УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

У французькому Іноземному легіоні теж є дідівщина

8,7 т.
У французькому Іноземному легіоні теж є дідівщина

Якось в чоловічій компанії зайшла відверта розмова на тему пристойного заробітку. Зійшлися на тому, що знайти пристойний заробіток найпростіше за кордоном. Один із співрозмовників, кремезний молодий чоловік, поділився власним досвідом заробітку – виявилося, він деякий час служив у Іноземному Легіоні Франції.

Французький Іноземний Легіон - одне з багатьох військових формувань держави. Серед інших його виділяє дві особливості. По-перше, свого часу Іноземний Легіон завдяки своїм досягненням на полі бою став єдиною структурою в французької армії, що має право проходити на парадах з «багнетами наперевіс». Це достойно характеризує військовослужбовців частини, які пролитою кров’ю заслужили ці привілеї.

Іншу особливість видно з його назви - служать в ньому переважно громадяни інших держав. Тож почути в тутешніх казармах слов’янську мову – так же природно, як і французьку. Законодавство Франції доволі ліберально регламентує його комплектування. По-перше, у людини, яка прагне служити тут, не надто цікавляться ї минулим. Більше того, на час служби, якщо, звичайно, новачок зуміє стати легіонером, у вояка буде зовсім інше ім’я. Погодьтеся, це дуже нагадує... Але - все по порядку…Шлях в легіонери

Наш співрозмовник про Легіон багато знав з публікацій у пресі. Пізніше йому довелося особисто поспілкуватися з людьми, які вже пройшли там службу. Спочатку його туди штовхала лише цікавість. Але невдачі в особистому житті та професійній діяльності змусили змінити обстановку. Тож він вирішив реалізувати себе у військовій справі. Мав надію, що у пригоді стане досвід строкової служби в повітряно-десантних військах Росії.

Сьогодні особливої таємниці про Легіон не існує. Всі бажаючі можуть отримати максимум інформації з інтернет-сайтів. А в посольстві Франції, зі слів співрозмовника, одразу підкажуть адресу, хоча і уточнять, що посольство не займається вербуванням рекрутів в Легіон. Далі - оформлення туристичної путівки та інших документів для цілком легального в’їзду на територію Франції.Перші враження

Легенди про Легіон залишаються лише легендами. Насправді романтика та ейфорія проходять дуже швидко. Новобранця очікують суворі будні. Власне, як і у будь-якій армії світу. Але, звичайно, Легіон має свої особливості.

Найперше, що дивує новачків – мовне питання. Новобранці з різних країн світу бажають служити в Легіоні, але зовсім не обов’язково вони вчать перед приїздом французьку. Тому, якщо хтось має хоч невеликі знання, то майже стовідсотково буде призначений старшим над кількома своїми товаришами, які мову не знають.

Досить важко в Легіоні пройти процедуру відбору. Вона включає в себе перевірку стану здоров’я, різноманітні тестування та перевірку фізичної готовності. Що стосується фізичної підготовки, то ті, хто знайомий з нормативами колишньої Радянської Армії, в змозі її успішно здати. Під час тестування велика увага звертається на правдивість кандидата. Одне і те саме питання щодо його біографії йому будуть задавати багато разів, та ще й при цьому знайдуть спосіб перевірити, наскільки відповідь відповідає дійсності. Наприклад, можуть подати запит в Інтерпол або використати інші можливості.

Один з критеріїв, який також перевіряється під час відбору, – це спроможність людини тривалий час жити та виконувати завдання в умовах військового колективу, тобто стати повноправним його членом і не створювати навколо себе напруженість. Це цілком правильно, так як завдання військовослужбовцям Легіону доводиться виконувати в бойових умовах або під час дій у складі миротворчих контингентів.Перші труднощі

Тим, хто успішно витримав процедуру відбору, служба несе нове випробування – «курс молодого бійця» в навчальному полку Іноземного Легіону. Початкова підготовка в його лавах триває майже півроку. Велика увага звертається на вогневу підготовку – практичні стрільби виконуються в середньому двічі на тиждень.

Ті легіонери, хто пройшов службу в Радянській Армії, чи в армії, яка має схожі стандарти, не можуть зрозуміти деякі речі. Перш за все, виявляється, знання та уміння, навіть отримані в бойовій обстановці, там нікого не цікавлять. І це не тому, що ти не вмієш чогось робити або ж твій досвід - неправильний. Справа в тому, що у французській армії є свої стандарти бойової підготовки чи дій під час виконання поставлених завдань. І їх ніхто не буде переробляти під ваш особистий “бойовий” досвід. Тому потрібно адаптуватися та виконувати вимоги командирів. А тих осіб, які встигли до приходу в Легіон отримати бойовий досвід, намагаються туди просто не брати, виходячи з того, що легше навчити, чим перевчити. А особливо складно потрапити на службу в Легіон учасникам реальних бойових дій. На думку військового керівництва вони можуть спричинити масу проблем, наприклад, через прояви посттравматичного синдрому абощо.

А ще учорашні солдати української, російської чи будь-якою пострадянської армії будуть здивовані інтенсивною бойовою підготовкою в Легіоні. Звичайно, несення служби в наряді або прибирання приміщень – невід’ємна частина служби. Однак на першому місці стоїть бойова підготовка, і ніхто не буде даремно відволікати солдат на фарбування бордюрів під час занять, на обривання листя з дерев чи інші «життєво необхідні» функції солдата.

Пройшовши всі випробування навчального курсу, легіонери розподіляються у бойові частини Легіону. Їм доручають завдання по всьому світу, починаючи від миротворчої місії на території колишньої Югославії і закінчуючи охороною французького космодрому на іншому континенті.

Пробувати чи не пробувати?

Людина, яка потрапила в Легіон, змушена порвати з своїм минулим. Спершу навіть проблематично відправити листа додому. Також Легіонеру змінюють призвіще та забирають всі документи. Але після кількох років успішної служби легіонер отримує шанс на французьке громадянство.

Слід визнати: витримують такий тривалий час служби далеко не всі. Багато людей змушені покинути лави Легіону – або не витримує здоров’я, або легіонер виснажується морально. Далеко не всі здатні витримувати надмірні фізичні і моральні навантаження під час служби.

Але це – далеко не останні труднощі, з якими доведеться зіткнутися. Для легіонера велику роль мають відносини з його найближчими командирами, тобто з сержантами. У порівнянні з нашою армією, представники цього військового звання мають незвично високий статус та «небачені» повноваження.

Зрозуміло, що через це в Легіоні доводиться стикатися з нестатутними взаємовідносинами. Тобто дідівщиною. Оскільки службу проходять молоді люди з різним стажем служби, різних національностей, то підґрунтя для непорозумінь довго шукати не доводиться. Хоча, як правило, вони виникають на побутовому рівні та жорстоко караються.

Але головна причина, яка унеможливлює службу громадян України в Легіон або силових структурах інших країн, лежить в правовій сфері. Буква закону однозначно забороняє таку службу. Причому держава з цією проблемою послідовно намагається боротися. Зовсім недавно в засобах масової інформації було опубліковане повідомлення, що Служба безпеки України офіційно попередила деяких наших співвітчизників про недопустимість їх виїзду за кордон з метою послідуючої військової служби в іншій державі.

Хоча є шлях випробувати себе на військовій службі цілком легальний. Участь українських військових контингентів у виконанні завдань на території Іраку, в різноманітних миротворчих місіях по всьому світу дали можливість тисячам українських громадян побачити світ, спробувати принести користь населенню тих країн, де проводилися миротворчі операції, а також підтримати матеріально себе та своїх близьких.

При цьому закони нашої держави не були порушені. Ніхто нікого не назвав “найманцем” або “диким гусем”. Правда, є підстави вважати, що цей шлях також не зовсім легкий. Про „миротворчий бізнес” наших бюрократів в погонах відомо, мабуть, всім. Хабарі в військовому комісаріаті, „переговори на матеріальній основі” з командирами, які мають право вирішувати, кому та як їхати в миротворчу місію – це вже тема окремої розмови.