“Професор Зварич” – аналог лектора-погодинника, що працював на неповну ставку. Оновлено. Коментар Президента

phl.com.ua

Лист "Обозу":

Шановна редакціє.

Володіючи досвідом викладацької роботи в вузах України та Америки, допомагаючи студентам з України продовжувати навчання в США та маючи справу з визначенням еквівалентності української та американської освіти, вважаю, що маю моральне право виступити з експертним судженням - статтею відносно освіти пана Зварича.

Ігор КОГУТЮК

Associate Professor

(український еквівалент – доцент)

Державний університет Штату Міннесота, США

Скандал з освітніми документами Зварича набуває все ширшого міжнародного розголосу і, без сумніву, шкодить утвердженню іміджу України як демократичної держави. Але про імідж поговоримо потім. А спершу спробую прояснити те нагромадження і свідому чи несвідому плутанину специфічних освітніх термінів.

Я належу до тих українців, до кого пан Зварич зневажливо звертався під час своєї нещодавньої заяви: “Чи можуть вони, зі своїми дипломами вузів, кандидатів і докторів отримати викладацьку посаду, якщо не в американському університеті, то бодай в американській середній школі”.

Я спробував і зміг. Маючи наукову ступінь кандидата фізико-математичних наук, понад 60 друкованих праць та вчене звання доцента, я у 1994 році виїхав до США. Вже десять років викладаю в американських вищих учбових закладах. Володіючи досвідом викладацької роботи в вузах України та Америки, допомагаючи студентам з України продовжувати навчання в США та маючи справу з визначенням еквівалентності української та американської освіти, вважаю, що маю моральне право виступити з експертним судженням відносно освіти пана Зварича. На жаль, пан Зварич не представив їх журналістам, тому про них можна судити лише по його власних заявах, які є досить суперечливими.

Почнемо з того, що пан Зварич закінчив High school. Дослівний переклад цього терміну - “вища школа”. Але до вищої освіти це має дуже далеке відношення. Український еквівалент – середня школа. Потім він отримав диплом бакалавра (Bachelor degree ) Манхетен коледжу. Bachelor degree – вимагає додаткової чотирирічної освіти по закінченню школи і відповідає ступеню бакалавра згідно сучасної української освітньої термінології. Водночас чотирирічна вища освіта в Україні вважалася і вважається незакінченою чи неповною вищою освітою. На жаль, пан Зварич не вказує здобутої там спеціальності. У будь-якому випадку то не є юридична освіта. Бо такої той коледж просто не надає. Сумнівним є твердження пана Зварича про те, що він “вступив до одного з кращих вузів – Манхетен коледжу”. Згідно Прінстон Ревю (http://www.princetonreview.com) він навіть не входить до списку 357 найкращих коледжів США.

Наступне місце навчання Зварича – Колумбійський університет дійсно є більш престижним учбовим закладом. Як заявив пан Зварич, отримана ним “освіта в Колумбійському університеті рівна магістерському ступеню”. На жаль, це твердження, м"яко кажучи, є неправдою. Згідно вимог School of International Affair Колумбійського університету, здобуття магістерського ступеня вимагає виконання 54 навчальних кредитів, що відповідає обсягу 12-15 курсів (http://www.sipa.columbia.edu/ ).

Взяті Зваричем курси тягнуть щонайбільше кредитів на 30. Далі пан Зварич твердить, що без визнання еквівалентності його знань рівневі магістра неможливо було би отримати посаду в Нью-Йоркському університеті, де студенти називали його професором. Пан Зварич працював в New York University з вересня 1989 року (а не з 1987 р., як він твердить) по травень 1992 року в якості “part-time adjunct lecturer” (згідно газети "Вашінгтон Пост" від 10 травня 2005 року). Ця посада є найнижча за рангом у вузах Америки і відповідає українському еквіваленту лектора-погодинника, що працює на неповну ставку.

Деякі з університетів (в тому числі і той, де я працюю), виходячи із фінансових міркувань, приймають на такі посади людей зі ступенем бакалавра. Студенти цілком могли називати там Зварича професором, але є неетичним називати себе так самому, не маючи вченого ступеня PhD чи не займаючи посаду професора. (Яке ж ненаситне в людях бажання називатися професором).

Ще одне, пан Зварич заявив, що навіть не маючи юридичної освіти, “він почувається юристом”. Навіть недосвідчений юрист знає, що давши інтерв’ю будь-якій газеті, політик зобов’язаний вимагати від журналіста підготовлений кінцевий варіант на підпис. А після публікації перевірити ще раз і настояти на спростуванні, якщо були опубліковані неправдиві дані . Будь-яка особа повинна перевіряти те, що вона підписує, особливо свою анкету, щоби не довелось пізніше брехню називати помилками. Як на мене, все це ставить під сумнів кваліфікацію Зварича як досвідченого юриста. І викликає великий сумнів, чи такий міністр юстиції сприятиме встановленню прийнятої в демократичних державах реальної відповідальності за подання неправдивих даних у офіційних документах.

Підсумовуючи, можна сказати, що пан Зварич свідомо (якщо свідомо, то це тягне на шахрайство) чи несвідомо (якщо несвідомо – то це грандіозна юридична безграмотність) заплутує терміни. Замість того, щоб сказати, що він має ступінь бакалавра від американського коледжу, він використовує український термін “вища освіта”, яким в Штатах практично не користуються. Насправді він має незакінчену вищу освіту.

Я бачив немало студентів в Сполучених Штатах, які з тих чи інших причин полишали магістратуру. Жоден з них не визнавав, що полишив навчання через нездатність освоїти складнощі науки, але жоден з них і не називав себе магістром чи професором. За таке неправдиве твердження, зроблене офіційно, в Америці можна сісти і до в"язниці. Щоби потішити своє самолюбство неіснуючими званнями, потрібно виїхати за кордони Америки в якусь малорозвинену країну.

І накінець, про імідж. Чи може людина без юридичної освіти з незакінченою вищою освітою по спеціальності, далекій від юриспруденції, займати посаду міністра юстиції. Особливо якщо перед зайняттям цієї посади були поширені неправдиві відомості про його юридичну освіту, магістратуру, докторат, досвід професора. Мабуть, що може. Залежно в якій країні. І якщо це стає надбанням світових ЗМІ, то у світі вимальовується і відповідний образ такої країни. України.

Досить недавно президент Кучма нахабно проігнорував касетний скандал, який змусив би будь-якого політика в демократичній країні піти у відставку. Кучмі вдалося зберегти своє президентство, на кілька років принісши в пожертву імідж України, яка стала в уяві світу напівдиктаторською країною злодіїв та повій, де уряд вбиває журналістів. На щастя, помаранчева революція почала кардинально змінювати сприйняття України світом. Сприятливий імідж України - це не тільки урочисті прийняття її достойників з найвищими почестями. Це і повага до пересічного громадянина країни. Це довіра до ведення бізнесу і перша запорука значних інвестицій в країну.

Зараз від президента Ющенка залежить, чи відправити у відставку одного із соратників, який, на жаль, виявився не гідним тих принципів чесності та відкритості, які були задекларовані на Майдані, чи пожертвувати іміджем українського уряду як такого, що утверджує демократичний шлях розвитку і відповідає перед тими, хто його вибрав і привів до перемоги.

Читайте також: Президент просит оставить в покое Министра юстиции