МирСпорт

Газ і абонплата: ми знову піддаємося популізму

8.3т

Рішення НКРЕКП призупинити запровадження тарифів на транспортування та розподіл газу мене не радує, тому що ми знову піддаємося популізму і відкладаємо вирішення тих питань, які мали бути врегульовані ще 25 років назад. Я наводжу постійно приклад, що в Латвії, стикався особисто, після проголошення незалежності, коли у них ціна на газ піднялась дуже суттєво, крім того у них була ще введена абонплата на газ за підключення до мережі. Коштувало воно тоді (в нинішніх цінах не знаю) 2 лати – це 4 долари. Це при тому, що середня зарплата була менше 100 доларів в країні. І вони, зціпивши зуби, змушені були платити за це. Так, це було страшенно не популярно, але це формувало зрозумілу систему стосунків.

Є окрема діяльність, розподільча, яка займається фізичною доставкою ресурсу. І якимось чином ця система має утримуватись. У неї умовно постійні витрати дуже високі – не залежить від того, ви споживаєте газ чи взагалі нічого не споживаєте. А ці витрати є. І як ці витрати мають фінансуватись? Найбільш коректна система – це абонплата. Інакше фактично утримання системи забезпечується за рахунок тих, хто платить - хто споживає більше. Ось я споживаю, наприклад, менше кубу газу, у мене стоїть лічильник. Значить у мене в платежі за газ – 70 коп.. Це – утримання мереж. Ви думаєте вони можуть за такі кошти вижити?

Раніше оплата за газ – і придання газу, і транспортування - передбачало середню плату. Просто якісь кошти виділялись на утримання мереж в цій оплаті за газ. Причому раніше, коли було декілька різних цін на газ і коли "тирили" на рік млрд-півтора мільярди доларів на різних цінах на газ, була така ситуація. Було встановлено, що ми мали споживати на людину 9 кубів, бо саме виходячи з такого розміру показувалось, що начебто йде споживання. Хоча я навіть тоді споживав менше одного кубу на місяць. Прилад обліку у мене, на відміну від усіх інших, був. Виходить так, якщо у вас 9 кубів на людину, а на родину - 36 кубів, то з 36 кубів кошти на утримання – це одні кошти. А якщо там буде стояти один куб? Зараз там, де немає приладів обліку, зменшили до 4,4 куб., якщо я не помиляюсь.

Питання насправді полягає в тому, що у обслуговуючих мереж дуже велика частка умовних постійних витрат, які не залежать від обсягу споживання. Воно може бути взагалі нульовим, а може бути великим. Але умовні постійні витрати таких мереж дуже великі. У них в загальних витратах частка постійних витрат дуже велика, і за рахунок чого їх фінансувати?

Насправді в тій же Європі існують різні схеми. Наприклад, в деяких країнах існує схема, коли від профілю споживання, якщо ти споживаєш мало, ти просто платиш більше на одиницю спожитого кубу газу. Тобто діє принцип такий, якщо ти спожив більше, ти платиш менше, тому що умовно в цій вартості само утримання мереж.

Схема може бути різна. Питання полягає в тому, що ми пішли знову ж таки по власним граблям – ми боїмось непопулярних рішень, ми не хочемо незадоволених людей, яких дуже легко обдурити, а інші просто не хочуть платити ні за що.

За все доводиться платити, питання лише – хто платитиме.

(Питання ціни абонплати і газу. – Ред.)

Все залежить від профілю споживання. Зрозуміло, що у тих, хто споживає мало, для них витрати до підключення до мережі зростають суттєво. Уявіть собі – я споживаю менше кубу. Для тих, хто споживає мало, справді утримання мереж дорожче, тому що, умовно кажучи, я користуюсь можливістю споживати газ. А вся система має чимось утримуватись – питання, як зібрати кошти.

Може бути непрозорий спосіб, коли це десь завалюється в загальний тариф, і там в середньому збираються кошти. Знову ж таки в цьому випадку платять по факту. Ті, хто платить за утримання мереж - ті, хто споживає більше. А я нічого практично не буду платити, користуючись можливістю в будь-який момент прийти і включити конфорку.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.