«В Україні буде змова, якщо Ющенко “не кінчить” Юлію Тимошенко…»

Цього експерта називають одним із найвпливовіших на Заході фахівців щодо Росії та України. 1994 року він керував групою радників українського уряду. Згодом, як повідомляла “Українська правда”, після “касетного скандалу” Андерс Ослунд першим із-поміж впливових західних експертів закликав оголосити бойкот українському президентові.

У залі, крім численних слухачів – політиків, дипломатів, учених, журналістів, були два радники: радник з економічних питань Віктора Ющенка Боріс Нємцов і економічний радник Владіміра Путіна Андрєй Ілларіонов. Цікаво, що в дискусії про долю України, вони були одностайними, характеризуючи нинішню політику й економіку нашої держави.

На думку Андерса Ослунда, головним пунктом сьогоднішньої економічної стратегії української влади стала реприватизація. Втім експерт, схоже, не цілком з’ясував хитросплетіння поглядів українських владоможців на проблему реприватизації. Так, за його словами, Віктор Ющенко й Анатолій Кінах оголосили список лише

29 підприємств, що підлягають реприватизації, а Юлія Тимошенко, “намагаючись знайти гроші для виконання передвиборних обіцянок”, готова переглянути всі підсумки приватизації в Україні. Насправді ж пан Ослунд помилився – Юлія Тимошенко останнім часом узагалі проти складання будь-яких переліків об’єктів реприватизації та пропонує чи не “найм’якішу”модель.

Склалося враження, що шведський економіст просто “ретранслював” у Москві аргументи, які лунають із середовища опонентів прем’єра. Варто зазначити, що це не перший випадок жорсткої критики Юлії Тимошенко в контексті реприватизації з боку шведа. І його доповідь дивним чином збіглася із дискусіями щодо конфлікту між Ющенком і Тимошенко та чутками про її ймовірну відставку.

У Москві пан Ослунд нагадав, що “торік приріст ВВП в Україні станове 12%, цьогоріч, за чотири місяці – 5%, у квітні – 4%”.

– Це відбувається тому, що із країни йдуть інвестиції, – переконаний він. – Потужний економічний бум в Україні зупинився. У торгівлі виник дефіцит багатьох промислових і продовольчих продуктів, інфляція в березні дорівнювала 15%. Головна рушійна сила нинішньої української влади – це політика реваншу, що вкрай небезпечно, значно гірше, ніж справа ЮКОСу в Росії.

Андерс Ослунд поставив собі риторичне запитання: чому це відбувається? На його думку, політична еліта України знову вийшла на стежку війни.

– Юлія Тимошенко – політичний стратег. Вона дивиться в майбутнє: під час найближчих парламентських виборів спробує сформувати свою більшість у Верховній Раді й обов'язково проштовхне конституційну реформу, – наголосив він.

Цієї миті Андерса Ослунда перебив Боріс Нємцов. На думку радника Президента України, нині “Тимошенко найбільш реальний і конкретний ворог української державності”.

– Найближчим часом вона розвалить Україну, – стверджував він.

Пан Нємцов порекомендував відправити прем'єра в опозицію, “там її місце, з нею треба прощатися”.

– І далі: подивіться на зростання її рейтингу на Сході України. Вона там популярна. Чому? Тому, що апелює до бідних, які традиційно ненавидять багатих, – зазначив він. – Ба більше, вона розпалює почуття ненависті обивателів і до дрібних олігархів на місцях. За даними українських соціологічних служб, 75 відсотків громадян сповнені класової ненависті.

Боріса Нємцова підтримав Андерс Ослунд.

– Вікторові Ющенку треба терміново “забирати” Тимошенко, – закликав він. – В Україні буде змова, якщо Ющенко “не кінчить” Юлію Тимошенко. (Пробачимо панові Ослунду, він погано знає російську мову, адже й Микита Хрущов свого часу хотів “закопати Америку”). Вона утверджує в державі олігархічну політику Віктора Януковича.

На думку Андерса, “весь жах у тому, що більшість нинішніх команд Президента вже перейшли на бік Юлії Тимошенко. Сьогодні в Україні найменше влади – в генерального прокурора, спікера Верховної Ради й Президента країни”.

До речі, минулого тижня віце-прем'єр Анатолій Кінах провів два дні в Брюсселі, де йому, за словами Ослунда, у впливових європейських політичних і економічних колах було заявлено, що “дії українського уряду на чолі з Юлією Тимошенко дуже непокоять Захід”.

У дискусію втрутився Андрєй Ілларіонов.

– Треба нарешті зрозуміти, що українці проживуть без нас, – сказав радник Владіміра Путіна. – І нічого принципового з Україною не трапиться. В української влади багато дурниць, кожна окрема помилка – дурніша за наші. Але українська влада швидше звільняється від них. Здоров'я українського суспільства – значно краще від російського. Це просто “дитяча хвороба лівизни”, якої влада незабаром позбудеться.

Андерс Ослунд до переваг України, порівняно з Росією, зарахував паритет українських регіонів.

– Регіональні розбіжності не такі, як у Росії. В Україні еліти Києва, Донецька, Дніпропетровська, Харкова, Львова мають приблизно однакову вагу. Величезний плюс України – це баланс регіональних еліт, – переконаний він. (Знову ж таки, така заява свідчить, м'яко кажучи, про погану обізнаність із ситуацією в Україні, зокрема в контексті її регіональних еліт).

Також кореспондент “Газети” довідався в Центрі Карнегі, що “найперспективнішим і найкомпетентнішим прем'єр-міністром України міг бути губернатор Дніпропетровської області Юрій Єхануров”. Що Віктор Пінчук уже згодний віддати Криворізький металургійний завод за однієї умови: “Відчепіться від мене та тестя”. Що тема приватизації в Україні є маргінальною. І що незабаром до влади прийде дніпропетровське угруповання, яке й диктуватиме правила.

Віктор Тимошенко, власний кореспондент “Газети”в Москві