голосів лише за умови, якщо його виборчий список очолить Віктор Ющенко. Досі неясно, чи стане це робити Президент, адже в такому випадку це в перспективі значно звужує для нього можливість політичного маневру. Але, схоже, іншого варіанту не залишається, адже прізвище того ж Безсмертного чи когось іншого на чолі списку НСНУ не викличе, образно кажучи, у потенційного виборця особливого ентузіазму, та й у випадку відмови Ющенка очолити список до коаліції вже точно не увійде ні Тимошенко, ні Литвин, ні тим більше Мороз. І кожен з них матиме на те свої резони.

Для прем’єр-міністра це надзвичайно високий рейтинг, який продовжує зростати, незважаючи на наявність доволі серйозних проблем в економіці країни, і який гарантуватиме їй, тим більше навіть у випадку відставки, досить широку підтримку електорату і впливову фракцію у майбутньому парламенті. Литвин, схоже, балансуючи на лезі бритви, намагається проскочити між Сциллою влади і Харибдою опозиції, принагідно зібравши урожай по обидва боки, і, треба віддати йому належне, це йому непогано вдається робити.

Щодо Мороза, то це окрема пісня. Цей політик не надається до чужих і побічних впливів, і здатен на неймовірно складні піруети і фінти вухами. Якщо О.О. навіть погодиться увійти до коаліції, то цікаво буде дізнатися, яку ціну він за це попросить. Але й при цьому не можна виключати, що в останній момент цей політичний гросмейстер-довгожитель сильно здивує одних, красиво і філігранно прокинувши їх, і тим самим потішить інших.

Апетит приходить під час їжі

Таким чином, перспектива створення потужного провладного блоку наразі залишається невиразною. Це закономірно, якщо врахувати строкатість того політичного конгломерату, котрий гуртом подужав Кучму і його режим. Міцно вчепившись в рейтинг Ющенка, кожен із теперішніх переможців, демонструючи свого часу дружбу на Майдані, боровся, керуючись насамперед власними інтересами.

Ці інтереси, на відміну від тимчасової і ефемерної дружби, є величинами сталими, а зростаючі можливості, як відомо, призводять до посилення апетиту.