Примите участие
в розыгрыше
планшета на Android Участвовать
Приз
ГлавнаяБлоги

/Политика

В данном разделе посетители сайта сами генерируют контент. Редакция «Обозревателя» не несет ответственности за этот контент.

КИНЬ ЗБРОЮ!

444

<p>

Cнайперська &quot;робота&quot;- це таємна робота із зримим індивідимумом. Снайпери бувають, так би мовити – різних ґатунків. Все залежить від того завдання, котре перед ними ставиться. Одному – позбавити життя конкурента в тій, чи іншій сфері людської діяльності, або суперника на вигідний шлюб. Іншому – позбавляти життя силовиків, тих, хто саме посланий захищати людину від посягань на неї.

Це військові снайпери.

З першими, у даний час, їх поєднують лише…гроші.

Мені завжди хотілось зрозуміти внутрішній світ цієї особи,

котра прийшла на мою Землю, приїхала, чи прилетіла, а то і народилася, і жила серед нас. А прийшов відповідний час і ця особа стає …мисливцем за життями людей.

За тим, що дається лише Богом і один раз.

Окрім Господа – нікому більше не дозволено розпоряджатись людським життям. Тобто, вирішувати: чи жити тій, чи іншій людині далі, чи припинити її перебування на цьому світі ось вже, в цю мить, поворухнувши лише вказівним пальцем…

Змістивши людське життя з перехрестям оптичного прицілу.

Ця особа є багатоликою: вона бере на себе право, кимсь &quot;делеговане за винагороду&quot;, судді, ката, а може сидіти мирно поруч з вами в кав’ярні, вдаючи з себе пристойного кавомана, чи іншому публічному місці… Це не той снайпер, що вів смертельний двобій з фашистським окупантом у роки 2 - ої світової війни.

Я – про снайпера - загарбника.

Це – злочинець - заробітчанин. Смертоносець. Вбивця. Котрий сьогодні, продавши душу, та й тіло дияволові, через московську оптику чатує на українських патріотів, захисників своєї держави, свого народу, ввібравши в себе найгірші, найганебніші, найпекельніші риси та інстинкти живої істоти.

Поки – живої.

Всьому приходить свій кінець. І йому прийде також. Переконаний, що кінець ганебний, як і діяння цього суб’єкта.

Веду мову про того, чи про ту, котрі за своє малолітство і собачої будки не спорудили власними руками, не посадили дерево, не посіяли пшеницю, не виховали сина, чи доньку...

А взялися позбавляти життя тих, хто саме й створював ті блага, котрими ті &quot;особі&quot; користувались не по праву…

Мене бентежить безліч запитань: хто був їх першою вчителькою, які вони книжки читали, які казки слухали і чи знали їх? Чи ходили вони до храму і якому Богу молились, - якщо ця подія мала місце в їх житті? Чи були у них друзі і хто вони…І останнє: хто їх батьки? Хто виховав, вигодував їх материнським молоком, хто одягав та наставляв на життя?..

І ось, ця особа дивиться через оптичний приціл у бік, де має статись…з її подачі – чиясь смерть. Через якусь мить Земля збідніє ще на одну Велику Людину, а десь вдарить у небо зойк МАТЕРІ, ДРУЖИНИ, ДОНЬКИ, СЕСТРИ, котрий рішуче змінить у тому затишному обійсті біг часу. На віки вічні.

Для снайпера – це лише черговий грошовий гонорар і жодних емоцій.

А на тій стороні…Ось майнула одна каска, друга, зайняті найсвятішою роботою, - боронять Вітчизну, спасають людські життя і не підозрюють, що вони на прицілі…

Його звати Олег. Він доброволець. Роботяга з малих років.

У нього були благородні мрії та надії, свої прагнення і вподобання. Йому хотілось зробити Світ кращим, добрішим та досконалішим. Власним, як кажуть, горбом, мозолями будував своє життя, прагнув добробуту для своєї сім’ї, гаруючи по заробітках, виховуючи двійко діток : сина та доньку.

Славна зміна! Гідна своїх Батьків.

Годі і мріяти про краще! Син, отримавши гідну освіту в ліцеї ім. Героїв Крут, продовжує навчання у Вищому освітньому закладі, такого духовно - морального спрямування, котре саме сьогодні і є на часі. Доня у середній школі – гімнастка від Бога! Відмінниця і розумниця.

Олег, гірким потом заробивши якусь копійчину, відривав частку від сім’ї і передавав на підтримку Майдану. Адже там вирішувалась доля його дітей, доля майбутнього України.

Коли спалахнув Схід – він не задумуючись пішов на війну. Снайперська куля влучила у нього тоді, коли він спасав поранених… Його ж спасла - каска. І БОГ.

Чуєш! ВІН ЖИВИЙ. Бог його захистив від тебе і надав йому спасіння, щоб він і надалі ТВОРИВ ДОБРО і ЗДОБУВАВ СЛАВУ УКРАЇНІ.

А невтомні РУКИ ЛІКАРІВ – довершили ВОЛЮ БОЖУ на його життя. Вони зробили - НЕМОЖЛИВЕ. СЛАВА ЇМ!

Запам’ятай! Ці ЛЮДИ, котрих ти вистежуєш через приціл, навіть втративши життя з твоєї злої волі, ВОНИ З ВОЛІ БОЖОЇ – БЕЗСМЕРТНІ!

Вони - ГОСПОДНІ ПОСЛАНЦІ у цей Світ, щоб захистити його від темряви та скверни, від брехні, підступності, та віроломства, від цинізму, та лицемірства.

ВОНИ ЛЮДИ ЧЕСТІ, ГІДНОСТІ І ГЕРОЙСТВА!

У них – ГОСПОДНЄ СПАДКОЄМСТВО, котре сторицею продовжить Батьківську Дорогу і ЗДОБУДЕ СВЯТУ ПЕРЕМОГУ НАД злом. Діти тих, хто віддав своє життя за Батьківщину – НЕ СИРОТИ! Весь Світ відгукнувся на їх горе і став їм ОПОРОЮ, і ЗАХИСТОМ, відповів Батьківською Любов’ю і Ласкою. А таких, як Олег, в Україні – мільйони.

І завжди будуть!

А ти, доки жити будеш, не знайдеш ні спокою, ні співчуття.

Хай сокрушить Господь черстве серце твоє і серця тих, хто таких, як ти, посилає на братовбивство, і наверне до покаяння та покори перед Богом.

Кинь зброю… І здайся!

</p>

0
Комментарии
0
0
Смешно
0
Интересно
0
Печально
0
Трэш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наши блоги