Примите участие
в розыгрыше
планшета Участвовать
Приз
ГлавнаяБлоги

/Экономика

В данном разделе посетители сайта сами генерируют контент. Редакция «Обозревателя» не несет ответственности за этот контент.

Василь Фурман: Чи готові регіони залучати інвестиції?

172

<p>Питання розвитку регіонів, посилення їх економічного потенціалу є одним із головних завдань нинішньої влади. Але чи готові регіони після проведення реформи місцевого самоврядування та розширення повноважень рад різних рівнів взяти повну відповідальність за розвиток областей, районів, міст і сіл? Чи вистачить коштів навіть після правильного перерозподілу з центрального на місцевий рівень податків, щоб більшість рад, які є дотаційними, змогли стати профіцитними та забезпечити хоча б незначні на першому етапі інвестиційні потреби міст та сіл?

Думаю, що коштів усім не вистачить, адже більшість регіонів України є дотаційними. Вихід лише один — створення інвестиційного раю в державі. Унаслідок цього створюватимуть нові підприємства, зникатиме тіньова економіка (нині становить до 50%), збільшуватимуть заробітні плати. Нам треба думати над тим, як залучати інвестиції в регіони, що для цього слід робити і що ми можемо отримати в результаті відповідних інвестиційних проектів.

Роботу щодо залучення інвестицій у державу можна умовно розділити на два рівні: центральний і регіональний.

Центральний рівень є головним і полягає у створенні сприятливого інвестиційного клімату, тобто умови для бізнесу мають стати кращими, ніж в інших країнах-сусідах. Щоб вільний капітал, &quot;пішовши&quot; звідкись, прийшов саме в Україну. Список таких умов великий. Головну роль у залученні інвестицій відіграє уряд і регіональна влада. Якщо дивитися на досвід Китаю, Польщі, Турції, Грузії, Сінгапуру та інших країн, які зробили швидкі економічні реформи та залучили величезні суми інвестицій в економіку, то в цих країнах створювали інфраструктуру і добре сплановані промислові зони, надавали фінанси для розвитку промисловості, ІТ-технологій, податкові та експортні пільги. Найбільш важливим було проведення розумної макроекономічної політики і встановлення хороших відносин у трудовій сфері, зокрема створення тих основ, які дають змогу працювати приватному підприємству.

Наприклад, у Сінгапурі найбільшим проектом зі створення інфраструктури було будівництво промислової зони під назвою &quot;Джуронг&quot;. У цій зоні були прокладені дороги, каналізація, дренаж, лінії електро-, газо- і водопостачання за рахунок державного бюджету. На початковому етапі інвесторам надавали право на звільнення від податків строком на 5 років, який згодом продовжили до 10 років. Джуронг &quot;гудів&quot; від ділової активності, мов вулик.

У Грузії на початковому етапі реформ у пріоритетних регіонах та галузях пропонувалися інвесторам безпрецедентні умови для будівництва заводів, фабрик, готелів. Ділянка землі для будівництва надавалася безкоштовно. Уряд також брав на себе зобов’язання звільнити інвесторів від сплати податку на прибуток та інших податків до 5 років. За рахунок державного бюджету прокладали інженерно-комунальні мережі та відповідну інфраструктуру, а також лінії електро-, газо- і водопостачання.

Сьогодні уряду України важливо поряд з успішними реформами постійно проводити ділові зустрічі з інвесторами, демонструючи політичну, економічну і фінансову стабільність країни, здійснювати ефективні трудові відносини. Наявність цих факторів переконає керівників транснаціональних корпорацій (ТНК) та інших інвесторів, що в роботі підприємств, які забезпечують їх клієнтів і компанії в усьому світі, не буде ніяких перебоїв. Як результат, вони принесуть з собою високі технології, що використовують у великомасштабних виробництвах, і створять безліч робочих місць.

На мою думку, в Україні є доцільним створення Агентства по роботі з інвесторами з відповідними підрозділами в областях (це може бути і структурний підрозділ, наприклад Міністерства економічного розвитку і торгівлі). Будь-який інвестор, який захоче відкрити бізнес в країні, матиме справу з одним агентством, а не з великою кількістю відділів, департаментів і міністерств. Це агентство має розв’язувати всі проблеми, що виникатимуть у інвесторів, чи то земельні питання, постачання електроенергією і водою, чи охорона навколишнього середовища та забезпечення безпеки праці. До роботи Агенства доцільним обов’язково залучати експертів Програми розвитку ООН та Міжнародної організації праці.

Головні зусилля Агентства по роботі з інвесторами мають були спрямовані на залучення інвестицій у пріоритетні галузі економіки держави. Службовці Агенства мають працювати з інвесторами буквально день і ніч, негайно надаючи будь-яку інформацію, яку ті потребують, і розв’язувати будь-які виробничі питання.

Що стосується регіонального рівня, то тут однозначно необхідно:

1) Створити в регіоні спеціалізовану організацію по залученню інвестицій. Це може бути підрозділ Агентства по роботі з інвесторами . Якщо ж на центральному рівні такого підрозділу не буде, то на обласному має бути створена подібна організація. Вона має забезпечувати повний супровід інвестиційного проекту за принципом &quot;єдиного вікна&quot;. Керівництво області має виступати куратором будь-якого інвестиційного проекту в регіоні.

2) Створити &quot;Раду інвесторів&quot; області. Мета — знаходження точок дотику, взаємне врахування інтересів і загальне підвищення ефективності роботи, залучення інвесторів з інших регіонів.

3) Укласти угоди щодо інвестиційної співпраці з державними фінансовими інститутами, які відповідатимуть за фінансування довгострокового проекту з розвитку регіонів. При створенні державного банку розвитку України — однозначно з ним. А також з різними міжнародними фінансовими організаціями.

4) Розробити на рівні держави та запровадити на рівні регіонів комплекс заходів фінансової та нефінансової підтримки інвесторів і підприємців. Це податкові преференції, субсидії за пріоритетними напрямами інвестування, державні гарантії.

5) Проведення презентації області в різних країнах світу. Мета дуже проста — познайомити інвесторів, представників найбільших іноземних підприємств з промисловим та інвестиційним потенціалом регіону. Чим більше вони будуть знати про можливості співпраці з нами, тим глибшою, масштабнішою і взаємовигідною вона буде.

Цей перелік заходів не є вичерпним. Багато регіонів в Україні на обласному рівні щось подібне вже мають. Але якщо відверто, то ні один із пункті навіть на 50% нереалізований. Багато гарного і корисного просто залишається на паперів.

І на завершення хотілось би зазначити, що в роботі з інвесторами як на регіональному, так і на центральному рівні, ми маємо поставити себе на їх місце, щоб зрозуміти їх завдання і потреби. Особливу увагу приділяти тим проектам, від реалізації яких можливий максимальний економічний ефект, тобто тим, які дають найбільш економічний розвиток та в яких додана вартість і прибуток у перерахунку на одну людину максимальний. Реалізація таких проектів сприятиме, зокрема, зростанню зарплат людей, більше збиратимуть податки до регіонального бюджету — це буде стимулом для регіону. Крім того, державним чиновникам на всіх рівнях потрібно працювати на максимальному скороченню всіх бюрократичних механізмів і процедур, що існують у відношенні інвестпроектів, залучати громадські та професійні спільноти, щоб домогтися від бюрократичного апарату ефективної роботи. І тоді в Україні настане дійсно інвестиційний рай і Україна зможе зробити економічний ривок із третіх країн в перші.</p>

0
Комментарии
0
0
Смешно
0
Интересно
0
Печально
0
Трэш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наши блоги