ГлавнаяБлоги

В данном разделе посетители сайта сами генерируют контент. Редакция «Обозревателя» не несет ответственности за этот контент.

Химера єдності. Міф про єдиний «русский» народ

454

Незважаючи на те, що Україна вже більше як чверть століття є незалежною державою, в Росії вперто продовжують усіх переконувати, що українці і росіяни - один народ, чи принаймні були і є братами, часто-густо посилаючись при цьому на спільні корені, спільну історію та перебування у складі єдиної держави. Останнім часом попри відверту військову агресію східного «брата» таких заяв навіть побільшало, причому не лише серед російських, а й серед українських політиків, митців, культурних діячів тощо.

Подібні уявлення та досужі домисли, що є складовою потужної інформаційної війни, яка в свою чергу є частиною війни гібридної, можна порівняти з химерою.

Химера – це з одного боку якась дивовижна фантазія, витвір уяви, щось неіснуюче і нездійсненне, та з іншого боку химера – страховище з головою лева, тулубом кози та хвостом дракона, з пащі якого вивергається полум'я. Саме таким і постає міф про єдиний «русский» народ для України. Це щось вигадане, несправжнє, плід фантазії, та одночасно це ще й небезпечне чудовисько, що загрожує українському світові. У війні, що її розв’язали кремлівські імперіалісти проти України, історична арена таке ж поле битви, як й усі інші, і ми, українці, маємо її виграти.

З огляду на це дуже своєчасною є книжка Володимира Селезньова «Химера єдності. Міф про єдиний "русский" народ», в якій розвінчується цей застрілий, але й досі живучий міф, розповідається не просто про те, що українці і росіяни різні народи, а й у чόму вони різні, і, головне, чомý вони різні.

Історично концепція про єдиний народ народилася ще за часів М. Карамзіна, який виклав її в своїй знаменитій праці і яка згодом стала офіційною та була підтримана більшістю російських шовіністично налаштованих істориків, що виводили російсько-українську спільність з Київської Русі.

Звідтоді й донині Росія намагається вкорінити в головах українців міф про спільне походження, про єдиний народ заради утримання України у сфері свого впливу, а також активно поширює цей міф за кордоном для легітімізації своїх територіальних претензій на українські території в очах світової спільноти.

Проте, як виявляється, навіть тоді не всі російські історики поділяли подібну думку. Так, наприклад, М. Полєвой вважав українців і росіян різними народами. Такої ж точки зору дотримувались й українські історики на чолі з М. Грушевським, які вважали історію Києвської Русі виключно історією українського народу, натомість історію росіян починали з постання Московського князівства, державний устрій якого суттєво відрізнявся.

Та не лише різні історичні долі вплинули на різницю між народами. Серед інших факторів слід назвати різність в менталітетах або національних характерах українців і росіян. На це звертали увагу численні мандрівники, дипломати, купці, науковці, що побували на теренах сучасних України і Росії. В своїх щоденниках і спогадах майже всі вони наголошували на великій відмінності між Країною козаків або Руссю та Московією. Вже з приєднанням українських земель до Російської імперії самі росіяни, що опинились на наших землях і відкривали для себе загадкову і романтичну Малоросію, вимущені були визнати різницю між українськими і російськими селянами.

Різниця в національних характерах проявлялася в усіх без винятку сферах життєдіяльності обох етносів – в одязі, побуті, зовнішньому вигляді, традиціях і звичаях, музиці, мистецтві, народній творчості і, що чи не найголовніше, в мові. Значну різницю в мовах на початку визнавали навіть запеклі українофоби та придворні філологи. Проте офіційна концепція єдиного «русского» народа вимагала уніфікації в мові також. Тому головний удар росіянізатори завдали саме по українській мові, бо чудово розуміли, що без мови нема і народу.

Звичайно, намагання імперського уряду насильно знівелювати природну самобутність українців, зверхність представників усіх верств російського суспільства (як серед представників інтелігенції, так і простолюду) по відношенню до «малоросів» не могли не відбитися на взаєминах між обома народами. Все це призвело до формування певних етностереотипів, етнофолізмів (етнонім з негативною оцінкою), а в деякій мірі призвело до упередженого і навіть ворожого ставлення один до одного.

Та відповіді на причини такої різниці між українцями і росіянами знаходяться не лише в історичній, етнографічній чи етнопсихологічній площині. Головним чинником формування двох різних народів стала різниця в їх етногенезі, тобто походженні. Незважаючи на те, що генетично українці і росіяни мають певні спільні складові, оскільки належать до індоєвропейської і слов’янської спільноти, все ж вони мають і дуже суттєві відмінності, оскільки походять від різних гілок слов’янства, мають різний етнічний субстрат та різноплемінні домішки. Саме ці відмінності в етногенезі стали визначальними і спричинили суттєву різницю між двома народами.

В кінцевому підсумку міф про єдність українського та російського народів, створюваний російськими ідеологами століттями, руйнується, як карткова хатинка. І в цьому немає жодної трагедії, навпаки, це можна лише вітати, оскільки стосунки між сусідніми народами, якими б складними вони не були, не можуть будуватися на міфотворчості і маревних вигадках. Взаємовідносини між народами, їх співіснування, в тому числі між українцями і росіянами, мають будуватися на засадах рівності, взаємоповаги і добросусідства, як це відбувається в усьому цивілізованому світі.

0
Комментарии
0
0
Смешно
1
Интересно
0
Печально
0
Трэш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие

Наши блоги