Посол Ізраїлю Наомі Бен-Амі: «Якщо негативний імідж України склався, то, напевно, його створила Україна, а не Ізраїль»

688
Посол Ізраїлю Наомі Бен-Амі: «Якщо негативний імідж України склався, то, напевно, його створила Україна, а не Ізраїль»

Приїзд чарівної пані посла Наомі Бен-Амі у рідні Чернівці, звідки 32 роки тому вона разом із батьками емігрувала до Ізраїлю – її перший офіційний візит на Батьківщину. Пані посол каже, що для неї це особливий візит, оскільки вона завжди з любов’ю згадує рідне місто, де пройшло її дитинство у будинку на на вулиці Леніна, 14. Пропозицію чернівецьких журнаілстів встановити на будинку меморіальну дошку, Наомі Бен-Амі зі сміхом відкидає. Але каже, що для неї повернення сюди справді пов’язане з дуже „сильними спогадами та почуттями”. За її словами, після років занепаду, Чернівці, як „дуже гарне місто”, поволі починає відроджувати свою колишню архітектурну велич. „Тут дуже хороша атмосфера і просто чудова архітектура», - каже пані посол.Попри зовнішню тендітність, у ласкавому голосі Наомі Бен Амі та її майже бездоганній російській мові майже щоразу виникають металеві нотки, як тільки питання торкається принципових моментів у стосунках між нашими країнами. Проте Надзвичайний і Повноважний Посол Ізраїлю в Україні переконана, що наші народи поєднує така тривала спільна історія, що вони просто приречені бути друзями.

- Так вже історично склалося, що у світі присутній викривлений імідж українця, як затятого антисеміта. До створення такого негативного образу, який перешкоджає вже новій Україні налагоджувати плідну співпрацю з багатьма країнами, на жаль, доклали руку як держава Ізраїль загалом, так і світові єврейські організації. Як Ви оцінюєте нинішній стан справ з антисемітизмом в Україні і що треба зробити нашим країнам, щоб подолати цю негативну практику минулого?

Видео дня

- Якщо такий негативний імідж України склався, то, напевно, його створила Україна, а не Ізраїль, або якісь організації. Тому що створити комусь негативний імідж... Це, врешті, складне філософське питання. Стосовно того, чи існує тут антисемітизм, то останнім часом мені просто складно відповідати на це запитання. Знаєте, я вже не зовсім розумію, що таке антисемітизм. Те, що зараз відбувається в МАУП – це антисемітизм? Мені здається, що це гірше, ніж антисемітизм. Те, що відбувається на базі цієї академії – це просто жахливо. Тому проти цього необхідно боротися. І ця боротьба повинна бути спільною, бо це становить інтерес не лише для Ізраїлю чи єврейських організацій, але в першу чергу це – інтерес держави Україна і всього українського істеблішменту: щоб у України не було цього іміджу. Тому, що він недобрий і неправильний.

- Деяким представникам вже нового керівництва України довелося зіткнутися зі звинуваченнями у антисемітизмі, які пролунали на їх адресу з уст відомого артиста Яна Табачника. Ви не вважаєте, що спекуляцією на таких делікатних темах дехто просто намагається уникнути звинувачень у скоєнні протиправних вчинків?

- Думаю, що буде неправильно, якщо я буду відповідати на тему Яна Табачника. Наскільки мені відомо, він також походить з Чернівців. Він сам є достатньо відомою людиною в Україні і його стосунки з українським істеблішментом, напевно, це все-таки внутрішні питання України.

- Як Ізраїль діятиме у ситуації з генералом Пукачем, який ймовірно перебуває у цій країні?

- На даний момент нам невідомо, чи перебуває він у Ізраїлі. У будь-якому випадку, у мене щодо цього немає сумнівів, що на фоні стосунків між нашими двома країнами буде прийнято найвірніше рішення. Якщо тільки генерал Пукач справді знайдеться на території Ізраїлю.

- Наскільки українська економіка є привабливою для ізраїльських бізнесменів?

- Ізраїльські фірми зацікавлені працювати тут в Україні, в тому числі у Чернівецькій області. Наприклад, у них є інтерес до туристичної галузі. Взагалі це та галузь, яка в першу чергу цікавить ізраїльтян. Вони люблять багато подорожувати, тому ця галузь у нас є достатньо розвинутою. Я так гадаю, що це одна з найперспективніших тем для подальшого обговорення. Окремо хочу зазначити, що інтерес ізраїльського бізнесу до України за останні місяці значно зріс. І це стосується абсолютно різних галузей. Особисто мене це дуже тішить, тому тепер ми намагаємося найбільше працювати саме у цьому напрямку. Ми працюємо у різних галузях, з різними регіонами – не обмежуючись лише Києвом і центром. Сподіваюся, що вже найближчим часом тут буде працювати набагато більше ізраїльських фірм. А це в свою чергу дозволить ще більше розширити наші стосунки. Врешті не забувайте того, що в Ізраїлі проживає майже пів мільйона вихідців з України.

- Ваші співвітчизники планують тільки подорожувати?

- Безумовно, після подій помаранчевої революції інтерес ізраїльських підприємців до України, як країни, з якою можна і цікаво працювати, та її економіки значно зріс. Це те, що я відчула. Якщо до цього сюди приходили якісь малі або середні компанії, то те, що відбуваєть буквально зараз не йде у жодне порівняння. Люди, які в останні кілька місяців звертаються до мене – це представники крупних ізраїльським компаній. Вони працюють по всьому світу, особливо багато – у Східній Європі. На мою думку, відчувається такий плавний інтерес саме тих компаній, які раніше працювали у Східній Європі. Зараз вони переходять сюди. І це дуже тішить. Поки що у нас ще немає якогось конкретного бізнес-плану, але я сподіваюся, що близчим часом ми визначимо ті галузі, які зможуть зацікавити наших бізнесменів.

- Багато вихідців особливо із західних регіонів України змушені емігрувати у пошуках кращого життя. Чи не планують ізраїльскі підприємці створюватисаме тут нові робочі місця?

- Те, що я казала про зрослий інтерес ізраїльського бізнесу до України саме цього стосувався. Відчувається бажання вкладати кошти саме у розвиток промисловості, а не тільки про те, щоб купити тут більше сировини і вивезти його на переробку. Звісно, що процес, про який я кажу, може завершитися створенням тут нових робочих місць. Наприклад, вже зараз у Львові є кілька ізраїльских компаній, які перенесли свій комп’ютерний бізнес, пов’язаний з високими технологіями, з Ізраїлю в Україну. Звісно, у певному сенсі, я не повинна радіти з того, що так вібувається, бо вести подібний бізнес в Ізщраїлі їм стало накладно. Але тепер ця фірма дає роботу вже місцевим людям.

- Колишнє передмістя Чернівців – Садгора - відоме як один з світових центрів хасидизму. Нещодавно прийнято рішення про відродження там синагоги. Якою може бути Ваша участь у цьому проекті?

- Так, Чернівецька синагога є дуже відомою у світі. Ми сподіваємося, що її обов'язково реставрують. Відтак вона стане одним з тихї об’єктів, які зможуть відвідувати як представники єврейської общини, так і просто туристи. На жаль, мушу констатувати, що у даній ситуації ми не можемо брати активну участь у реставрації цього об’єкту. Тому ми підтремуємо цей процес, але ми не беремо у ньому участь.

- Яким є механізм підтримки державою Ізраїль єврейських громадських та релігійних організації в Україні?

- Звісно, по мірі можливості ми співпрацюємо з різними єврейськими організаціям, які існють в Україні. Якщо є такі, про які нам невідомо, то ми готові з ними познайомитися. Нехай звертаються до нас у посольство. Ми співпрацюємо з усіма організаціями, як з єврейськими, так і з неєврейськими.

- Чернівці дуже змінилися після того, як Ви їх залишили?

- Мені дуже приємно перебувати тут. Востаннє я була у Чернівцях з неофіційним візитом у вересні минулого року. Я завжди знала, що Чернівці – це дуже гарне місто. Тут дуже хороша атмосфера і просто чудова архітектура. На жаль, останніми роками вона зенепала. Проте слід зазначити, що образ міста поступово починає змінюватися: оновлюються фасади будинків, процес реставрації фасадів стає все відчутнішим, відроджується колишній шарм. Думаю, що до 2008 року, коли відзначатиметься 600-річчя з часу першої документальної згадки про Чернівці, місто ще більше оновиться.

- Якими Вам бачаться перспективи стосунків між нашими народами?

- Тим, що ми робимо, як в економічній галузі, так і в інших сферах наших стосунків, ми справді робимо усе можливе для позитивного іміджу всього того, що відбувається між нашими народами. А наші народи пов’язує настільки тривала спільна історія, що її вже ніхто не зможе викорінити. Ми завжди жили разом, ми завжди існувал иразом. Тому очевидно це триватиме ще упродовж багатьох поколінь. Переконана, що наша спільна боротьба з проявами негативних фобій полягає у тому позитиві, який несе наша робота і наше спільне бажання подолати їх. Ми повинні дивитися на все іншими очима зовсім інакше.

Юрій Чорней, Чернівц,і "Газета"

http://www.gazeta.com.ua/