Примите участие
в розыгрыше
экшн-камеры Участвовать
Приз
LadyCity

/Жизнь столицы

Ліснича: Києво-Печерську лавру навряд чи виключать зі списку ЮНЕСКО

119

Нещодавно в Санкт-Петербурзі відбулася чергова сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На ній, зокрема, обговорювали стан об’єктів культурної спадщини, які знаходяться у Києві. Експерти ЮНЕСКО висловили стурбованість активною забудовою охоронної зони Києво-Печерської лаври та натякнули, що у зв’язку з цим заповідник може мати проблеми.

Про те, чи дійсно Лаврі загрожують санкції ЮНЕСКО, чому заповідник не може контролювати забудову в охоронній зоні, у зв’язку з чим автомобілям заборонили в’їзд на територію Києво-Печерської лаври, і чи відвідає її Патріарх Кирило під час липневого візиту до Києва, "Обозревателю" розповіла генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Вікторія Ліснича.

- Вікторіє Миколаївно, наскільки ймовірно, що у зв’язку із забудовою охоронної зони Лавру виключать із списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО?

- Ймовірність виключення Лаври зі списку дуже низька, оскільки це унікальний об’єкт сам по собі. У список ЮНЕСКО непросто потрапити, але і "вилетіти" звідти майже нереально. Набагато ймовірніше потрапити у список об’єктів під загрозою.

Хочу сказати, що сьогоднішні заяви щодо можливого виключення нас зі списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО виглядають швидше, як спроба дестабілізувати ситуацію та зробити імідж для окремих "борців за справедливість".

- На сесії ЮНЕСКО прозвучала пропозиція демонтувати новобудови на схилах Дніпра. Наскільки це можливо?

- Цими питаннями займається Мінкульт і Департамент культурної спадщини та культурних цінностей.

- Як Києво-Печерська лавра вирішує питання із забудовниками?

- На жаль, заповідник не може впливати на забудовників - він не є регулюючим органом у цій сфері. Питаннями висотності забудови займаються державні органи влади у сфері архітектури та містобудування.

- Які проблемні новобудови з’явилися поблизу заповідника?

- На вулицях Мазепи, 11-а, Московська-Різницька, 2/32-34, Кловському узвозі, 7-а. Щодо будівництва у безпосередній близькості до буферної зони заповідника ми неодноразово зверталися до Мінкульту, Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей, в КМДА.

- Чи може вирішити проблему з будівництвом у буферній зоні тимчасовий мораторій, який Україну закликають ввести?

- Наскільки мені відомо, подібний мораторій було введено давно, проте він лише збільшив корупційну машину, яка намагалась будувати в межах історичного центру міста та охоронних зонах. Тобто це лише призвело до того, що всі питання вирішувались кулуарно.

Тому вважаю, що треба не вводити різні мораторії, а чітко прописати висотну граничність забудови та інші норми, які загалом завжди були, проте не виконувались. Тому це питання до тих, хто давав висновки та дозволи на таке будівництво.

- ЮНЕСКО зобов'язав Україну надати список новобудов поблизу лаври та Софії. Скільки будинків увійде в цей список?

- Заповідник не є статкомітетом чи іншим органом влади, який займається питаннями обліку новобудов. Ми опікуємося збереженням пам’яток в межах його території.

- Як найближчим часом можуть змінитися межі буферної зони Києво-Печерської лаври?

- Сьогодні планується об’єднання двох буферних зон: Софії Київської та Києво-Печерської лаври. На мою думку, це цілком логічне та науково виважене рішення - з точки зору пам’яткоохоронної діяльності. Загалом межі буферної зони можуть збільшуватись.

- Чи належить до буферної зони земельна ділянка на вул. Мазепи, 42-а, яку 12 липня депутати Київради передали під будівництво адміністративно-громадського центру з паркінгом? Чи погоджували передачу цієї ділянки з органами ЮНЕСКО?

- Так, ця ділянка перебуває у межах буферної зони. Про заплановане будівництво органи ЮНЕСКО не повідомляли - з ними узгоджуються лише окремі питання. Наприклад, ті, які пов’язані зі значними архітектурно-містобудівними перетвореннями, які можуть негативно вплинути на стан збереження об’єкта всесвітньої спадщини.

- Напередодні Євро-2012 заповіднику вручили сертифікат "Європейський музейний стандарт". Які зміни у зв’язку з його отриманням побачать туристи?

- Європейський стандарт якості - це послуги високого рівня. Зокрема, ми вже запровадили електронні квитки. Зараз думаємо встановити автомати, які їх зчитують. Щоб відвідувач з роздрукованим квитком йшов до автомата, а не до каси.

Крім того, хочемо усіх екскурсоводів - більше 30 - переодягнути у фірмовий одяг з лаврським логотипом. Ми розробили одяг у відомого українського дизайнера. На жаль, поки що проект довелось призупинити через брак коштів.

- Які зміни відбувалися у заповіднику в процесі сертифікації?

- Зокрема, був покращений благоустрій території заповідника. Раніше у нас не було автостоянки, і всі автомобілі заїжджали на територію заповідника. Близько 400 авто за день. А у заповідника є проблема - провалюється земля при вході. Тому зараз на територію лаври заїжджають тільки службові автомобілі, в дуже обмеженій кількості. Решта автомобілів паркуються на стоянці у Лаврському провулку.

Я вважаю, що ми повинні брати приклад з історії - раніше заходили на святу землю пішки. І мені дуже приємно, коли президент чи прем’єр не заїжджають, а заходять до заповідника.

- Як часто Янукович та Азаров відвідують лавру?

- Як правило, вони бувають у нас на Великдень, по Двонадесятих святах, а також під час визначних для заповідника подій. Наприклад, у травні до нас приходили на урочистості з нагоди завершення ремонтно-реставраційних робіт на фасадах Великої лаврської дзвіниці.

- Коли повністю закінчиться реконструкція дзвіниці?

- Ми плануємо відкрити відреставровану лаврську дзвіницю до Дня Незалежності України. Сьогодні ще тривають внутрішні оздоблювальні роботи. На третьому та четвертому ярусах фарбують стіни. На першому ярусі готуються міняти підлогу у залі.

Реставрацію дзвіниці розпочали у 2010 році за рахунок коштів держбюджету, передбачених на підготовку та проведення в Україні Євро-2012. Загальна вартість робіт - 29,9 млн грн. До речі, востаннє поточні ремонтно-реставраційні роботи на лаврській дзвіниці проводились у 1999 році.

- Чи побільшало іноземних туристів у лаврі під час Євро-2012?

- Ми дуже розраховували на Євро. Але ситуація виявилась подібною до тієї, яка була у 80-ті роки під час Олімпіади у Москві. Приїжджі вболівальники розраховували не на святині, не на історію, а на паби та розваги. За червень заповідник відвідали усього 7695 іноземців.

- Чому були підвищені ціни на вхід у заповідник?

- Справа в тому, що у Софії Київській ще раніше вхід коштував 53 гривні. Тому Міністерством культури неодноразово ставилося питання, щоб ми теж зрівнювали ціну квитка з Софією - так як ми обидва є об’єктами культурної спадщини ЮНЕСКО.

- Скільки коштів, згідно з планом Мінкульту, повинен заробити в рік Києво-Печерський заповідник?

- План дуже високий - 16 мільйонів гривень в рік. За півроку вже заробили 9 мільйонів. Великих коштів зараз у заповідника нема. Тому в роботі орієнтуємось на кошти спонсорів та меценатів.

- Як рекламується Києво-Печерська лавра?

- Для нас досить проблемно на бігбордах розміщатися. Бо це фінансування, та й всі рекламні площі перед виборами уже зайняті.

- Скільки музеїв функціонують на території Лаври?

- Є чотири музеї. Але вони - комунальної власності міста Києва, а ми - державної. Якби це були наші музеї, нам би було простіше. Ми у ціну нашого квитка включили б екскурсії у музеях. Бо зараз ми не можемо цього зробити - різна власність.

- Які ресторани, кафе працюють на території заповідника? Хто їх власники?

- Всього на території заповідника два кафе. Їх власник - держава в особі власне заповідника. До кінця цього року нових закладів громадського харчування відкривати не плануємо.

- Обідаєте у лаврських кафе?

- Звичайно, я відвідую наші кафе. На жаль, їсти там у обідню перерву кожного дня не вдається за браком часу - часто доводиться обідати прямо на робочому місці.

-У вас з’явилося два радника. Чому вибрали саме Шеремєтьєва та Прокаєву?

- Для мене підбір радників дуже важливий, я ретельно обираю людей. Олексій Шереметьєв – людина, яка цікавиться історією, готує різні виставки. Це людина, яка вболіває. Він каже: "Мені тут цікаво".

Що стосується Влади Прокаєвої, вона фахівець з питань міжнародних зв’язків, зокрема зв’язків з ЮНЕСКО. Такого спеціаліста не було досі в заповіднику. Це людина, у якої є свій фонд. У неї є своє бачення, вона прийшла з готовими напрацюваннями. Зрештою публічність людини та її зв’язки відіграють не останню роль. Знаєте, можливо у людини є якась місія, щоб перейти до нас із зовсім іншого напрямку роботи.

- Коли ви прийшли на посаду, у гендиректора теж були радники?

- Були офіційні помічники, причому аж дев’ять. Мої радники працюють на громадських засадах - безкоштовно.

- Що змінили у заповіднику на початку свого керівництва?

- Коли прийшла, то була дуже здивована, що, наприклад, головний бухгалтер в заповіднику працює з середньою освітою... Тому з моїм приходом відбулися ротації персоналу. Звільнено нікого не було. Просто деякі люди не змогли працювати в інтенсивному режимі. До речі, мій робочий день починається дуже рано - о 7.30.

- На території лаври у червні святкували День Росії. Чому саме на території заповідника?

- Ми всі - православні віруючі, і ця свята земля об’єднує. Я вважаю, що це прекрасний прояв дружби та взаєморозуміння між православними країнами. Показовим моментом є те, що пісні під час святкування Дня Росії звучали на українській мові. Причому виконував їх Кубанський хор.

- Вікторіє Миколаївно, наприкінці липня до Києва приїде Патріарх Кирило. Чи відвідає він лавру під час свого візиту?

- У суботу, 27 липня, на Соборній площі заповідника пройде Божественна Літургія в рамках відзначення 20-річчя Харківського Собору та 20-річчя предстоятельства Митрополита Київського і всієї України Володимира. Попередньо планується, що на урочистих заходах буде присутній Патріарх Кирило.

Наши блоги